ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД РІЗНИХ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ

Ви є тут

ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ ПОСІВІВ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД РІЗНИХ СИСТЕМ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ У КОРОТКОРОТАЦІЙНІЙ СІВОЗМІНІ

Встановлено, що за полицевої і безполицевої систем основного обробітку ґрунту показники забур’янененості посівів мають майже однакові значення. За мінімізованої системи обробітку ґрунту забур’яненість має вище значення, порівняно з полицевим обробітком.

Найменше значення загальної забур’яненості посівів у польовій сівозміні спостерігається на 1-й культурі одразу після пару чорного.

Усереднені показники забур’яненості після попередників показують зростання кількості бур’янів на 2-й та 4-й культурі після пару чорного, порівняно з 1-ю культурою (пшениця озима), у 3-й культурі, де висівали овес, спостерігається певне зниження кількості бур’янів: чорний пар має найкращі результати у регулюванні кількості бур’янів в посівах пшениці озимої (43,4 і 51,8 шт./м²); післядія чорного пару зберігається також і на другий рік, але тут ще більше зростає забур’яненість, яка складає вже 19,8 % порівняно з минулим роком; на посівах вівса 3-ї культури після чорного пару зменшується забур’яненість посівів на 4,9 і 13,3 шт./м², порівняно з 1-ю та 2-ю культурами відповідно; на 4-й культурі (пшениця озима) кількість бур’янів після чорного пару зростає до рівня 2-ї культури (відповідно 50,1 і 51,8 шт./м²).

Ключові слова: сівозміна, обробіток ґрунту, бур’яни, озима пшениця.

КРИВЕНКО А.І.

Посилання:

1. Науково обґрунтована система ведення агропромислового виробництва Донеччини / Ольховський Р.В., Шепіна В.П., Бондарева О.Б. та ін. – Донецьк: видавництво КП «Регіон», 2007. – 511 с.

2. Циков В. С. Бур’яни: шкодочинність і система захисту / В.С. Циков, Л.П. Матюха. – Дніпропетровськ: ТОВ Енем, 2006. – 86 с.

3. Матюха Л.П. Бур’яни в зерновиробництві Степу / Л.П. Матюха, С.Й. Хейлик, В.Л. Матюха // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 1. – С. 26–27.

4. Халімоник П.М. Захист рослин: проблеми і перспективи / П. М. Халімоник // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 1. – С. 4-6.

5. Потьомкін В.О. Небезпечні конкуренти / В.О. Потьомкін // Захист рослин. – 2002. – №12. – С. 4–5.

6. Нарцисов В.П. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / В.П. Нарцисов. – К.: Аграрна наука, 2004. – С. 100-118.

7. Ресурсозберігаючі технології механічного обробітку ґрунту в сучасному землеробстві України / І.Д. Примак, В.О. Єщенко, Ю.П. Манько та ін.; За ред. І.Д. Примака. – К.:КВІЦ, 2007. – 272 с.

8. Танчик С.П. Основний обробіток ґрунту під кукурудзу / С.П. Танчик // Вісник аграрної науки. – 2003. – № 1. – С. 28–32.

9. Цэдэв Д. Почвозащитная обработка в земледелии Монголии / Д. Цэдэв, М. Батмунх // Земледелие, 1990. − №10. – С. 74-75.

10. Циков В.С. Удосконалення системи контролю забур'яненості в Степу / В.С. Циков, Л.П. Матюха // Вісник аграрної науки. – 2003. – № 7. – С. 20–24.

11. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.

12. Циков В.С. Методические рекомендации по проведению полевых опытов с зерновыми, зернобобовыми и кормовыми культурами / Циков В.С., Пикуш Г.Р. – Днепропетровск, 1983. – 46 с.

Завантажити статью:

Долучення	Розмір
krivenko_2_2017.pdf	4.9 МБ

Рік:

2017

АГРОБІОЛОГІЯ №2 2017