Ви є тут

Потреба проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) в елементах живлення за вирощування на маргінальних ґрунтах Правобережного Лісостепу України

 

Метою дослідження було установити потребу проса прутоподібного в елементах живлення за вирощування на маргінальних землях Правобережного Лісостепу України. Для зменшення стресу в рослин і компенсації винесених з урожаєм поживних речовин було застосовано такі агрозаходи: вапнування ґрунту, внесення вологоутримувального полімеру та позакореневе підживлення впродовж вегетації. Польові дослідження проводили на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН в 2019–2022 рр. Ґрунт дослідного поля – чорнозем глибокий малогумусний вилугуваний піскуватий середньосуглинковий, який характеризується середньою забезпеченістю мінеральним азотом (нітратний – 16,4 мг/кг та амонійний – 38,7 мг/кг ґрунту). Вміст гумусу в орному шарі (0–30 см) становить 3,9 %. Забезпеченість рухомим фосфором низька (8,3 мг/кг ґрунту), а обмінним калієм підвищена (10,3 мг/ кг ґрунту). Реакція ґрунтового середовища кисла (рН 5,1), а Нг – 4,2 мг.екв/100 г ґрунту (підвищена). Встановлено, що застосування досліджуваних агрозаходів, спрямованих на полегшення стресового стану рослин проса прутоподібного за вирощування на кислих маргінальних ґрунтах, а саме: вапнування ґрунтів (25 % від потреби), внесення адсорбенту MaxiMarin гранульований та позакореневе підживлення, досягається висока продуктивність плантації, і як наслідок – збільшене винесення елементів живлення з ґрунту. Загалом по досліду рослини проса прутоподібного виносили з урожаєм 57,5 кг/га азоту, 39,3 кг/га фосфору й 118,7 кг/га калію, а з відмерлою надземною та підземною біомасою в ґрунт поверталося 25,0 кг/га азоту, 17,6 кг/га фосфору й 55,8 кг/га калію. Встановлено, що застосування запропонованих агрозаходів призводить до зростання як виносу, так і повернення поживних елементів. Зокрема, у посівах проса прутоподібного четвертого року вирощування повернення в ґрунт (у відсотках до винесення) становило 43,6 % азоту, 44,7 % фосфору й 47,0 % калію.

Ключові слова: розкислення ґрунту, адсорбент, позакореневе підживлення.

 

 

Посилання: 
1. Lewandowski I., Scurlock J.M., Lindvall E., Christou M. The development and current status of perennial rhizomatous grasses as energy crops in the US and Europe. Biomass Bioenergy. 2003. 25. P. 335–361.
2. Knopf B., Nahmmacher P., Schmid E. The European renewable energy target for 2030–An impact assessment of the electricity sector. Energy Policy. 2015. 85. P. 50–60.
3. IPCC. Special report on renewable energy sources and climate change mitigation. Summary for policy-makers. 2011.
4. IEA. Technology roadmap: biofuels for transport. Paris, France: OECD Publishing, 2011.
5. Heaton E.A., Dohleman F.G., Long S.P. Meeting US biofuel goals with less land: the potential of Miscanthus. Glob Chang Biol. 2008. 14. P. 2000– 2014.
6. Conversion of marginal land into switchgrass conditionally accrues soil carbon but reduces methane consumption / C.T. Bates et al. ISME J. 2022. 16. P. 10–25. DOI: 10.1038/s41396-021-00916-y
7. Georgescu M., Lobell D.B., Field C.B. Direct climate effects of perennial bioenergy crops in the United States. Proc Natl Acad Sci Unit States Am. 2011.108. P. 4307–4312.
8. Tolerance of switchgrass to extreme soil moisturestress: Ecological implications / J.N. Barney et al. Plant Sci. 2009. 177. P. 724–732.
9. Ma Z., Wood C.W., Bransby D.I. Soil management impacts on soilcarbon sequestration by switchgrass. Biomass Bioenergy. 2000. 18. P. 469– 477.
10. Cadoux S., Riche A.B., Yates N.E., Machet J-M. Nutrient requirements of Miscanthus x giganteus: conclusions from a review of published studies. Biomass Bioenergy. 2012. 38. P. 14–22.
11. N2 O emission from energy crop fields of Miscanthus “Giganteus” and winter rye / R.N. Jørgensen et al. Atmos Environ. 1997. 31. P. 2899– 2904.
12. Heaton E., Voigt T., Long S.P. A quantitative review comparing the yields of two candidate C4 perennial biomass crops in relation to nitrogen, temperature and water. Biomass Bioenergy. 2004. 27. P. 21–30.
13. Miguez F.E., Villamil M.B., Long S.P., Bollero G.A. Meta-analysis of the effects of management factors on Miscanthus × giganteus growth and biomass production. Agric For Meteorol. 2008. 148. P. 1280–1292.
14. Biomass production in switchgrass across the United States: database description and determinants of yield / S.D. Wullschleger et al. Agron J. 2010. 102. P. 1158–1168.
15. Empirical geographic modeling of switchgrass yields in the United States / H.I. Jager et al. Glob Chang Biol Bioenerg. 2010. 2. P. 248–257.
16. Laurent A., Pelzer E., Loyce C., Makowski D. Ranking yields of energy crops: a meta-analysis using direct and indirect comparisons. Renew Sustain Energy. Rev. 2015. 46. P. 41–50.
17. Господаренко Г.М. Практикум з агрохімії. Київ: СІК ГРУП Україна, 2020. 148 с.
18. Методологія і організація наукових досліджень у сільському господарстві та харчових технологіях / О.І. Присяжнюк та ін. Київ: Нілан-ЛТД, 2021. 300 с.
19. Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті Statistica 6.0. Київ: ПоліграфКонсалтинг, 2007. 56 с.
20. Методологія дослідження енергетичних плантацій верб і тополь / Я.Д. Фучило та ін. Київ: Логос, 2018. 240 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon prisuagnuk_1_2023.pdf446.34 КБ