У трирічних (2022–2024) дослідах Білоцерківського НАУ найвищий вміст повітряно-сухих агрономічно цінних агрегатів під соняшником сформовано в орному шарі чорнозему типового за безполицево-полицевого обробітку в п’ятипільних сівозмінах. Структурний стан орного шару істотно кращий за органо-мінеральної та органічної систем удобрення. Дисковий і безполицево-полицевий обробітки забезпечили зростання водотривких агрегатів на 2–6 %. Щільність складення верхнього шару (0–10 см) у фазу сходів за безполицево-полицевого обробітку неістотно (на 0,03 г/см3 ), а за дискового – істотно (на 0,07 г/см3 ) перевищує контроль. У фазу повної стиглості вона майже однакова. На початку вегетації щільність орного шару найвища за дискового, найнижча – за полицево-безполицевого обробітку, перед збиранням – вирівнюється. У фазу сходів загальна пористість орного шару за полицево-безполицевого обробітку найвища за органо-мінеральної системи (54,8 %), а за безполицево-полицевого – органічної (57,3 %). Твердість ґрунту найнижча за полицево-безполицевого, найвища – за дискового обробітку і не перевищує оптимум. За дискового обробітку урожайність соняшнику зменшувалась, проте на неудобрених ділянках неістотно, що вказує на можливість мінімалізації обробітку. За безполицево-полицевого обробітку відмічено істотне підвищення урожайності у плодозмінній сівозміні за мінеральної й органо-мінеральної систем удобрення, у зернопросапній – органо-мінеральної, просапній – мінеральної; на інших варіантах відхилення неістотні.

Ключові слова: чорнозем типовий, сівозміна, обробіток, удобрення, структура, будова, твердість, урожайність.