Ви є тут

Вплив посходових гербіцидів на плоїдність маточників та якість пилку за обробки ними посівів маточних буряків цукрових

Вирощування насіння буряків цукрових неможливе без застосування гербіцидів. Для контролювання чисельності бур’янів у посівах фабричних буряків, рекомендовано ряд гербіцидів, але більшість з них не досліджено на маточних буряках та насінниках. З літературних джерел відомо, що вплив гербіцидів на культурні рослини досить різнобічний. Тому, метою дослідження було вивчення впливу посходових гербіцидів Бетанал Макс ПРО та Голтікс Голд на плоїдність маточних буряків цукрових та якість пилкових зерен. Встановлено значні зміни, які відбулися у клітинному апараті рослин буряків цукрових і, особливо, за використання гербіцидів Бетанал Макс ПРО та Голтікс Голд у максимальних дозах та за сумісного їх внесення. За обприскування маточників максимальними рекомендованими дозами гербіцидів, кількість диплоїдів зменшилася на 19,6–23,8 %, водночас як кількість міксоплоїдів збільшилася у 2,3–3 рази, порівняно з контролем. Найменших змін хромосомний апарат зазнав за обробки маточників гербіцидом Бетанал Макс ПРО у нормі 1 л/га. Кількість диплоїдів та міксоплоїдів була на рівні контрольного варіанту та становила 87,5 і 12,5 %. Аналогічні результати отримано за використання гербіциду Голтікс Голд у максимально рекомендованій нормі (1,5 л/га). За використання посходових гербіцидів на маточних буряках цукрових виявлено значні порушення у якості пилкових зерен тетраплоїдного багатонасінного запилювача гібрида Константа, особливо за застосування збільшених норм гербіцидів. Спостерігалося збільшення кількості деформованих пилкових зерен за внесення повних норм гербіцидів. За внесення Бетанал Макс ПРО у максимальній нормі кількість деформованих пилкових зерен збільшувалася у 6,6 разів, а нежиттєздатних у 3,5 разів, порівняно з контролем. Використання Голтікс Голд для контролювання злакових бур’янів також призводило до порушень генеративного розвитку, але вони були значно меншими, ніж за гербіциду Бетанал Макс ПРО у максимальній нормі.

Ключові слова: маточні коренеплоди, насінники, хромосомний апарат, життєздатність пилку, розмір пилку, диплоїди, тетраплоїди.

Посилання: 
1. Німенко С.С., Грабовський М.Б. Вплив елементів технології на формування площі листкової поверхні рослин сої за органічного вирощування. Таврійський науковий вісник. 2023. № 130. С. 155–163. DOI: 10.32851/2226-0099.2023.130.23
2. Німенко С.С., Грабовський М.Б. Вплив заходів контролювання чисельності бур’янів на фітосанітарний стан посівів сої за органічного вирощування. Зрошуване землеробство. 2022. Вип. 78. С. 69–74. DOI: 10.32848/0135-2369.2022.78.11
3. Іващенко О. Потенціал екологічного способу контролювання бур’янів. Вісник аграрної науки. 2015. Вип. 93(11). С. 19–24.
4. Окрушко С.Є. Оцінка впливу гербіцидів та зеастимуліну на забур’яненість та урожайність кукурудзи. Сільське господарство та лісівництво. 2020. № 17. С. 95–105. DOI: 10.37128/2707-5826- 2020-2-9
5. Шкатула Ю.М., Паламарчук А.В. Вплив гербіцидів на забур'яненість та урожайність насіння гороху. Сільське господарство та лісівництво. 2015. № 2. С. 102–110.
6. Wuu K.D., Grant W.F. Morphological and somatic chromosomal aberrations induced by pesticides in barley (Hordeum vulgare). Canadian Journal of Genetics and Cytology. 1966. № 8(3). Р. 481–501.
7. Kiermaer O. The physiologi and biochemistri of gerbizides. London and New York, 1964. Р. 207–233.
8. Лісовська Т.П. Фітотоксична і мутагенна дія фунгіциду Ридоміл-Голд на цибулю allium cepa. Екологічні нотатки. 2015. Вип. 2. С. 119–127.
9. Saxena S. Chromosomal aberrations in plant bioassays: a review. Plant Archives, 2022. № 22(2). P. 327. DOI: 10.51470/PLANTARCHIVES.2022. v22.no2.056
10. Malhorta S. S., Hanson S. B. Plant physiol. 1992. No 41. 6 p.
11. Чередничок О.І. Покращання біологічної якості насіння цукрових буряків в селекційному процесі на основі доборів за цитологічними та цитоембріологічними тестами. Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків УААН. 2003. № 5. С. 32–38.
12. Dale T.M., Renner K.A., Kravchenko A.N. Effect of herbicides on weed control and sugarbeet (Beta vulgaris) yield and quality. Weed technology. 2006. No 20 (1). Р. 150–156.
13. Єщенко О.В. Реакція насінників біологічних форм цукрових буряків на гербіциди: автореф. дис. канд. с.-г. наук: 06.01.05. Київ, 2001. 21 с.
14. Єщенко О.В. Реакція насінників цукрових буряків на гербіциди. Вісник аграрної науки. 2001. № 7. С. 75–76.
15. Степовий М.О., Доронін В.А. Якість пилку цукрових буряків за обробки маточників післясходовими гербіцидами. Збірник наукових праць ІБКіЦБ. 2013. Вип. 17. С. 300–302.
16. Вплив гербіцидів на макроспорогенез і гаметогенез у цукрових буряків / Е.І. Ширяєва та ін. Цитологія і генетика. 1975. Т. 9. № 3. С. 245–250.
17. Гізбуллін Н.Г., Єщенко А.В. Продуктивность насінників при застосуванні гербіцидів. Цукрові буряки. № 6. 2001. С. 21–22.
18. Козубов Г.М. Про прискорений і надійний метод визначення життєздатності пилку. Ботанічний журнал. 1965. Т. 50. № 6. С. 241–252.
19. Ярмолюк Г.І., Ширяєва Е.І. Цитологічні та цитоембріологічні дослідження в селекції цукрових буряків: методичні рекомендації. Київ: Наукова думка, 1982. 56 с.
20. Доронін В.А., Ковальчук А.О. Вплив гербіцидів на процеси клітинного поділу і якість насіння цукрових буряків. Вісник аграрної науки. 2011. № 9. С. 19–21.
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon polishuk_1-2026.pdf462.96 КБ