Ви є тут
Трансгресивна мінливість кількості зерен головного колосу у популяціях F2 за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої
У контрастні за гідротермічними умовами 2019–2020 роки досліджували гібридні популяції F2, створені схрещуванням різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. За використання в різних схемах схрещування ранньостиглих, середньоранніх, середньостиглих, середньопізніх сортів більшість популяцій F2, як за середньою кількістю зерен в колосі, так і максимальним її проявом значно перевищувала вихідні форми, характеризуючись значним формотворенням. Отримані результати свідчать про значний вплив підібраних пар для гібридизації і гідротермічних умов року на формування кількості зерен у популяціях F2 пшениці м’якої озимої. Водночас гібридні популяції, в яких материнською формою були ранньостиглі сорти, менше піддаються впливу несприятливих гідротермічних умов. За результатами досліджень виділено гібридні популяції, які в контрастні за гідротермічними умовами роки мали більшу за середню за F2 кількість зерен в головному колосі і характеризувались високими показниками ступеня і частоти позитивних трансгресій: Миронівська рання / Білоцерківська напівкарликова; Миронівська рання / Золотоколоса; Миронівська рання / Чорнява; Кольчуга / Столична; Миронівська рання / Вдала; Щедра нива / Відрада; Антонівка / Столична. Визначені кореляційні зв’язки між ступенем фенотипового домінування в F 1 та ступенем і частотою позитивних трансгресій свідчать про недостовірний слабкий від прямого до зворотного зв'язок між цими показниками. На достовірному рівні у роки досліджень встановлено сильну (r=0,774…0,893) кореляційну залежність між ступенем позитивних трансгресій і частотою рекомбінантів.
Ключові слова: ступінь і частота трансгресій, пшениця м’яка озима, групи стиглості, батьківські форми, мінливість, кількість зерен головного колосу, популяції F2, ступінь фенотипового домінування.
https://orcid.org/0000-0002-6078-3209Посилання:
1. To study the heat tolerance features of bread wheat varieties and species for the southern regions of the Republic of Uzbekistan / Juraev D.T. et al. European Journal of Molecular & Clinical Medicine. 2020. Vol. 7. № 2. Р. 2254– 2270.
2. Physiological and Molecular Traits Associated with Nitrogen Uptake under Limited Nitrogen in Soft Red Winter Wheat / Lamichhane S. et al. Plants. 2021. № 10(1). 165. DOI: 10.3390/plants10010165.
3. Бурденюк-Тарасевич Л.А., Лозінський М.В. Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Т. 16. С. 92–96. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/ handle/123456789/177369.
4. Литовченко А.О., Глушко Т.В., Сидякіна О.В. Якість зерна сортів пшениці озимої залежно від факторів та умов року вирощування на півдні Степу України. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2017. Вип. 3(95). С. 101–111. URL: http://hdl.handle.net/123456789/2143
5. Сидякіна О.В., Дворецький В.Ф. Продуктивність озимої пшениці залежно від харчових фонів в умовах Західного Полісся. Наукові горизонти. 2020. № 7 (92). С. 45–52.
6. Лозінський М.В., Бурденюк-Тарасевич Л.А., Дубова О.А. Типи успадкування кількості зерен з рослини у гібридів F1 і формотворчий процес в гібридних популяціях F 2 пшениці м’якої озимої, отриманих від гібридизації різних екотипів. Агробіологія. 2016. № 2 (128). С. 45–51. URL: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/1579
7. Mineral composition and baking value of the winter wheat grain under varied environmental and agronomic conditions / Jaskulska I. et al. J. Chem. 2018. № 1. P. 1–7. DOI: 10.1155/2018/5013825.
8. Creation of High-Yielding Winter Wheat Varieties with High Yield and Grain Quality Suitable for Irrigated Conditions / Egamov I.U. et al. International Journal of Modern Agriculture. 2021. №10(2). Р. 2491–2506.
9. Живлюк Е.К., Бородич Е.А. Наследование продуктивности главного колоса у межсортовых гибридов мягкой озимой пшеницы. Сельское хозяйство – проблемы и перспективы. Гродно. 2015. С. 50–58.
10. Shcherbakova Y.U. Inheritance of economically valuable characteristics in intervarious hybrids of wheat in soft winter under forest steppe. Norwegian Journal of Development of the International Science. 2021. № 55 (2). Р. 16–20.
11. Prasad K.D., Haque M.F., Ganguli D.K. Heterosis studies for yield and its components in bread wheat (Triticum aestivum L.). Indian J. Genet. 1998. № 1. Р. 97–100.
12. Дуктова Н.А., Дуктов В.П., Павловский В.В. Твердая пшеница (Triticum durum Desf.) – новая зерновая культура в Беларуси: проблемы и перспективы. Известия. Беларусия. 2015. № 3. С. 85–92.
13. Васильківський С.П., Гудзенко В.М. Комбінаційна здатність, успадкування та трансгресивна мінливість у гібридів ячменю ярого за масою зерна з рослини. Агробіологія. 2013. № 10. С. 166–170.
14. Туктарова Н.Г., Торбина И.В. Проявление гетерозиса озимой пшеницы в гибридном питомнике первого года. Владимирский земледелец. 2016. № 3 (77). С. 35–37.
15. Базалій В.В., Бойчук І.В. Трансгресивна мінливість гібридів пшениці м’якої озимої і її використання в селекції. Таврійський науковий вісник. 2012. №78. С. 3–7. URL: http://hdl.handle.net/123456789/1938.
16. Орлюк А.П., Базалий В.В. Принципы трансгресивной селекции пшеницы. Наддніпрянська правда. Херсон. 1998. 274 с.
17. Хоменко С.О., Федоренко М.В. Трансгресивна мінливість ознак продуктивності гібридів другого покоління пшениці твердої ярої. Селекція і насінництво. 2015. № 107. С. 97–104. DOI: 10.30835/2413-7510.2015.54041.
18. Успадкування елементів продуктивності та їх трансгресивна мінливість у гібридів пшениці м’якої озимої, створених схрещуванням сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій / Дубовик Н.С. та ін. Миронівський вісник. 2018. Вип. 7. С. 26–38. DOI: 10.31073/ mvis201807-03.
19. Осьмачко О.М., Власенко В.А., Осьмачко Е.Н. Трансгресивна мінливість стійкості проти септоріозу гібридів пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу. Селекційно-генетична наука і освіта (Парієві читання): матеріали VI Міжнародної наукової конференції. Умань. 2017. C. 92–96.
20. Генетичний контроль і рекомбінація ознак стійкості до вилягання у гібридів пшениці озимої за різних умов вирощування / Базалій В. та ін. Аграрні інновації. 2020. С. 87–93. DOI: 10.32848/agrar.innov.2020.4.13.
21. Лозінський М.В., Устинова Г.Л., Ображій С.В. Успадкування і формотворення за кількістю колосків від гібридизації різних за тривалістю вегетативного періоду сортів пшениці. Вісник Сумського національного аграрного університету. Агрономія і біологія. 2020. Вип. 4 (42). С. 9–16. URL: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/6284.
22. Variation and transgressive variability of the stem length in F1 and F2 soft spring wheat under conditions of foreststeppe of Ukraine / Vakhnyi S. et al. EurAsian Journal of BioSciences. Eurasia J Biosci 13. 2019. Р. 1187–1193. URL: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/3321.
23. Гудзенко В.М., Поліщук Т.П., Бабій О.О. Комбінаційна здатність та параметри генетичної варіації за масою 1000 зерен ячменю багаторядного озимого в Лісостепу України. Миронівський вісник. 2017. Вип. 4. С. 15–26. DOI: 10.31073/mvis201704-02.
24. Штуць Т.М. Прояв трансгресії за ознаками продуктивності гібридів другого покоління (F2) сої. Корми і кормовиробництво. 2019. Вип. 88. С. 3–7.
25. Лехман А.А. Прояв позитивної трансгресивної мінливості за кількісними ознаками продуктивності у гібридів квасолі звичайної. Корми і кормовиробництво. 2019. Вип. 87. С. 39–42.
26. Барвіченко С., Аралова Т. Трансгресивна мінливість кількісних ознак продуктивності у гібридів F2 бобів кормових. Корми і кормовий білок: XІІІ Міжнародна наукова конференція. Вінниця. 2021. С. 31–34.
27. Дорохов Б.А., Васильева Н.М. Зимостойкость озимой пшеницы в условиях меняющегося климата. Весник Мичуринского государственного аграрного университета. 2018. №2. С. 63–67.
28. Радченко И.Н. Проявление положительной трансгрессивной изменчивости по элементам продуктивности колоса у гибридов F2 озимой мягкой пшеницы. Селекція і насінництво. 2008. № 96. С. 72–79. DOI: 10.30835/2413- 7510.2008.77198.
29. Productivity performance of bread winter wheat genotypes of local and foreign origin / Raykov G. et al. Agricultural Science and Technology. 2016. № 84. Р. 276– 279. DOI: 10.15547/ ast.2016.04.052.
30. Tsenov N., Gubatov T., Yanchev I. Correlations between grain yield and related traits in winter wheat under multi environmental traits. Agricultural Science and Technology. 2020. № 12. Р. 295–300. DOI: 10.15547/ ast.2020.04.047.
31. Куперман Ф.М. Биология развития культурных растений. Москва: Высшая школа. 1982. 343 с.
32. Волкодав В.В. Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні: заг. част. Охорона прав на сорти рослин: Офіційний бюлетень. Київ: Алефа. 2003. Вип. 1. Ч. 3. 106 с.
33. Воскресенская Г.С., Шпота В.И. Трангрессия признаков Brassica и методика количественного учёта этого явления. Доклады ВАСХНИЛ. 1967. № 7. С. 18–20.
34. Grifng B. Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. № 35. P. 303–321.
35. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат. 1985. 352 с.
36. Шульгин А.М. Агрометеорология и агроклиматология. Ленинград: Гидрометеоиздат. 1978. 200 с.
37. Филатенко А.А., Шитова И.П. Широкий унифицированный классификатор СЭВ рода Triticum L / под. ред. В.А. Корнейчук. Ленинград: ВИР. 1989. 44 с.
Завантажити статью:
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 lozinskiy_2_2021-95-105.pdf | 427.88 КБ |