Ви є тут

ХАРАКТЕРИСТИКА СПЕЛЬТОПОДІБНИХ ФОРМ ПШЕНИЦІ, СТВОРЕНИХ ЗА ГІБРИДИЗАЦІЇ TRITICUM AESTIVUM L. × TRITICUM SPELTA L.

Унаслідок гібридизації пшениці м’якої з пшеницею спельта створено низку нових зразків пшениці. За допомогою індивідуально-родинного добору серед нащадків відібрані зразки, що характеризувалися значною різноманітністю за морфо-біологічними ознаками. Серед створених нащадків спостерігали форми, що суттєво різняться за висотою рослин. Розмах мінливості за цією ознакою становив 55–118 см. За масою зерна з колоса позитивно вирізнявся зразок 1561, що за цим показником істотно перевищував сорт Зоря України та суттєво не різнився від сорту Подолянка. За врожайністю позитивно вирізнявся зразок 1561 (6,66 т/га), який істотно перевищував сорт Зоря України та не суттєво поступався сорту Подолянка. За вмістом білка та клейковини кращим був зразок 1628, в зерні якого містилося 44,3 % клейковини та 21,4 % білка. Достовірне збільшення маси 1000 зерен щодо обох стандартів зафіксовано у зразка 1710 (59,2 г). Виділено зразки, в яких зафіксовано колосіння та дозрівання на рівні ранньостиглих сортів пшениці мʼякої. Зразки 1710 та 1809 мають вегетаційний період 280–285 діб, водночас їх урожайність істотно перевищувала сорт Зоря України (5,77–6,02 т/га). За віддаленої гібридизації пшениці мʼякої з пшеницею спельта створено низку нових спельтоподібних форм пшениці, що за показниками господарської цінності придатні для залучення в схеми селекційного покращення культури. Виділено форми, що поєднують високу продуктивність з високою якістю зерна, зокрема зразок 1561, що містить клейковини 36,4 %, білка 17,5 % та має врожайність на рівні 6,66 т/га. За гібридизації пшениці мʼякої та спельти створено сорт Артаплот, що занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 2018 р.

Ключові слова: висота рослин, вміст білка, вміст клейковини, врожайність, сорт.

 

 

Посилання: 
  1. The characteristic of wheat collection samples created by Triticum aestivum L./Triticum spelta L. Hybridization / Diordiieva I. et al. Agronomy research. 2018. Vol. 16. № 4. Р. 45–53. DOI: http://dx.doi.org/10.15159/ar.18.181
  2. Genetic analysis of wheat domestication and evolution under domestication / Peleg Z. et al. Journal of Experimental Botany. 2011. Issue 62. P. 5051–5061. DOI: https://doi.org/10.1093/jxb/err206
  3. Estrada-Campuzano G., Slafer G.A., Miralles D.J. Differences in yield, biomass and their components between triticale and wheat grown under contrasting water and nitrogen environments. Field Crops Research. 2012. Vol. 128. P. 167–179. DOI: https://doi.org/10.1016/j.fcr.2012.01.003
  4. Полянецька І.О. Селекційно-генетичне покращення Triticum spelta L. та використання її в селекції Triticum aestivum L.: автореф. дис. … канд. с.-г. наук. Київ, 2012. 20 с.
  5. Рибалка О.I. Якiсть пшеницi та iï полiпшення: монографія. К.: Логос, 2011. 496 c.
  6. Generation of amphidiploids from hybrids of wheat and related species from the genera Aegilops, Secale, Thinop yrum,and Triticum as a source of genetic variation for wheat improvement / Nemeth C. et al. Genome. 2015. Issue 58 (2). P. 71–79. DOI: https://doi.org/10.1139/gen-2015-0002
  7. Твердохлеб Е.В., Богуславский Р.Л. Формообразовательный процесс у гибридов Triticum Kiharae Dorof. et e. Migusch. с T. Aestivum L. Вісник Харківського національного аграрного університету. 2010. № 2 (20). С. 88–95.
  8. Діордієва І.П. Лінії пшениці спельта Уманского НУС. Генетичні ресурси рослин. 2018. Вип. 23. С. 25–34. DOI: https://doi.org/10.36814/pgr.2018.22.02
  9. Методика державної науково-технічної експертизи сортів рослин. Методи визначення показників якості продукції рослинництва. К.: Український інститут екс- пертизи сортів рослин, 2015. 133 с.
  10. Дорофеев В.Ф., Удачин Р.А., Семенова Л.В. Пшеницы мира. Л.: Агропромиздат, 1987. 560 с.
  11. Кочмарский В.С. Оценка образцов пшеницы мягкой озимой мирового генофонда по высоте растений и остистости колоса. Таврийский научный вестник. 2012. Вип. 78. С. 33–38.
  12. Ivanovska S., Kraljević-Balalić M., Stojkovski C. Diallel analysis for plant height in winter wheat. Genetika. 2003. Issue 35 (1). P. 11–19. DOI: https://doi.org/10.2298/GENSR0301011I
  13. Acquaah G. Breeding wheat. Principles of plant genetics and breeding. John Wiley & Sons, Ltd.: Hoboken, 2007. P. 577–590.
  14. Гулканян В.О. О наследовании признака высоты растений пшеницы при гибридизации. Биологический журнал Армении АН Армении. Вип. 23 (4). C. 41–49.
  15. Сичкарь С.М., Моргун В.В., Дубровна О.В. Наследование морфологических признаков гибридов F1–F2 T. Spelta × T. Aestivum. Физиология растений и генетика. 2016. Вип. 48 (4). C. 344–355.
  16. Grant N.P., Mohan A., Sandhu D., Gill K.S. Inheritance and Genetic Mapping of the Reduced Height (Rht18) Gene in Wheat. Plants (Basel). 2018. № 7(3). Р. 58– 65. DOI: https://doi.org/10.3390/plants7030058.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon diordieva_1_2020.pdf953.15 КБ