Ви є тут
ЯКІСТЬ ТА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЗЕРНА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ВИРОЩЕНОЇ ПІСЛЯ БОБОВИХ ПОПЕРЕДНИКІВ
Встановлено, що вміст білка в зерні озимої пшениці, вирощеної після бобових попередників, становив 9,9–12,0 %. Вміст сирої клейковини у зерні озимої пшениці склав 15,3–20,2 %. Найбільше сирого білка і клейковини у зерні було виявлено на варіанті попередника буркуну білого, а найменше – лядвенцю рогатого і козлятнику східного. Вміст білка і сирої клейковини у зерні озимої пшениці вирощеної після буркуну білого, люцерни посівної, конюшини лучної і еспарцету піщаного відповідно до ДСТУ 3768:2009 відповідає зерну третього класу (група А), а з решти варіантів – нижчим класам якості.
Вміст свинцю у зерні озимої пшениці, вирощеному після бобових попередників склав 1,58–2,23 мг/кг. Найнижчу концентрацію свинцю у зерні забезпечив попередник еспарцет піщаний. Зерно озимої пшениці, вирощене після кукурудзи на силос, містило свинцю 3,90 мг/кг, що у 1,8–2,5 разів більше, ніж зерно, вирощене після бобових попередників.
Вміст кадмію у зерні озимої пшениці, вирощеної після бобових попередників, склав 0,13–0,20 мг/кг. Найменша концентрація кадмію у зерні озимої пшениці була на варіанті козлятнику східного. Концентрація кадмію у зерні озимої пшениці після кукурудзи на силос склала 0,34 мг/кг, що у 1,7–2,6 рази більше, ніж після бобових попередників.
Фактичний вміст міді у зерні озимої пшениці після бобових попередників становив 3,88–4,61 мг/кг. Найменше міді містило зерно після попередника конюшини лучної і еспарцету піщаного. Зерно озимої пшениці вирощене після кукурудзи на силос містило 9,91 мг/кг міді, що більше, ніж після бобових попередників у 2,2–4,6 рази.
Вміст цинку у зерні озимої пшениці, вирощеної після бобових попередників становив 21,62–25,24 мг/кг. Найменше цинку містило зерно після конюшини лучної. Концентрація цинку у зерні озимої пшениці, вирощеної після попередника кукурудзи на силос становила 39,95 мг/кг, що у 1,6–1,9 рази більше, ніж після бобових попередників.
Ключові слова: озима пшениця, зерно, якість, екологічна безпека, попередник, свинець, кадмій, цинк, мідь.
https://orcid.org/0000-0002-4883-26961. Маслак О. Перспективи ринку зерна врожаю 2016 року. Агробізнес сьогодні. 2016. № 17 (336). URL: http://www.agro-business.com.ua/ekonomichnyi-gektar/6145-perspektyvy-rynku-zerna-vrozhaiu-2016-roku.html (дата звернення 15.12.2017.).
2. Виробництво зернових в Україні цьогоріч зросло на 6 % – ФАО. Укрінформ, 27.12.2016. URL: https://www.ukr- inform.ua/rubric-economy/2146924-virobnictvo-zernovih-v-ukraini-cogoric-zroslo-na-6-fao.html. (дата звернення 15.12.2017.).
3. Вінницька область встановила аграрний рекорд. Укрінформ, 10.08.2016. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-other_news/2064659-vinnicka-oblast-vstanovila-agrarnij-rekord.html (дата звернення 15.12.2017.).
4. Ткачук О.П., Яковець Л.А. Динаміка виробництва зерна та внесення мінеральних добрив під зернові культури у Вінницькій області. «Сільське господарство та лісівництво»: збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету, 2017. № 6. том 1. С. 141–148.
5. Дмитренко О.В. Вплив інтенсивних технологій вирощування на якість зерна пшениці озимої. Збалансоване природокористування. 2014. № 1, 2014. С. 189–193.
6. Станкевич Г.М., Борта А.В., Страхова Т.В. Управління якістю та безпекою зерна – основа стратегічного успіху України. Перспективи розвитку науково-методичного забезпечення для самостійного вивчення дисциплін та їх окремих розділів: матеріали 47 науково-методичної конференції викладачів ОНАХТ 4–5 квітня 2016 р. С. 137.
7. Тогачинська О.В. Оцінка технологій вирощування пшениці озимої за еколого-агрохімічними показниками темно-сірого опідзоленого ґрунту. Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2017. № 1–2. URL: http://www. agromage.com/stat_id.php?id=853. (дата звернення 15.12.2017.).
8. Рудаков Ю.М., Гончар Н.В., Козечко В.І., Накльока Ю.І. Вплив попередників і добрив на вміст нітратів і важких металів у зерні пшениці озимої в північному Степу: збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2012. Вип. 81(1). С. 160–164.
9. Флоря Л.В. Агроекологічна оцінка вмісту важких металів в ґрунтах і зерні озимої пшениці Північно-Західного Причорномор’я. Екологія, неоекологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: матеріали ІІІ міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, м. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2014. С. 76–77.
10. Лихочвор В. Система удобрення озимої пшениці. Агробізнес сьогодні. 2014. № 7 (278). URL: .http://www.agro-business.com.ua/agronomiia-siogodni/2180-systema-udobrennia-ozymoii-pshenytsi.html. (дата звернення 15.12.2017.).
11. Разанов С.Ф., Ткачук О.П. Інтенсивна хімізація землеробства – як передумова забруднення зернової продукції важкими металами. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. 2017. № 1(134). С. 66–71.
12. Okoro H.K. A Review of Sequential Extraction Procedures for Heavy Metals Speciation in Soil and Sediments. Scient. reports. 2012. Vol. 1 (3). Р. 1–9.
13. Francesco B. The Role of Food and Nutrition System Approaches in Tackling Hidden Hunger. Int. J. Env. Res. Public. Health. 2012. Vol. 8 (2). P. 358–373.
14. Modeling uptake kinetics of cadmium by field-grown lettuce / Chen W. et al. Environmental Pollution. 2013. V. 152. P. 147–152.
15. Timmer L.W., Childers C.C., Nigg H.N. Pesticides registered for use on Florida citrus. Gainesville, FL: 2014. Florida Citrus Pest Management Guide, SP–43, University of Florida.
16. Conn S., Gilliham M. Comparative physiology of elemen tal distributions in plants. Annals of Botany. 2015. V. 105. P. 1081–1102.
17. Гарбар Л.А., Антал Т.В. Якість зерна і насіння пшениці твердої ярої залежно від технології вирощування в лісостепу України: сборник научных трудов SWorld по материалам Международной научно-практической конференции «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития-2011». URL: http://www.sworld.com.ua/index.php/uk/agriculture-311/agriculture-animal-husbandry-and-forestry-311/7826-yakst-grain-snasnnya-pshenits-tverdo-yaro-fallow-vd-tehnolog-viroschuvannya-lsostepu-in-ukraine. (дата звернення 15.12.2017.)
18. Ткачук О.П., Яковець Л.А. Особливості забруднення зернової продукції важкими металами в умовах Вінницької області. «Сільське господарство та лісівництво»: збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. 2016. № 4. С. 179–186.
19. ДСТУ 3768:2009. Пшениця. Технічні умови. URL: http://zernolab.com.ua /ua/pshenitsya_tekhnichni _umovi.htm. (дата звернення 15.12.2017.).
20. Емельянов А.Н. Экологические принципы в кормопроизводстве, как основа повышения эффективности земледелия Дальнего Востока. Кормопроизводство. 2013. № 2. С. 3–5.
21. Протопіш І.Г., Квітко Г.П., Гетман Н.Я. Багаторічні бобові трави – безальтернативний попередник пшениці озимої в умовах правобережного Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2012. Вип. 72. С. 34–39.
22. Wójcik M., Tukiendorf A. Cadmium uptake, localizati on and detoxification in Zea mays. Biol. Plant. 2015. № 2. P. 237–245.
23. Proctor M.C.F. Physiological ecology. Bryophyte Biology / еds. B. Goffinet, A. J. Shaw. Cambridge University Press, 2017. P. 225–248.
24. Kirkham M.B. Cadmium in plants on polluted soils: eff ects of soil factors, hyperaccumulation, and amendments. Geoderma. 2016. V. 137. P. 19–32.
25. He Z.L., Yang X.E., Stoffella P.J. Trace elements i n agroecosystems and impacts on the environment. Journ. of Trace Elements in Med. and Biol. 2015. V. 19. P. 125–140.
26. Hall J.L., Williams L.E. Transition metal transport ers in plants. Ibid. 2013. V. 54, № 393. P. 26101–26113.
27. Cadmium tolerance and hyperaccumulation in a new Znhyperaccumulating plant species (Sedum Alfredii Hance) / Yang X.E. et al. Plant Soil. 2014. 259. P. 181–189.
28. Yang X.E., Long X.X., Ni W.Z., Fu C.X. Sedum alfredii H – a new zinc hyperaccumulating plant species native to China. Chinese Sci. Bulletin. 2012. № 47. Р. 1003–1006.
29. Квітко Г.П., Протопіш І.Г. Формування структури врожаю та якості пшениці озимої залежно від строків сівби і попередників в Лісостепу Правобережному: збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. 2013. Вип. 4. С. 24–35.
30. Эседуллаев С.Т., Шмелёва Н.В. Эффективность козлятника восточного, как предшественника зерновых и технических культур и его влияние на плодородие почвы. Кормопроизводство. 2013. № 5. С. 9–10.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 razanov-agro-1-2018-27-34.pdf | 230.89 КБ |