Кукурудза є однією із небагатьох зернових культур, яка за маржинальністю і обсягами вирощування в агробізнесі не поступається традиційним польовим культурам. Ця сільськогосподарська культура й нині забезпечує також досить значну частку валютних надходжень від експорту аграрної продукції і є досить високоприбутковою в господарствах за умов дотримання технології вирощування. Сучасні технології вирощування зернових культур передбачають широке застосування хімічних засобів захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів. Застосування пестицидів на посівах зернових культур є важливим чинником, що гарантує підвищення якості рослинницької продукції та отримання високих врожаїв сільськогосподарських культур. У зв’язку з цим ставляться високі вимоги до пестицидів. Вони мають забезпечувати біологічну ефективність за мінімальних норм витрат, бути максимально безпечними для навколишнього середовища, зокрема не виявляти шкідливого впливу на ґрунт, рослини та інші корисні організми, а також мати низьку персистентність у природному середовищі. Тому досить актуальними є наукові дослідження, пов’язані з екологізацією хімічного захисту рослин від шкідливих організмів та зменшенням впливу пестицидів на навколишнє природне середовище. На основі опрацьованої зарубіжної літератури узагальнено інформацію щодо застосування пестицидів в світі. Подано дані щодо використання засобів захисту рослин в Україні. Наведено основні побічні наслідки широкого застосування пестицидів у хімічному захисті кукурудзи, а саме фітотоксична дія на рослини, негативний вплив на корисну ентомофауну, мікробіом ґрунту, прояв резистентності, накопичення в рослинах і ґрунті залишкових кількостей пестицидів тощо.

Ключові слова: кукурудза, пестициди, хімічне забруднення, біологічне різноманіття, мікробіологічна активність ґрунту, резистентність.