Ви є тут

Особливості успадкування кількості зерен головного колоса пшениці м’якої озимої за гібридизації лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів

У статті наведено результати досліджень щодо особливостей успадкування кількості зерен головного колоса в F1 за гібридизації сортів пшениці м’якої озимої різних екотипів. Метою досліджень було встановлення формування кількості зерен у головному колосі батьківських форм і гібридів першого покоління для визначення ступеня фенотипового домінування та типу успадкування в F1 за реципрокних схрещувань сортів пшениці м’якої озимої лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів. Впродовж 2022–2023 рр. проводили дослідження в умовах дослідного поля навчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету. Досліджували 30 гібридних комбінацій, створених за гібридизації сортів: Зорепад білоцерківський, Квітка полів – лісостеповий екотип; Ластівка одеська, Знахідка одеська – степовий екотип; Мулан, Фіделіус – західноєвропейський екотип. Високі показники кількості зерен (55,4–74,2 шт.) у 2022 р. формували гібриди: ♀ Квітка полів / ♂ Зорепад білоцерківський; Зорепад білоцерківський ↔ Ластівка одеська; Зорепад білоцерківський ↔ Знахідка одеська; Зорепад білоцерківський ↔ Фіделіус; Знахідка одеська ↔ Фіделіус; Ластівка одеська ↔ Фіделіус. У 2023 р. за кількістю зерен (51,8–64,9 шт.) кращими були: ♀ Зорепад білоцерківський / ♂ Квітка полів; Квітка полів ↔ Ластівка одеська; ♀ Знахідка одеська / ♂ Мулан; ♀ Знахідка одеська ↔ Фіделіус; ♀ Ластівка одеська / ♂ Мулан. Позитивне наддомінування у 2022–2023 рр. встановили у 19 з 30 комбінацій схрещування, серед яких за високим стабільним проявом кількості зерен у колосі виділились: Квітка полів ↔ Ластівка одеська; Зорепад білоцерківський ↔ Фіделіус; Знахідка одеська ↔ Фіделіус; Знахідка одеська ↔ Мулан; Мулан ↔ Фіделіус. Отже, високі показники кількості зерен формувались в F1 , отриманих за реципрокних схрещувань: лісостепового екотипу із степовим, лісостепового із західноєвропейським, степового із західноєвропейським, західноєвропейського із західноєвропейським.

Ключові слова: пшениця м’яка озима, сорт, батьківські форми, гібриди, кількість зерен у головному колосі, тип успадкування.

 

Посилання: 
1. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В., Дубова О. А. Особливості формування довжини стебла у селекційних номерів пшениці озимої залежно від їх генотипів та умов вирощування. Агробіологія. 2015. № 1. С. 11–15.
2. Egamov I. U., Siddikov R. I., Rakhimov T. A., Yusupov N. K. Creation of high-yielding winter wheat varieties with high yield and grain quality suitable for irrigated Conditions. International Journal of Modern Agriculture. 2021. No 10 (2). Р. 2491–2506.
3. Evaluation of selected soft winter wheat lines for main ear grain weight / M. Lozinskiy et al. Agronomy Research. 2021. Vol. 19. No 2. Р. 540–551. DOI: 10.15 159/ar.21.071.
4. Nazarenko M., Mykolenko S., Okhmat P. Variation in grain productivity and quality of modern winter wheat varieties in northern Ukrainian Steppe. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. No 10 (4). P. 102– 108. DOI: 10.15421/2020_175.
5. Detection of molecular markers associated with yield and yield components in durum wheat (Triticum turgidum L. var. durum Desf.) under drought conditions / S. Dura et al. Crop Pasture Sci. 2013. Vol. 64. Р. 957–964.
6. Analysis of gluten proteins composition during grain filling in two durum wheat cultivars submitted to two water regoms / M.M. Giuliani et al. Ital. J. Agron. 2014. Vol. 90 (1). Р. 15–19.
7. Любич В.В. Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2017. Вип. 95. С. 146–161.
8. Heritability of Valuable Economic Traits in the Hybrid Generations of Bread Wheat / D.T. Juraev et al. Annals of the Romanian Society for Cell Biology. 2021. Р. 2008–2019.
9. Литвиненко М.А. Реалізація генетичного потенціалу. Проблеми продуктивності та якості зерна сучасних сортів озимої пшениці. Насінництво. 2010. № 6. С. 1–6.
10. Базалій В.В., Базалій Г.Г., Марченко О.В. Особливості формування і характер мінливості ознак продуктивності озимої пшениці за різних умов вирощування. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2006. № 3. С. 174–176.
11. Лозінський М.В., Варнава Н.С. Детермінація кількості колосків головного колосу реципрокними гібридами пшениці озимої. Агробіологія. 2010. № 4 (80). С. 69–72.
12. Мазур О.В., Мазур О.В., Лозінський М.В. Селекція та насінництво польових культур: навч. посіб. Вінниця: ТВОРИ, 2020. 348 с.
13. Дубовик Н.С., Гуменюк О.В., Кириленко В.В., Вологдіна Г.Б. Успадкування елементів продуктивності та їх трансгресивна мінливість у гібридів пшениці м’якої озимої, створених схрещуванням сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій. Миронівський вісник. 2018. № 7. С. 26–38.
14. Власенко В.А., Бакуменко O.M. Генетична оцінка елементів продуктивності гібридів F1 , F2 пшениці м’якої озимої, створених за участі носіїв інтрогресованих компонентів. Миронівський вісник. 2017. № 4. С. 88–101.
15. Генетичний контроль і рекомбінація ознак стійкості до вилягання у гібридів пшениці озимої за різних умов вирощування / В. Базалій та ін. Аграрні інновації. 2020. № 4. С. 87– 93.
16. Панкова О.В., Пузік В.К., Лисиченко М.Л. Вплив електромагнітного випромінювання на рослини: монографія. Харків: ТОВ «Планета-Прінт», 2021. 159 с.
17. Хоменко С.О., Солона В.Й., Зварун Т.В. Особливості селекції пшениці ярої в умовах Лісостепу України. Селекція і насінництво. 2011. № 100. С. 181–191.
18. Бороевич С. Принципы и методы селекции растений / пер. с сербохорв. В.В. Иноземцева; под ред. и с предисл. А.К. Федорова. Москва: Колос, 1984. 344 с.
19. Бугайов В.Д., Васильківський С.П., Власенко В.А. Спеціальна селекція польових культур: навч. посібник / за ред. М. Я. Молоцького. Біла Церква, 2010. 368 с.
20. Литвиненко М.А., Волкодав В.В. Наукові основи формування сортового складу зернових культур в Україні. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2005. № 1. С. 28–36.
21. Васильківський С.П., Кочмарський В.С. Селекція і насінництво польових культур: підручник. Біла Церква: Миронівська друкарня, 2016. 376 с.
22. Лифенко С., Наконечний М., Нарган Т. Особливості селекції сортів пшениці м’якої озимої степового екотипу у зв’язку зі змінами клімату в умовах півдня України. Вісник аграрної науки. 2021. № 99(3). С. 53–62.
23. Базалій Г., Усик Л., Жупина А., Лавриненко Ю. Успадкування стійкості до фітопатогенів гібридами пшениці м’якої озимої в умовах зрошення півдня України. Аграрні інновації. 2020. № 2. С. 5–11.
24. Литвиненко М.А. Реалізація потенціалу пшеничного поля. Насінництво. 2011. № 6. С. 1–7.
25. Криворученко Р.В. Структурно-функціональна організація системи донорно-акцепторних відносин у генотипів пшениці різного походження. Вісник ХНАУ. 2013. № 2(29). С. 72–82.
26. Гуменюк О.В. Створення вихідного селекційного матеріалу озимої пшениці з використанням світової колекції: автореф. дис. … канд. с.-г. наук: 06.01.06. Київ, 2016. 25 с.
27. Орлюк А.П. Генетика пшениці з оcновами селекції: монографія. Херсон: Айлант, 2012. 436 с.
28. Ларченко К.А., Моргун Б.В. Ознаки якості зерна пшениці та методи їх поліпшення. Физиология и биохимия культурных растений. 2010. Т. 42. № 6. С. 463–474.
29. Лозінський М.В., Устинова Г.Л. Успадкування в F1 і трансгресивна мінливість в F2 довжини головного колосу за схрещування різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Агробіологія. 2020. № 2. С. 70–78.
30. Орлюк А.П., Гончарова К.В. Адаптивний і продуктивний потенціал пшениці: монографія. Херсон: Айлант, 2002. 276 с.
31. Волкодав В.В. Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні: заг. част. Охорона прав на сорти рослин: офіційний бюлетень. Київ: Алефа, 2003. Вип. 1. Ч. 3. 106 с.
32. Griffing B. Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. No 35. P. 303–321.
33. Beil G.M., Atkins R.E. Inheritance ofquantitative characters in grain sorghum. Iowa State Journal. 1965. No 39. 3 p. 

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon lozinskiy_agro_2_2023.pdf496.15 КБ