Ви є тут

Успадкування в F1 і трансгресивна мінливість в F2 довжини головного колосу за схрещування різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої

Упродовж 2017–2019 рр. досліджували характер успадкування довжини головного колосу в F1 і трансгресивну мінливість в популяціях F2, отриманих за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Встановлено, що в більшості комбінацій схрещування успадкування довжини колоса відбувалось за позитивним наддомінуванням (hp=1,1–39,0). За використання ранньостиглих сортів материнською формою, за виключенням комбінації Кольчуга / Чорнява, визначено позитивний гіпотетичний гетерозис за довжиною головного колосу (Нt=3,6–44,8 %), а у 15 з 20 гібридів – позитивний істинний гетерозис (Нbt=1,1–32,9 %). За гібридизації середньоранніх, середньостиглих і середньопізніх сортів у всіх гібридів відмічено позитивний гіпотетичний гетерозис, та у 19 з 22 комбінацій – позитивний істинний гетерозис. Встановлено значний вплив компонентів гібридизації на показники ступеня фенотипового домінування, гіпотетичного й істинного гетерозису. Більшість популяцій F2 за крайніми максимальними показниками довжини головного колосу значно перевищували батьківські компоненти гібридизації, що вказує на значний формотворчий процес і можливість проведення доборів за досліджуваною ознакою. Максимальну довжину головного колосу (10,3–12,1) формували більшість популяцій, в яких материнськими формами використовували сорти Кольчуга і Чорнява, а також комбінації Золотоколоса / Чорнява, Золотоколоса / Столична і Єдність / Відрада. За таких умов крайні максимальні значення сягали 13,0–15,0 см. У 36 з 42 популяцій F2 визначено позитивний ступінь і частоту трансгресій за довжиною головного колосу, а їх показники значною мірою залежали від підбору пар для гібридизації. Найвищий ступінь позитивної трансгресії відмічено в популяції Єдність / Відрада (44,4 %) з частотою рекомбінантів 86,7 %. Високим ступенем і частотою позитивних трансгресій характеризувались популяції: Кольчуга / Єдність; Миронівська рання / Антонівка; Миронівська рання / Вдала; Золотоколоса / Відрада; Добірна / Пивна; Золотоколоса / Столична; Золотоколоса / Щедра нива; Миронівська рання / Єдність; Миронівська рання / Золотоколоса; Миронівська рання / Б.Ц. н/к.

Ключові слова: пшениця м’яка озима, скоростиглість сортів, комбінації схрещування, успадкування, гібриди, довжина головного колосу, гіпотетичний та істинний гетерозис, ступінь фенотипового домінування, популяції F2, ступінь і частота трансгресій.

 

Посилання: 
1. Solutions for a cultrivated planet / Foley J.A. et al. Nature. 2011. Vol. 478. P. 337–342.
2. Global food demand and the sustainable intensification of agriculture / Tilman D. et al. Proc. Natl. Acad. Sci. USA. 2011. Vol. 108. P. 20260–20264.
3. Yield Trends Are Insufficient to Double Global Crop Production by 2050 / Ray D.K. et al. PLoS ONE. 2013. Vol. 8 (6), art. e66428. DOI: https://doi.org/10.1371/journal. pone.0066428.
4. Tavares L., Carvalho C., Bassoi M. Adaptability and stability as selection criterion for wheat cultivars in Paraná State. Ciências Agrárias. Londrina. 2015. Vol. 36. № 5. P. 2933–2942. DOI: https://doi.org/10.5433/1679- 0359.2015v36n5p2933
5. Machold J., Honeremeier B. Impact of climate change on cultivar choice: adaptation strategies of farmers and advisors in German gereal production. Agronomy, 2016. Vol. 6 (40).
6. Mechanism of inheritance for quantitative traits in interaspecific crosses of Triticum aestivum L. / Nazeer W. et al. World Applied Sciences Journal, 2013, Vol. 22(10). Р. 1440–1448.
7. Якимчук Р.А. Характер успадкування довжини стебла карликовими мутантами пшениці м'якої озимої, отриманими в зоні Чорнобильської АЕС. Физиология растений и генетика. 2018. Т. 50, № 1. С. 46–58.
8. Correlation and genetic component studies for peduncle length affecting grain yield in wheat / Farooq M.U. et al. Int J Adv Appl Sci, 2018. № 5. P. 67–75.
9. Некрасова О.А. Типы наследования высоты растений у гибридов F1 мягкой озимой пшеницы. Аграрный вестник Урала. 2014. Vol. 129. № 11. С. 12–15.
10. FAO. Food Outlook. Biannual report on global food markets. 2016. Suppl. URL: http://www.fao.org/3/a-15703E.pdf
11. Литвиненко М.А. Реалізація потенціалу пшеничного поля. Насінництво. 2011. № 6. С. 1–7.
12. Бурденюк-Тарасевич Л.А., Лозінський М.В. Зернова продуктивність ліній пшениці м’якої озимої отриманих від схрещування батьківських форм різного еколого-географічного походження. Агробіологія: збірник наукових праць. 2014. № 1 (109). С. 11–16.
13. Впровадження у виробництво нових, стійких до стресових факторів, високопродуктивних сортів озимої пшениці, створених на основі використання хромосомної інженерії та маркер-допоміжної селекції / Моргун В.В. та ін. Наука та інновація. 2014. 10. № 5. С. 40–48.
14. Моргун В.В. Внесок генетики і селекції рослин у забезпечення продовольчої безпеки України. Вісник НАН України. 2016. № 5. С. 20–23.
15. Грабовська Т.О., Грабовський М.В., Мельник Г.Г. Урожайність та якість сортів пшениці озимої за органічного виробництва. Агробіологія: збірник наукових праць. 2016. № 2. С. 38–45.
16. Изменчивость признаков продуктивности колоса у гибридов F2 , полученных от скрещивания сортов мягкой пшеницы Новосибирская 67, Саратовская 29, Puza-4 с многоцветковой линией Skle 123-09 / Арбузов В.С. и др. Вавиловский журнал генетики и селекции. 2014. Т. 18. № 4/1. С. 704–712.
17. Молекулярно-генетична ідентифікація поліморфізму генів Wx у гібридах м’якої пшениці за допомогою мультиплексних полімеразних ланцюгових реакцій / Моргун Б.В. та ін. Физиология растений и генетика. 2015. Т. 47, № 1. С. 25–35.
18. ICP-MS analysis of bread wheat carrying the Gpc-B1 gene of Triticum turgidumssp. Dicoccoides / Pokhylko S.Y. et al. Biotechnologia acta. 2016. No. 5. С. 64–69.
19. Бурденюк-Тарасевич Л.А., Лозінський М.В. Формування довжини головного колосу в ліній пшениці озимої різного еколого-географічного походження. Агробіологія: збірник наукових праць. 2013. Вип. 11 (104). С. 30–34.
20. Волкодав В.В. Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні: pаг. част. Охорона прав на сорти рослин: Офіційний бюлетень. Київ: Алефа, 2003. Вип. 1, Ч. 3. 106 с.
21. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 352 с.
22. Griffing B. Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. Vol. 35. P. 303–321.
23. Beil G.M., Atkins R.E. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Iowa State Journal. 1965. № 39. 3 p.
24. Matzinger D.F., Mannand T.J., Cockerham C.C. Diallel cross in Nicotiana tabacum. Crop Science. 1962. 2, P. 383–386.
25. Fonseca S., Patterson F.L. Hybrid vigor in a seven parent diallel cross in common winter wheat (Triticum aestivum L.). Crop Science. 1968. Vol. 8, № 1. P. 85–88.
26. Воскресенская Г.С., Шпота В.И. Трангрессия признаков Brassica и методика количественного учета этого явления. Доклады ВАСХНИЛ. 1967. № 7. С. 18–20.
27. Филатенко А.А., Шитова И.П. Широкий унифицированный классификатор СЭВ рода Triticum L / под. ред. В.А. Корнейчук. Ленинград: ВИР, 1989. 44 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon lozinskiy_2_2020.pdf610.9 КБ