Проведено оцінку впливу різних видів добрив на показники урожайності та енергетичної ефективності вирощування пшениці озимої. Встановлено, що найвищу продуктивність отримано за органо-мінеральної системи удобрення, яка передбачає сумісне застосування 12 т/га підстилкового гною ВРХ і мінеральних добрив у дозі N1₀₀Р₆₀К₁₀₀, внесених по фону дворазового підживлення комплексними хелатними добривами у дозі 2 л/га, де урожайність становила 5,67 т/га, а за внесення подвійної мінеральної (N₁₀₀Р₆₀К₁₀₀) і потрійної дози (N₁₅₀Р₉₀К₁₅₀) – 5,76 і 6,00 т/га відповідно. Сумісне застосування підстилкового гною і мінеральних добрив обумовило явище синергізму, адже прирости зерна пшениці озимої за роздільного внесення мінеральних і органічних добрив на 15–20 % нижчі порівняно із сумісним їх внесенням. Підвищення доз NPK у 1,5 рази до N₁₅₀Р₉₀К₁₅₀ порівняно з N₁₀₀Р₆₀К₁₀₀, не компенсувало відсутність гною. За органічної системи удобрення урожайність зерна була найвищою за внесення ОМБД у дозі 2 т/га по фону соломи гороху 3 т/га, яка становила 5,18 т/га з приростом 41 %, до контролю (солома). Найвищі рівні енергетичної ефективності визначено за внесення органо-мінерального добрива марки органік у дозах 1 і 2 т/га (5,4 і 5,3) та ОМБД марки 4-4-4 у дозі 1 т/га (5,2). За органо-мінеральної системи удобрення внесення N₅₀Р₃₀К₅₀ і N₁₀₀Р₆₀К₁₀₀ на фоні 12 т/га гною отримано показник енергетичної ефективності на рівні 3,4 і 3,7 од. відповідно. Внесення гною ВРХ у дозі 12 т/га не забезпечило значної різниці в енергії урожаю, порівняно з варіантом 6 т/га – 75755 і 73305 МДж/га відповідно, однак через збільшені енерговитрати у виробництві й внесення більшої кількості гною Кее становив 3,9 і 4,6, відповідно. Визначено тенденції до спаду Кее залежно від збільшення внесення доз мінеральних добрив, що не компенсується приростом виходу енергії від збільшення продуктивності пшениці озимої.

Ключові слова: гній ВРХ, добрива, енергетична ефективність, ОМБД, урожайність, мінеральні добрива, побічна продукція, система удобрення.