Ви є тут

Елементи структури урожаю пшениці озимої залежно від технології вирощування насіння

У статті висвітлено питання впливу різних технологій вирощування насіння пшениці озимої на елементи структури урожаю, його формування і якість. Виявлено, що формування структури урожаю – кількість рослин, продуктивних стебел, зерен у колоску та маса зерна з одного колоса залежали від технологій вирощування культури. З’ясовано, що реакція сортів на технологію вирощування була різною. За базової технології вирощування насіння у середньо-ранньостиглих та середньостиглих сортів не виявлено значної різниці з коефіцієнту кущення та маси зерен з колоса. Спостерігалася лише тенденція збільшення цих показників середньостиглих сортів. Найбільший коефіцієнт продуктивного кущення (1,4) був у сорту Астарта, що забезпечило отримання найбільшої кількості продуктивних стебел, а маса зерен у колосі цього сорту була найменшою, урожайність насіння становила 7,00 т/га і була достовірно меншою, ніж у інших сортів. Застосування енергонасиченої технології забезпечило достовірне підвищення біологічної урожайності сортів обох груп стиглості, порівняно з базовою. За цієї технології вирощування пшениці озимої, так як і за базової, густота рослин була більшою у середньо-ранньостиглих сортів і становила 395 шт./м2, водночас як у середньостиглих вона була меншою – 10 шт./м2. Однак, коефіцієнт кущення та кількість продуктивних стебел були більшими у середньостиглих сортів, що у комплексі з агротехнологічними заходами – підвищеними дозами добрив як основного, так і в підживлення, захистом посівів від хвороб (дворазовий обробіток посівів фунгіцидами) забезпечило отримання достовірної вищої урожайності, яка у середньому за сортами була більшою на 0,11 т/га, ніж у середньо-ранньостиглих сортів. Застосування енергонасиченої технології з елементами біологізації вирощування насіння пшениці озимої забезпечило отримання найвищої біологічної урожайності насіння всіх сортів обох груп стиглості, порівняно з базовою та з енергонасиченою технологіями. Достовірно вища біологічна урожайність насіння була у середньостиглих сортів порівняно з середньо-ранньостиглими. Доцільно зазначити, що за енергонасиченої технології з елементами біологізації вирощування, коефіцієнт продуктивного кущення та маса зерен з колоса всіх сортів були майже однакові.

Ключові слова: технологія, коефіцієнт кущення, маса зерен з колоса, продуктивні стебла, урожайність, схожість насіння.

 

Посилання: 
1. Петриченко В.Ф., Земляний О.І. Озима пшениця: потепління і особливості захисту посівів в осінній період. Агроном. 2009. № 5. С. 56–60.
2. Лисікова В.Н., Лисікова В.Н., Шовгун О.П. Нові сорти озимої пшениці – нові можливості. Пропозиція. 2013. № 8. С. 62–65.
3. Рожков А.О. Формування біометричних показників рослин та врожайність зерна пшениці твердої ярої залежно від впливу норми висіву насіння і способу сівби. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2014. № 7. С. 97–102.
4. Вожегова Р.А., Бєлов Я.В. Динаміка накопичення надземної біомаси гібридами кукурудзи залежно від густоти стояння рослин та удобрення за вирощування в умовах зрошення. Таврійський науковий вісник. 2019. № 109(1). С. 3–9. DOI: 10.32851/2226-0099.2019.109-1.1
5. Miroshnychenko M.M., Zvonar A.M., Panasenko E.V. Assimilation of Nutritive Elementsby Winter Wheat Plants of Ukrainianand European SelectionAfter the Resumption of Spring Vegetation. Agrology. 2021. No 4(1). P. 3–9. DOI: 10.32819/021001
6. Сучасні сорти та системи живлення і захисту озимої пшениці / В.В. Моргун та ін. Київ: Вістка, 2022. Вид. ХІ. 106 с.
7. Марковська О.Є., Гречишкіна Т.А. Продуктивність сортів пшениці озимої залежно від елементів технології вирощування в умовах Південного Степу України. Агробіологія. 2020. № 1. С. 96–103. DOI: 10.33245/2310-9270-2020-157-1-96-103
8. Каращук Г.В., Федоненко Г.Ю. Урожайність сортів пшениці озимої твердої залежно від технологічних прийомів вирощування на півдні України. Зрошуване землеробство. 2020. Вип. 73. С. 35–38. DOI 10.32848/0135-2369.2020.73.6
9. Tsyliuryk A.I., Tkalich Yu.I., Masliiov S.V., Kozechko V.I. Impact of mulch tillage and fertilization on growth and development of winter wheat plants in clean fallow in Northern Steppe of Ukraine. Ukrainian Journal of Ecology. 2017. No 7(4). Р. 511–516. DOI: 10.15421/2017_153.
10. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф., Іващук П.В. Зерновиробництво. Львів: НВФ «Українські технології», 2008. 624 с.
11. Волощук І.С. Вплив зміни клімату на вирощування насіння пшениці озимої в зоні Західного Лісостепу України. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2017. Вип. 62. С. 3–17.
12. Лихочвор В. Моделі агротехнологій в Україні. Вісник Львівського національного аграрного університету. 2008. Т. 1. № 12. С. 170–178.
13. Камінський В.Ф. Наукові засади біологічного землеробства в умовах зміни клімату. Вісник наук. праць ННЦ Інститут землеробства. 2016. Вип. 1. С. 3–15.
14. Антипова Л.К. Урожайність сіна сортів люцерни залежно від погодних умов та рістрегулюючого препарату Емістим С. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2020. Вип. 1 DOI: 10.31521/2313- 092X/2020-1(105)
15. Мікродобрива «Аватар 1». URL: https://agrariirazom.com.ua/preparations/mikrodobriva-avatar-1
16. Грицаєнко З.М., Грицаєнко А.О., Карпенко В.П. Методи біологічних та агрохімічних досліджень рослин і грунтів. Київ: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2003. С. 17–18.
17. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В., Опришко В.П. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник. Вінниця: ПП «ТД «Едельвейс і К»», 2014. 332 с.
18. ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. [Чинний від 2002-01-28]. Київ: Держспоживстандарт України, 2010. 11 с.
19. Fisher R.A. Statistical methods for research workers. New Delhi: Cosmo Publications, 2006. 354 p.
20. Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті STATISTICA 6: методичні вказівки. Київ, 2007. 55 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon polishuk_1_2024.pdf456.98 КБ