Ви є тут

Формування в сортів пшениці м’якої озимої довжини колосу і кількості колосків залежно від генотипу і умов року

Значення сорту щодо збільшення врожайності пшениці м’якої озимої незаперечне. Тому застосування генетичних закономірностей в селекції дає змогу покращити адаптивність сучасних сортів. У селекційно-генетичних дослідженнях розглядають формування врожайності як комплексної ознаки, що обумовлена багатьма складовими. Вивчення мінливості та стабільності основних структурних елементів продуктивності є важливим завданням у селекції пшениці м’якої озимої. Метою роботи було дослідження особливостей формування в сортів пшениці м’якої озимої довжини колосу і кількості в ньому колосків залежно від генотипу і умов року та виділення із стабільно високим проявом для залучення в селекційний процес. Дослідження виконували в умовах дослідного поля Навчально-виробничого центру Білоцерківського національного аграрного університету у 2018–2020 рр. Вихідним матеріалом для досліджень були сорти різного еколого-географічного походження, рекомендовані для вирощування в Лісостепу України. Визначали середню арифметичну ( ), мінімальне та максимальне значення ознак (min–max), стандартне відхилення (s), коефіцієнт варіації (V, %), показник гомеостатичності (Hom). Для характеристики вологозабезпеченості обраховували гідротермічнний коефіцієнт. За результатами досліджень найбільшу довжину колосу формували сорти Тобак, Богемія, Квітка полів, Легенда білоцерківська, Світило, Платін, Колоніа, Акратос з перевищенням над сортом-стандартом Лісова пісня на 1,6–2,3 см. Високий показник гомеостатичності за цією ознакою визначили у сортів Квітка полів (758), Колоніа (343), Світило (334), Перлина Лісостепу (204). За кількістю колосків у колосі виділено сорти Акратос, Фаворитка, Колоніа, Світило, Платін, Легенда Білоцерківська, Тобак, які мали показники від 19,0 до 20,4 шт., що на 2,1–3,5 шт. більше за сорт-стандарт (16,9 шт.). Найбільшу гомеостатичність за кількістю колосків у колосі отримано в сортів Скаген (930), Колоніа (826), Квітка полів (780), Акратос (682), Лісова пісня (461).

Ключові слова: пшениця м’яка озима, сорт, довжина колосу, кількість колосків у колосі, гомеостатичність, селекція.

 

Посилання: 
1. Бурденюк-Тарасевич Л.А., Лозінський М.В., Дубова О.А. Особливості формування довжини стебла у селекційних номерів пшениці озимої в залежності від їх генотипів та умов вирощування. Агробіологія. 2015. №1(117). С. 11–15.
2. Вожегова Р.А. Напрями адаптації галузі рослинництва до регіональних змін клімату: Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти, 10–12 квітня 2019 року: міжнар. наук.-практ. конф. ДУ НМЦ «Агроосвіта», Київ–Миколаїв–Херсон, 2019. С. 6–8.
3. Любич В.В., Полянецька І.О. Оцінювання сортів пшениці твердої озимої за показниками росту та розвитку. Агробіологія. 2021. № 1. С. 85–92. DOI: 10.33245/2310-9270-2021-163-1-85-92
4. Назаренко М.М. Продуктивність сучасних сортів пшениці озимої в умовах підзони Півночі Степу України. Аграрні інновації. № 4. 2020. С. 120–125. DOI 10.32848/agrar.innov.2020.4.18
5. Пшениця спельта / Г.М. Господаренко та ін.; за заг. ред. Г.М. Господаренка. Київ: СІК ГРУП УКРАЇНА, 2016. 312 с.
6. Васильківський С.П., Івко Ю.О. Порівняння колекції сортозразків ріпаку озимого за стабільністю висоти стебла та елементів структури урожаю. Агробіологія. 2010. Вип. 3 (74). С. 12–16.
7. Nazarenko M., Mykolenko S., Okhmat P. Variation in grain productivity and quality of modern winter wheat varieties in northern Ukrainian Steppe. Ukrainian Journal of Ecology, 2020. 10 (4). P. 102– 108. DOI: 10.15421/2020_175
8. Detection of molecular markers associated with yield and yield components in durum wheat (Triticum turgidum L. var. durum Desf.) under drought conditions / S. Dura et al. Crop Pasture Sci. 2013. Vol. 64. Р. 957– 964.
9. Analysis of gluten proteins composition during grain flling in two durum wheat cultivars submitted to two water regoms / M.M. Giuliani et al. Ital. J. Agron. 2014. Vol. 90 (1). Р. 15–19.
10. Любич В.В. Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2017. Вип. 95. С. 146–161.
11. Evaluation of lines from a farmer participatory organic wheat breeding program / M.H. Entz et al. Crop Sci. 2018. Vol. 58. Р. 243–255.
12. Дубовик Н.С., Кириленко В.В., Дергачев О.Л. Вихідний матеріал для селекції пшениці м’якої озимої за пластичністю та стабільністю. Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. 2015. Вип. 18. С. 132–138. URL: http://rep.btsau.edu.ua/handle/ BNAU/7528
13. Тараріко Ю.А., Величко В.А., Сайдак Р.В., Книш В.В. Сучасна практика та перспективи розвитку аграрного виробництва в Одеському регіоні. Вісник аграрної науки. 2020. № 3. С. 61–70. DOI: 10.31073/agrovisnyk202003-09
14. Adverse weather conditions for UK wheat production under climate change / C. Harkness et al. Agricultural and Forest Meteorology. 15 March, 2020. Vol. 282–283. DOI: 10.1016/j.agrformet.2019.107862
15. Farag H.I.A. Efciency of three methods of selection in wheat breeding under saline stress conditions. Egypt. J. Plant Breed. 2013. Vol. 17. Р. 85–95.
16. Бурденюк-Тарасевич Л.А., Лозінський М.В. Формування довжини головного колосу в ліній пшениці озимої різного еколого-географічного походження. Агробіологія. 2013. Вип. 11 (104). С. 30–34.
17. Лихочвор В.В., Проць Р.Р. Озима пшениця. Львів: НВФ “Українські технології”, 2006. 216 с.
18. Чернобай Ю.О., Рябчун В.К., Ярош А.В., Моргунов О.І. Елементи продуктивності та врожайність зразків пшениці м’якої озимої в залежності від походження. Генетичні ресурси рослин. 2019. № 24. С. 47–57. DOI: 10.36814/pgr.2019.24.03
19. Abdullah A. Jaradat Simulated climate change deferentially impacts phenotypic plasticity and stoichiometric homeostasis in major food crops. Emirates Journal of Food and Agriculture. 2018. 30 (6). P. 429–442. DOI: 10.9755/ejfa.2018.v30.i6.1705
20. Власенко В.А., Кочмарський В.С., Коломієць Л.А., Маринка С.М. Підвищення продуктивного і адаптивного потенціалів пшениці м’якої озимої. Фактори експериментальної еволюції організмів. Київ: Логос, 2008. Т. 5. С. 25–29.
21. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
22. Хангильдин В.В., Литвиненко В.В. Гомеостатичность и адаптивность сортов озимой пшеницы. Науч.-техн. бюл. ВСГИ. Одесса, 1981. Вып. 39. С. 8–14.
23. Методики випробування і застосування пестицидів / С.О. Трибель та ін.; за ред. С.О. Трибеля. Київ: Світ, 2001. 448 с.
24. Методика проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні (ПСП) / за ред. С.О. Ткачика. Київ: ТОВ НіландЛТД, 2014. 82 с.
25. Лифенко С.П., Наконечний М.Ю., Нарган Т.П. Особливості селекції сортів пшениці м’якої озимої степового екотипу у зв’язку зі змінами клімату в умовах Півдня України. Вісник аграрної науки. 2021. № 3 (816). С. 53–62. DOI: 10.31073/ agrovisnyk202103-07
26. Оцінка врожайних та адаптивних властивостей нових сортів пшениці м’якої озимої / М.О. Самойлик та ін. Вісник аграрної науки. 2023. № 2 (839). С. 34–42. DOI: 10.31073/agrovisnyk202302-05

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon kumanska_1-2023.pdf487.49 КБ