Ви є тут

Природоохоронні аспекти мінерального удобрення кукурудзи на дренованих органогенних ґрунтах

 

За результатами досліджень визначено спрямованість процесів формування оптимального поживного режиму на дренованих органогенних ґрунтах під кукурудзою на зерно, через встановлення науково обґрунтованих доз внесення мінеральних добрив, залежно від методик, що враховують особливості характеристики цих ґрунтів та методологічні підходи визначення доз мінеральних добрив в умовах польового стаціонарного досліду на дренованих органогенних ґрунтах заплави р. Супій. Встановлено, що внесення мінеральних добрив призводить до посилення мінералізаційних процесів, які зростають зі збільшенням доз добрив, а це зумовлює накопичення поживних речовин, що впливають на урожайності вирощуваних культур та міграцію їх у дренажні води. Зростання вмісту азотних (N-NO3, N-NН4) та фосфорних (P2O5) сполук у дренованому органогенному ґрунті є результатом як мінералізації органічної речовини так і перемішування прошарків вівіаніту і прісноводних черепашок з торфовим ґрунтом, що зумовлює інтенсивний процес окислення у поєднані із сполуками СаСО 3, і як наслідок, відбувається розкладання органічної речовини у частково гуміфіковний комплекс органічних і мінеральних речовин. В результаті чого в ґрунті накопичуються доступні поживні речовини для споживання кукурудзи. Найбільшу урожайність кукурудзи на зерно (8,34 т/га) отримали за внесення доз добрив на основі даних тривалих досліджень (Р45К120 з додаванням 2,0 л/га комбінованого препарату зі стимулятором росту Органік–Баланс). Внесення таких доз мінеральних добрив забезпечує найбільший приріст врожаю на одиницю внесених добрив, а вимивання їх у дренажні води не перевищувало гранично допустимих концентрацій водогосподарських об’єктів господарського і культурно-побутового користування. Використання обґрунтованих доз добрив у посівах кукурудзи забезпечує отримання найвищої врожайності з економічно ефективними затратами на одиницю продукції, а також враховує природоохоронні аспекти мінерального удобрення, що запобігають надлишковому вимиванню біогенних речовин у дренажні води, як результат зменшує забруднення річкових вод.

Ключові слова: макродобрива, стимулятор росту, методи розрахунку, добрива, органогенні ґрунти, кукурудза, екологія, врожайність.

 

Посилання: 
1. Концепція ефективного сільськогосподарського використання земель гумідної зони України: наукове видання. Київ: ВП Едельвейс, 2014. 54 с.
2. Трускавецький Р.С., Цапко Ю.Л. Основи управління родючістю ґрунтів. Харків: ФОП Бровін О.В., 2016. 388 с.
3. Наукові основи ефективного розвитку землеробства в агроландшафтах України / за ред. В.Ф. Камінського Київ: ВП Едельвейс, 2015. С. 314–336.
4. Методичні рекомендації з розробки оптимального поживного режиму в сівозміні на осушених органогенних ґрунтах. Вінниця: ТОВ Твори, 2020. 16 с.
5. Сінокоси і пасовища на осушуваних землях: монографія / І.Т. Слюсар та ін. Київ: ЦН Компринт, 2017. 258 с.
6. Water management effect on soil oxidation, greenhouse gas emissions, and nitrogen leaching in drained peat soils / Andres F. Rodriguez et al. Soil Science Society of America Journal. 2021. Vol. 85. Issue 3. P. 814–828. DOI: 10.1002/saj2.20247
7. Гадзало Я.В., Камінський В.Ф. Наукові основи виробництва органічної продукції в Україні. Київ: Аграрна наука, 2016. № 128. 358 с.
8. Слюсар І.Т. Вплив осушувальних меліорацій на трансформацію органогенних ґрунтів. Посібник Українського хлібороба, Український чорнозем на початку третього тисячоліття. Київ, 2016. Т. 1. С. 295–305.
9. Ушкаренко В.О., Вожегова Р.А., Голобородько С.П., Коковіхін С.В. Статистичний аналіз результатів польових дослідів в землеробстві. Київ: Аграрна наука, 2013. 328 с.
10. Anoszko W., Zajko S., Waszkiel L., Baczy S. Forecast of changes of drained peat landscapes and soils of Belarus. Acta Agrophysica. 2002. № 68. P. 7–12.
11. Клименко М.О., Вознюк Н.М., Вербецька К.Ю. Порівняльний аналіз нормативів якості поверхневих вод. Наукові доповіді НУБіП. 2012. Вип. 8 (30). С. 1–15.
12. Методика контролю екологічного стану за міграції біологічних елементів: наукові засади. Київ: ТОВ Дія, 2012. 24 с.
13. Концепція ефективного використання осушуваних земель гумідної зони України: наукові засади. Київ: ЦП Компринт, 2015. 22 с.
14. Лісовал А.П., Давиденко У.М., Мойсеєнко Б.Н. Агрохімія: лабораторний практикум. Київ: Вища школа, 1999. 311 с.
15. Єщенко П.О., Копитко П.Г., Опришко В.П., Костогриз П.В. Основи наукових досліджень в агрономії / за ред. В.О. Єщенка. Київ: Дія, 2005. 288 с.
16. Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу України / В.К. Хільчевський та ін. Київ. Ніка-Центр, 2014. С. 153–179.
17. Яцик А.М. Екологічна безпека в Україні. Київ: Генеза, 2001. 216 с.
18. Яцик А.В. Водогосподарська екологія. Київ: Генеза, 2004. С. 325–339.
19. Слюсар І.Т., Камінський В.Ф., Соляник О.П., Сербенюк В.О. Продуктивність сільськогосподарських культур залежно від рівня їх удобрення на дренованих органогенних ґрунтах. Вісник аграрної науки. Київ, 2020. №11 (812). С. 5–15. DOI: 10.31073/agrovisnyk202011-01
20. Слюсар І.Т. Методологічні особливості розрахунків доз добрив у сівозміні на осушуваних органогенних ґрунтах. Вісник аграрної науки. Київ, 2019. № 9 (798). С. 72–79. DOI: 20.31073/ agrovisnyk201909-11

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon slusar_1-2023.pdf326.13 КБ