Одним з основних та найбільш складних етапів мікроклонального розмноження є перенесення рослин з умов in vitro до ex vitro. Мікропагони, сформовані в культурі in vitro, мають адаптуватися до нових умов середовища, які істотно відрізняються за вологістю повітря, освітленістю, температурними коливаннями та ризиком інфікування патогенами. Саме тому, за перенесення рослин-регенерантів у нестерильні умови потрібно забезпечити їм оптимальні умови вирощування та поступову адаптацію до нових умов місцезростання. Рослини-регенеранти роду Hydrangea для дорощування з пробірок пересаджували у торф’яні диски. Культивування рослин проводили у спеціальних камерах з контрольованими умовами, після чого їх пересаджували та переносили на стелажі у теплицю для подальшого дорощування і адаптації. Дослідження проводили з трьома видами роду Hydrangea: H. macrophylla 'Nikko Blue', H. arborescens 'Annabelle', H. paniculata 'Grandiflora'. Визначено, що істотний вплив на успішність приживання рослин-регенерантів мали ґрунтові умови. За дорощування рослини пересаджували у контейнери, наповнені різнокомпонентними ґрунтосумішами. Встановлено, що найвищу приживаність рослин на рівні 88,3 % отримано за дорощування у субстраті з 50 % ґрунту лісового, 20 % торфу верхового мохового, 20 % піску річкового та 10 % перліту. Найгірше приживалися рослини, висаджені у лісовий ґрунт (контроль) – усього 16,9 %. За додавання до лісового ґрунту 40 % річкового піску та 10 % перліту відсоток приживаності зростав на 35,8 %, а 30 % торфу верхового мохового та 10 % піску річкового – на 54,8 %, порівняно з контролем. Таке зростання частки приживаності рослин може бути пов’язане з кращою повітропроникністю та дренажем субстрату, що забезпечило оптимальні умови для подальшого розвитку рослин.

Ключові слова: експлант, рослина-регенерант, субстрат, дорощування, приживаність.