Ви є тут

Головна » 2024 » АГРОБІОЛОГІЯ №2 2024

Біологічна активність ґрунту в посівах буряку цукрового залежно від різних поєднань елементів агротехнологій

Визначали біологічну активність ґрунту в посівах буряку цукрового залежно від різних поєднань елементів агротехнологій. Польові дослідження проведено в двох типах агробіоценозів (зернопросапна та плодозмінна сівозміни) за різних систем удобрення (мінеральна, органічна, органо-мінеральна). Проведено порівняння впливу двох способів обробітку ґрунту за вирощування буряку цукрового (оранка на глибину 30–35 см плугом ПЛН-5-35 та обробіток ґрунтообробною розпушувально-сепарувальною машиною «Докучаєвська» ПРСМ-5 на глибину 12–15 см без обертання скиби) на біологічну активність ґрунту (целюлозорозкладаюча здатність ґрунту), урожайність коренеплодів та збір цукру. Досліджено вплив різних способів обробітку ґрунту під буряк цукровий за різних систем удобрення в зернопросапній та плодозмінній сівозмінах на целюлозорозкладаючу здатність ґрунту (в різних шарах ґрунту в динаміці), урожайність коренеплодів та збір цукру. Показники біологічної активності ґрунту через 60 діб експонування бавовняної тканини істотно залежать від системи живлення рослин буряку цукрового та місця локалізації бавовняної тканини по глибині шару ґрунту. Максимальне збільшення активності ґрунтових мікроорганізмів спостерігається за мінеральної системи добрива (в 2,3–2,7 разів залежно від глибини). На 90 добу експонування високу біологічну активність ґрунту забезпечує органічна система удобрення (підвищення показника у 2,0–2,2 рази проти 1,1–1,5 рази за інших систем удобрення). На 120 добу експонування за мінеральною системою удобрення біологічна активність ґрунту збільшилася за шарами ґрунту в 1,6–1,7 рази, за органічної системи – в 1,4 рази. В зернопросапній сівозміні зазначено підвищення біологічної активності ґрунту за обробітку стратифікатором ПРСМ-5. Максимальне значення показника відмічено за органо-мінеральної системи удобрення (76,2–86,5 % на 120 добу експонування). За впливом на урожайність буряку цукрового не виявлено істотних відмінностей ефективності використання стратифікатору за різних систем удобрення та в різних видах сівозмін.

Ключові слова: стратифікатор, системи удобрення, обробіток ґрунту, сівозміна, целюлозорозкладаюча здатність ґрунту.

 

СИРОМЯТНИКОВ Ю.М. https://orcid.org/0000-0001-9502-626X


КУЦ О.В. https://orcid.org/0000-0003-2053-8142


РУДИЙ С.А. https://orcid.org/0009-0001-7238-0191


Посилання: 
1. Стецишин П.О. Основи органічного виробництва. Вінниця: Нова Книга, 2008. 528 с.
2. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика: монографія / В.В. Волкогон та ін. Київ: Аграрна наука, 2006. 311 с.
3. Perucci P., Bonciarelli U., Santilocchi R., Bianchi A.A. Effect of rotation, nitrogen fertilization and management of crop residues on some chemical, microbiological and biochemical properties of soil. Biology and fertility of soils. 1997. 24 (3). P. 311–316. DOI: 10.1007/s003740050249.
4. Bielińska E.J., Futa B., Mocek-Płóciniak A. Glebowe jako bioindykatory jakości i zdrowotności gleby. Soil enzymes as bioindicators of soil quality and health: monografia naukowa. Lublin, Wydawnictwo Libropolis, 2014.
5. Effect of long-term crop rotation and fertilisation management on soil humus dynamics in organic and sustainable agricultural management systems / L. Masilionytė et al. Soil Research. 2021. 59(6). P. 573–585. DOI: 10.1071/SR20101.
6. Biological activity and functional diversity in soil in different cultivation systems / S. Jezierska-Tys et al. International Journal of Environmental Science and Technology. 2020. 17. P. 4189–4204. DOI: 10.1007/s13762-020-02762-5.
7. Dynamics of soil aggregation and organic carbon fractions over 23 years of no-till management / C. dos Reis Ferreira et al. Soil and Tillage Research. 2020. 198. 104533. DOI: 10.1016/j.still.2019.104533
8. Role of organic fertilizers in improving soil fertility / T.B. Singh et al. Contaminants in agriculture: sources, impacts and management. 2020. P. 61–77. DOI: 10.1007/978-3-030-41552-5_3
9. Sofo A., Mininni A.N., Ricciuti P. Soil macrofauna: A key factor for increasing soil fertility and promoting sustainable soil use in fruit orchard agrosystems. Agronomy. 2020. 10(4). 456 p. DOI: 10.3390/agronomy10040456 10. Gao M., Dong Y., Zhang Z., Song Z. Effect of dibutyl phthalate on microbial function diversity and enzyme activity in wheat rhizosphere and non-rhizosphere soils. Environmental Pollution. 2020. 265 p. 114800. DOI: 10.1016/j.envpol.2020.114800.
11. Gałązka A., Niedźwiecki J., Grządziel J., Gawryjołek K. Evaluation of changes in Glomalin-Related Soil Proteins (GRSP) content, microbial diversity and physical properties depending on the type of soil as the important biotic determinants of soil quality. Agronomy. 2020. 10(9). 1279 p. DOI: 10.3390/agronomy10091279.
12. The Role of Organic and Mineral Fertilization in Maintaining Fertility and Productivity of Cryolithozone Soils / E. Lodygin et al. Agronomy. 2023. 13(5). 1384 p. DOI: 10.3390/agronomy13051384.
13. Consequences of the Long-Term Fertilization System Use on Physical and Microbiological Soil Status in the Western Polissia of Ukraine / O. Puzniak et al. Agriculture-Basel. 2022. 12 (11). Article 1955. DOI: 10.3390/agriculture12111955.
14. Soil beneficial bacteria and their role in plant growth promotion: a review / R. Hayat et al. Annals of microbiology. 2022. 60 (4). P. 579–598. DOI: 10.1007/s13213-010-0117-1.
15. Głowacki A., Mocek-Płóciniak A., Spychalski W., Kayzer D. The influence of long-term land reclamation on the microbiological properties of postmining soils. Soil Sci. Ann. 2020. 71(4). P. 359–370. DOI: 10.37501/soilsa/127227.
16. Chen Q., Xin Y., Liu Z. Long-Term Fertilization with Potassium Modifies Soil Biological Quality in K-Rich Soils. Agronomy. 2020. 10. 771 p. DOI: 10.3390/agronomy10060771.
17. Gilewska M., Płóciniczak A. Aktywność enzymatyczna gleb powstających z gruntów pogórniczych. (Enzymatic activity of soils originating from post mining soils). Roczniki Gleboznawcze – Soil Science Annual. 2004. 55(2). P. 123−129.
18. Bielińska E.J., Mocek-Płóciniak A. (2009). Fosfatazy w środowisku glebowym. (Phosphatases in the soil environment). Monografia naukowa. Poznań, Wydawnictwo Uniwersytetu Przyrodniczego w Poznaniu.
19. Bielińska E.J., Węgorek T., Głowacka A. Zmiany aktywności enzymatycznej utworów ilastych na zalesionym zwałowisku kopalni siarki. (Changes in the enzymatic activity of clay formations in an afforested sulphur mine spoil tip). Roczniki Akademii Rolniczej im. Augusta Cieszkowskiego w Poznaniu. 2000. 317 (56). P. 401–410.
20. Mocek-Płóciniak A. Właściwości fizyczno-chemiczne oraz mikrobiologiczne gleb kształtujących się na składowisku popiołów i żużli elektrownianych. The physicochemical and microbiological properties of soils developing in landfills with ash and slag from power plants. Uniwersytet Przyrodniczy w Poznaniu. Rozprawy naukowe. 2018. 499. 180 p.
21. Wolińska A., Bennicelli R.P. Dehydrogenase activity response to soil reoxidation process described as varied conditions of water potential, air porosity and oxygen. Pol. J. Environ. Stud. 2010. 19 (3). 651 p.
22. Kinetics of catalase and dehydrogenase in main soils of Northeast China under different soil moisture conditions / L. Zhang et al. Agric. J. 2009. 4. (2). 113 p.
23. Finlay B.J., Esteban G.F. Oxygen sensing drives predictable migrations on a microbial community. Environ. Microbiol. 2009. 11 (1). 81 p.
24. Jezierska-Tys S., Rachoń L., Rutkowska A., Szumiło G. Microbial activity in soil under winter wheat. Int. Agrophys. 2011. 25. P. 21–29.
25. Costantini E.A., Mocali S. Soil health, soil genetic horizons and biodiversity. Journal of Plant Nutrition and Soil Science. 2022. 185(1). P. 24–34. DOI: 10.1002/jpln.202100437.
26. The nitrogen gap in soil health concepts and fertility measurements / A.S. Grandy et al. Soil Biology and Biochemistry. 2022. 175. 108856. DOI: 10.1016/j.soilbio.2022.10885
27. Soil biological activity as an indicator of soil pollution with pesticides – a review / E. Wołejko et al. Applied Soil Ecology. 2020. 147. 103356. DOI: 10.1016/j.apsoil.2019.09.006.
28. Feng Q., An C., Chen Z., Wang Z. Can deep tillage enhance carbon sequestration in soils? A meta-analysis towards GHG mitigation and sustainable agricultural management. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2020. 133. 110293. DOI: 10.1016/j.rser.2020.110293.
29. Swedrzynska D., Grzes S. Microbiological Parameters of Soil under Sugar Beet as a Response to the Long-Term Application of Different Tillage Systems. Polish journal of environmental studies. 2015. 24 (1). P. 285–294. DOI: 10.15244/pjoes/25102.
30. Hartmann M., Six J. Soil structure and microbiome functions in agroecosystems. Nature Reviews Earth & Environment. 2023. 4(1). P. 4–18. DOI: 10.1038/s43017-022-00366-w
31. Hanhur V.V., Len O.I., Hanhur N.V. Impact of different tillage systems on soil nutrient regime in the field of winter wheat and spring barley in the leftbank forest-steppe zone of ukraine. Bulletin of Poltava State Agrarian Academy. 2022. 1. P. 38–44. DOI: 10.31210/visnyk2022.01.04.
32. The Effect of Soil Tillage and Nitrogen Fertilization on Microbiological Parameters of Soil on which Spring Triticale is Grown / H. Klikocka et al. Polish Journal of Environmental Studies. 2012. 21(6). P. 1675–1685.
33. Pashchenko V.F., Syromyatnikov Y.N. The transporting ability of the rotor of the soil-cultivating loosening and separating vehicle. Tractors and Agricultural Machinery. 2019. 86(2). P. 67–74. DOI: 10.31992/0321-4443-2019-2-67-74
34. Syromyatnikov Y. Design parameters of the rotor of a tilling and separating machine. Agriculture. 2019. 2. P. 7–27. DOI: 10.7256/2453-8809.2019.2.31975
35. Дослідна справа в агрономії: навч. посібник. Теоретичні аспекти дослідної справи / А.О. Рожков та ін. Харків: Майдан, 2016. 316 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon syromuatnikov_2_2024.pdf509.63 КБ
Рік: 
2024
АГРОБІОЛОГІЯ №2 2024