Ви є тут

Головна » 2023 » АГРОБІОЛОГІЯ №2 2023

Вплив обробки насіння Sorghum bicolor (L.) Moench. біологічними препаратами на його посівні якості

У статті наведено результати досліджень щодо впливу обробки насіння сорго звичайного (двокольорового) (Sorghum bicolor (L.) Moench.) сумішшю мікоризоутворювального біопрепарату Мікофренд та біологічно активного адсорбенту БМ-нанобіочар на енергію проростання та лабораторну схожість насіння. Встановлено оптимальні дози біопрепаратів Мікофренд та БМ-нанобіочар, що забезпечують максимальні посівні якості насіння. Мета роботи – встановити оптимальну дозу застосування біочару та мікоризоутворювального біопрепарату, яка забезпечує найвищі посівні якості насіння сорго звичайного (двокольорового). Предмет досліджень – посівні якості насіння сорго звичайного (двокольорового), мікоризоутворювальний біопрепарат та біочар. Методи досліджень – біологічні (проведення лабораторного досліду) та статистичні (описова статистика, дисперсійний, кореляційний та регресійний аналізи). Результати досліджень свідчать, що застосування Мікофренду для обробки насіння сорго звичайного (двокольорового) у дозі 3–6 г/кг сприяє підвищенню енергії проростання насіння до 88,63–88,00 % (контроль – 84,81 %) та лабораторної схожості до 90,69 % (контроль – 86,69 %). Застосування біопрепарату БМ-нанобіочар у дозі 3–6 г/кг забезпечило підвищення енергії проростання насіння до 88,75–87,81 % (контроль – 86,31 %) та лабораторної схожості до 90,44–90,63 % (контроль – 88,94 %). Підвищення дози обох досліджуваних біопрепаратів до 9 г/кг призводило до погіршення посівних якостей насіння. Найвища у досліді енергія проростання (92,25 %) та лабораторна схожість (93,5 %) спостерігались за обробки насіння сорго звичайного (двокольорового) сумішшю препаратів Мікофренд та БМ-нанобіочар у дозі 6 та 3 г/кг, відповідно. Найнижче значення енергії проростання (81,75 %) відмічали на контрольному варіанті без обробки насіння біопрепаратами. Встановлено тісну криволінійну залежність (R2 =0,81–0,98) між посівними якостями насіння сорго звичайного (двокольорового) та дозами застосування біопрепаратів Мікофренд та БМ-нанобіочар. Доведено наявність тісного множинного кореляційного зв’язку між посівними якостями насіння та його обробкою біопрепаратами Мікофренд та БМ-нанобіочар (R=0,867).

Ключові слова: енергія проростання, лабораторна схожість, мікоризоутворювальний препарат, біочар, сталий розвиток, кліматична угода, зелений європейський курс, біоенергетика.

 

ГАНЖЕНКО О.М. https://orcid.org/0000-0002-8118-1645


ЗЛИДЕННИЙ І.І.


Посилання: 
1. Climate Change, Sustainable Agriculture and Food Systems: The World After the Paris Agreement / A. Bombelli et al. Achieving the Sustainable Development Goals Through Sustainable Food Systems. 2019. P. 25–34. DOI: 10.1007/978-3-030- 23969-5_2
2. Woodbury P.B. Agriculture Can Mitigate Climate Change at Low Cost to Help Meet Paris Climate Agreement Goals. Bioscience. 2018. Vol. 68, Issue 7. P. 485–486. DOI: 10.1093/biosci/biy053
3. Sustainable Crop and Weed Management in the Era of the EU Green Deal: A Survival Guide / A. Tataridas et al. Agronomy-Basel. 2022. Vol. 12. Issue 3. Article No 589. DOI: 10.3390/agronomy12030589
4. Biostimulants and Herbicides: A Promising Approach towards Green Deal Implementation / P. Kanatas et al. Agronomy-Basel. 2023. Vol. 12. Issue 12. Article No 3205. DOI: 10.3390/agronomy12123205
5. Benefits and limitations of biochar amendment in agricultural soils: A review / B. Kavitha et al. Journal of Environmental Management. 2018. Vol. 227. P. 146–154. DOI: 10.1016/j.jenvman.2018.08.082
6. A comprehensive review of engineered biochar: Production, characteristics, and environmental applications / H.K.S. Panahi et al. Journal of Cleaner Production. 2020. Vol. 270. Article No122462. DOI: 10.1016/j.jclepro.2020.122462
7. Towards a carbon-negative sustainable biobased economy / B. Vanholme et al. Frontiers in Plant Science. 2013. Vol. 4. DOI: 10.3389/fpls.2013.00174
8. Arora N.K., Kumar N. Natural and Artificial Soil Amendments for the Efficient Phytoremediation of Contaminated Soil. Phyto and Rhizo Remediation. 2019. Vol. 9. P. 1–32. DOI: 10.1007/978-981-32-9664-0_1
9. Rouphael Y., Colla G. Toward a Sustainable Agriculture Through Plant Biostimulants: From Experimental Data to Practical Applicationsю. Agronomy-Basel. 2020. Vol. 10. Article No 1461. DOI: 10.3390/agronomy10101461
10. Biomass for a sustainable bioeconomy: An overview of world biomass production and utilization / M. Antar et al. Renewable & Sustainable Energy Reviews. 2021. Vol. 139. Article No 110691. DOI: 10.1016/j.rser.2020.110691
11. Sorghum: A prospective crop for climatic vulnerability, food and nutritional security / M.S. Hossain et al. Journal of Agriculture and Food Research. 2022. Vol. 8. Article No 100300. DOI: 10.1016/j. jafr.2022.100300
12. Правдива Л.А., Гончарук Г.С. Особливості формування продуктивності сорго звичайного двокольорового (Sorghum bicolor (L.) Moench) та соризу (S. orysoidum) залежно від строків сівби насіння в умовах західної частини Лісостепу України. Новітні агротехнології. 2023. Т. 11. Вип. 2. DOI: 10.47414/na.11.2.2023.285142
13. Правдива Л.А., Яланський О.В. Продуктивність та елементи структури врожайності різних сортів сорго звичайного двокольорового (Sorghum bicolor L.). Новітні агротехнології. 2022. Т. 10. Вип. 3. DOI: 10.47414/na.10.3.2022.270497
14. Правдива Л.А. Вплив мінерального живлення рослин на формування біометричних показників сорго зернового. Збірник наукових праць «Агробіологія». 2022. № 1. С. 43–52. DOI: 10.33245/2310- 9270-2022-171-1-43-52
15. Тітаренко О.С., Карпук Л.М. Урожайність та енергетична ефективність сорго зернового за різних заходів догляду за посівами. Збірник наукових праць «Агробіологія». 2022. № 1. С. 145–151. DOI: 10.33245/2310-9270-2022-171-1-145-151
16. Іваніна В.В., Пашинська К.Л., Смірних В.М. Винос та баланс елементів живлення в агроценозі сорго зернового залежно від удобрення. Вісник аграрної науки. 2021. № 12 (99). С. 28–32. DOI: 10.31073/agrovisnyk202112-03
17. Нурмухаммедов А.К., Ганженко О.М. Застосування біочару у сільському господарстві. Біоенергетика/Bioenergy. 2022. № 1–2 (19–20). С. 19–21. DOI: 10.47414/be.1-2.2022.271345
18. Roles of Arbuscular Mycorrhizal Fungi on Plant Growth and Performance: Importance in Biotic and Abiotic Stressed Regulation / N. Diagne et al. Diversity-Basel. 2020. Vol. 12. Issue 10. Article No 370. DOI: 10.3390/d12100370
19. Arbuscular mycorrhizal fungi and its major role in plant growth, zinc nutrition, phosphorous regulation and phytoremediation / P. Bhantana et al. Symbiosis. 2021. Vol. 84. Issue 1. P. 19–37. DOI: 10.1007/s13199- 021-00756-6
20. Auge R.M. Water relations, drought and vesicular-arbuscular mycorrhizal symbiosis. Mycorrhiza. 2001. Vol. 11. Issue 1. P. 3–42. DOI: 10.1007/ s005720100097
21. Smith S.E., Smith F.A. Roles of Arbuscular Mycorrhizas in Plant Nutrition and Growth: New Paradigms from Cellular to Ecosystem Scales. Annual Review of Plant Biology. 2011. Vol. 62. P. 227–250. DOI: 10.1146/annurev-arplant-042110-103846
22. Smith S.E., Jakobsen I., Gronlund M., Smith F.A. Roles of Arbuscular Mycorrhizas in Plant Phosphorus Nutrition: Interactions between Pathways of Phosphorus Uptake in Arbuscular Mycorrhizal Roots Have Important Implications for Understanding and Manipulating Plant Phosphorus Acquisition. Plant Physiology. 2011. Vol. 156. Issue 3. P. 1050–1057. DOI: 10.1104/ pp.111.174581
23. Jones D.L., Hodge A., Kuzyakov Y. Plant and mycorrhizal regulation of rhizodeposition. New Phytologist. 2004. Vol. 163. Issue 3. P. 459–480. DOI: 10.1111/j.1469-8137.2004.01130.x
24. Хоменко Т., Дацько А., Квасніцька Л. Вплив обробки насіння комплексним мікоризотвірним препаратом мікофренд на продуктивність сої в умовах правобережного Лісостепу України. Новітні технології в АПК: дослідження та управління. 2019. Вип. 24 (38). С. 260–267. DOI: 10.31473/2305- 5987-2019-1-24(38)-27
25. Димитров С.Г., Саблук В.Т., Тищенко М.В., Смірних В.М. Мікоризоутворюючі препарати та їхній симбіоз із рослинами пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.). Наукові праці інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2019. Вип. 27. С. 51–61.
26. ДСТУ 4138. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. Держспоживстандарт України. 2003. 148 с.
27. Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті Statistica 6.0. Київ: ПоліграфКонсалтинг, 2007. 55 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon gangenko_agro_2_2023.pdf1.04 МБ
Рік: 
2023
АГРОБІОЛОГІЯ №2 2023