В умовах змін клімату наявні технології вирощування озимих зернових культур потребують постійного удосконалення. Розвиток листкової поверхні та якомога довше її збереження є головним вектором будь-якої технології вирощування пшениці озимої, особливо гостро це питання постає за нестабільних погодних умов. Мета досліджень полягала у встановленні впливу різнокомпонентних та різнонаправлених протруйників на стан пігментного комплексу в листках рослин різних сортів пшениці озимої та його продуктивності впродовж вегетації. Під час дослідження пігментного комплексу у листках рослин пшениці озимої у вегетативний період розвитку було встановлено, що в середньому за варіантами цей показник для сорту Антонівка був на рівні 7,17 мг/г, а для сорту Шестопалівка – 8,04 мг/г сухої речовини. Генеративний період позначився для обох сортів підвищенням вмісту хлорофілів і для рослин сорту Антонівка становив 8,19 мг/г та для сорту Шестопалівка – 8,22 мг/г сухої речовини, що на 14,2 та 2,2 % більше порівняно з вегетативним періодом. Продуктивність хлорофілів у вегетативний період росту і розвитку рослин в середньому за варіантами для сорту Антонівка становила 5,14 мг сухої речовини/мг хлорофілів за добу, що на 28,4 % більше, ніж у сорту Шестопалівка (3,69 мг сухої речовини/мг хлорофілів за добу). З настанням генеративного періоду сорт Шестопалівка позначився більш стабільним пігментним комплексом, що підтверджується зростанням продуктивності хлорофілів у 2 рази проти попереднього періоду. Отже, зростання кількості хлорофілів залежно від передпосівного оброблення обраними препаратами активніше відбувається у сорту Антонівка, однак за кількісним показником переважає сорт Шестопалівка. В умовах посушливого клімату помірне формування пігментів та збереження їх продуктивності стабілізує процеси дозрівання зерна, що і було відмічено для обох сортів за оброблення Ламардор та Ламардор з Гаучо.

Ключові слова: хлорофіл, пшениця озима, протруйник, продуктивність пігментів.