Ви є тут

Біоекологічні особливості формування патогенної мікобіоти квітниково-декоративних рослин (на прикладі Callistephus chinensis (L.) Neеs) у структурі озеленення урбоекосистем

Проведено оцінювання фітопатологічного стану угруповань Callistephus chinensis (L.) Neеs в урбанізованих екосистемах лісостепової зони та встановлено видовий склад патогенної мікобіоти, як основні природні причини порушень комплексної зеленої зони і композиційної цілісності квітникових культурфітоценозів, що інтенсивно проявляються внаслідок негативної дії антропогенного навантаження. Уточнено видовий склад та проведено таксономічне оцінювання патокомплексу, де царство Fungi займає домінуюче місце і представлене 20 (84 %) видами збудників із 11 (85 %) родів, 9 (82 %) родин, 7 (78 %) порядків, 2 (67 %) відділів, де перевагу має відділ Ascomycota, який представлений 18 (90 %) видами, а за кількістю видів переважають порядки Dothideales (6 видів, 26 %) та Hypocreales (5 видів, 21,7 %). Встановлено екологічні ніші основних патогенів калістефусу китайського: мікроміцети Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetzel., Fusarium oxysporum Schltdl. (1824), Verticillium albo-atrum Reinke & Berthold. V.dahliae Kleb. виявлено на всіх вегетативних та репродуктивних органах; Phytophthora cactorum J. Schröt. (1886) – підземних та надземних; Rhizoctonia solani J.G. Kühn (1858) – підземних частинах та насінні; Alternaria zinniae M.B. Ellis (1972) – надземних частинах та насінні. У фітопатогенному комплексі підземних органів домінуюче місце має фузаріозна коренева гниль, зумовлена збудниками Fusarium oxysporum, F.culmorum (Wm.G. Sm.) Sacc. (1895), Gibberella zeae (Schwein.) Petch, G. avenacea R.J. Cooke, Haematonectria haematococca (Berk. & Broome) Samuels & Rossman з середньорічними показниками поширення в межах від 5 до 89 %. Середньорічне поширення фузаріозного в’янення калістефусу китайського, зумовленого збудниками Fusarium oxysporum, F. oxysporum f. callistephi W.C. Snyder & H.N. Hansen становило 40,9 %. Патогенна мікобіота за показниками чинника передачі інфекції належить до екологічних груп: повітряно-крапельної інфекції (54,2 %), ґрунтової інфекції (45,8 %); за еколого-трофічними властивостями до: біотрофів (70,8 %), сапротрофів (29,2 %).

Ключові слова: урбоекосистема, квітниково-декоративні рослини, мікобіота, фітопатогенний комплекс, Callistephus chinensis (L.) Neеs, Fusarium oxysporum Schlecht., екологічні групи.

 

Посилання: 
1. Чумак П.Я., Вигера С.М., Ковальчук В.П. Захист рослин від патогенних організмів у ботанічних садах та парках. Роль ботанічних садів і дендропарків у збереженні та збагаченні біологічного різноманіття урбанізованих територій: матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 28–31 травня 2013 р.) / гол. ред. В.Г. Радченко. Київ: НЦЕБМ НАН України, ПАТ Віпол, 2013. 161 с.
2. Репина М.А. Нефтеуглеводородокисляющие микроорганизмы прибрежных вод юга острова Сахалин: автореф. дис. ... канд. биол. наук: 03.00.16. Владивосток, 2009. 19 с.
3. Швецов А.Н., Коновалова Т.Ю. Некоторые тенденции формирования современного состава декоративных растений московской городской агломерации. Научные основы экологии, мелиорации и эстетики ландшафтов. Тула: Изд-во Гриф и К, 2010. С. 170–174.
4. Марченко А.Б. Біоекологічні підходи до управління фітосанітарним станом агробіоценозів Callistephus chinensis L. Neеs.: монографія. Біла Церква, 2016. 226 с.
5. Коев Г.В., Бухар Б.И., Клешнина Л.Г. Болезни и вредители астры однолетней / отв. ред. Н.Н. Балашова. Ботанический сад АН МССР. Кишинев: Штиинца, 1990. 56 с.
6. Павлюк Н.А. Фитопатологический анализ сортов астры китайской Callistephus chinensis (L.) Nees. Генетические ресурсы растениеводства Дальнего Востока: материалы Международной научной конференции. Владивосток: ВИР, 2004. С. 489–493.
7. Nečas T., Kobza F. Resistance of Chinese asters (Callistephus chinensis Nees.) to Fusarium wilts (Fusarium oxysporum f. sp. callistephi (Beach) Snyder and Hansen) evaluated using artificial inoculations. Hort. Sci. (Prague). 2008. Vol. 35 (4). Р. 151–161.
8. Mulenko W., Majewski T., Ruszkiewicz-Michalska M. Preliminary Checklist of Micromycetes in Poland. Szafer Institute of Botany, Polish Academy of Sciences. 2008. Vol. 9. 752 р.
9. Марченко А.Б. Фузаріозне в’янення айстри однорічної. Карантин і захист рослин. 2017. № 7–9 (244). С. 17–20.
10. Persiel F., Lein H. Untersuchungen zur Resistenz von Sommerastern, Callistephus chinensis, gegen Fusarium oxysporum f. sp. callistephi. Zeitschrift für Pflanzenkrankheiten und Pflanzenschutz. 1989. Vol. 96. Р. 47–59.
11. Шевель Л.О. Біологічні особливості рослин калістефусу китайського (Callistephus chinensis (L.) Nees) та їх використання в селекційному процесі: автореф. дис.. канд. с.-г. наук: 06.01.05. Київ, 2016. 22 с.
12. Острякова Г.В., Карташева Л.М. Конкурентные сорта астры однолетней. Вестник ВГУ. Химия. Биология. Фармация. 2003. № 2. С. 155–159.
13. Методы изучения лесных сообществ / Е.Н. Андреева и др. Санкт-Петербург: НИИ Химии СПбГУ, 2002. 240 с.
14. Федоров Н.И. Лесная фитопатология. Минск: БГТУ, 2004. 462 с.
15. Станчева Й., Роснев Б. Атлас болезней сельскохозяйственных культур. Болезни декоративных и лесных культур. Москва: ПЕНСОФТ, София–Москва, 2005. Том 5. 247 с. 16. Трейвас Л.Ю. Болезни и вредители роз: атлас-определитель. Москва: ЗАО Фитон+, 2009. 128 с.
17. Грибы: справочник миколога и грибника / уклад.: Дудка И.А., Вассер С.П. Киев: Наукова думка, 1987. 534 с.
18. Index Fungorum. URL: http://www.in-dexfungorum.org.
19. Методика проведення експертизи сортів рослин групи декоративних, ефіроолійних, лікарських, лісових на придатність до поширення в Україні (ПСП) / за ред. Ткачик С.О. Вінниця, 2016, 75 с. URL: http://sops.gov.ua/ upload/ files/metodiki/psp/4.pdf.
20. Чулкина В.А. Биологические основы эпифитотиологии. Москва, 1991. 284 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon marchenko_2_2020.pdf890.76 КБ