Ви є тут

ВПЛИВ СТРОКІВ ВИСАДЖУВАННЯ РОЗСАДИ ТА ШИРИНИ МІЖРЯДЬ НА ФОРМУВАННЯ НАСІННЄВОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ФЕНХЕЛЯ ЗВИЧАЙНОГО

Метою дослідження було вивчення впливу строків висаджування розсади фенхеля звичайного, оптимального розміщення її на площі на формування продуктивної маси.
Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводили в 2017–2018 рр. на навчально-дослідних ділянках Новоушицького технікуму Подільського державного аграрно-технічного університету.
Результати дослідження. Після висаджування розсади фенхеля звичайного у відкритий ґрунт відмічено, що до фази бутонізації її рослини ростуть повільно (2–3 см за декаду). Від бутонізації до плодоутворення темпи росту рослин збільшуються на 11,0–17,8 см.
Встановлено, що перша пара справжніх листків після висіву насіння в теплиці сформувалася за 10 діб, а п’ята – за 50–55 діб.
Величина площі листків в період бутонізації і плодоутворення рослин фенхеля залежала від строків висаджування розсади. Максимальну її величину у рослини відмічено за строку висаджування 10 травня і ширини міжряддя 45 см – 7,86 см22.
Просторове розміщення рослин на площі (ширина міжрядь) впливало на площу листкової поверхні, максимальна величина якої відмічена при міжрядді 15 см – 1,30–3,67 см22.
Основним показником індивідуальної продуктивності фенхеля звичайного є маса плодів та насіння. В процесі росту і розвитку цієї культури маса рослини та окремих її частин зростала. Змінювалося співвідношення частин зеленої маси. За строку висаджування розсади фенхеля звичайного 10 травня і більш щільного розміщення рослин на площі (міжряддя 15 см) відмічено максимальну врожайність насіння.
Висновки. Визначено оптимальні строки висаджування розсади фенхеля звичайного, їх вплив на формування зеленої маси рослини та збір урожаю. Проведено фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин фенхеля звичайного, встановлено відмінності їх біометричних показників залежно від прийомів технології. Досліджено особливості формування продуктивності цієї культури залежно від строків висаджування розсади та просторового розміщення її на площі. Збільшення ширини міжрядь до 45 см сприяє підвищенню індивідуальної продуктивності фенхеля звичайного (маса рослини, насіннєва продуктивність). Більш ранні строки висаджування розсади (20 квітня) сприяли утворенню на рослині більшої кількості пагонів, листків, плодів. Лінійний ріст розсади за раннього строку висаджування (20 квітня) був найбільшим при ширині міжрядь 15 см і становив у період цвітіння фенхеля 38,6 см, що на 12,2 см більше, ніж при міжрядді 45 см.
Ключові слова: фенхель звичайний, строки висаджування розсади, ширина міжрядь, продуктивність, листковий апарат.
 
 
Посилання: 
  1. Бахмат М.І., Ковальчук О.В., Хоміна В.Я., Загородний М.В. Ефіроолійні рослини. Кам’янець-Подільський: «Медобори, 2006», 2012. 312 с.
  2. Бойко Е.Ф. Origanum vulgare l. и origanum tyttanthum gontsch. как лекарственные, эфиромасличные, пряноароматические и декоративные растения. Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». 2009. Том 22 (61). № 2. С. 9–15.
  3. Жарінов В.І., Остапенко А. Вирощування лікарських, ефіроолійних, пряносмакових рослин. Київ: Вища школа, 1994. С. 151–152.
  4. Жовтун М.В. Сортові особливості формування продуктивності коріандру посівного залежно від норм висіву та мінерального живлення в Правобережному Лісостепу України: автореф. дис. … канд. с.-г. наук: 06.01.09. Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. Київ, 2016.
  5. Ільченко, Н.В. Готуємося до літніх застуд: лікувальні властивості спецій та прянощів. Безпека життєдіяльності. 2015. № 10. С. 5–6.
  6. Калина В.С. Технологія комплексної переробки жирної коріандрової олії: автореф. дис. … канд. техн. наук: 05.18.06. Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". Харків, 2016. 21 с.
  7. Князюк О.В., Козак В.В. Влияние сроков сева на биометрические показатели растений и урожайность лука репчатого. Земледелие и защита растений. № 4. 2017. С. 46–48.
  8. Князюк О.В., Козак В.В. Вплив строків сівби та ширини міжрядь на формування продуктивності кропу запашного. Агробіологія: зб. наук. праць. Біла Церква. № 2. 2017. С. 98–101.
  9. Князюк О.В., Козак В.В. Формування продуктивності кропу в залежності від прийомів вирощування. Материали за XIII международна научна практична конференция, «Ключови въпроси в съвременната наука – 2017», 15-22 април 2017 г. Vol. 10. София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2017. С. 48–49.
  10. Князюк О.В., Крешун Р.А. Вплив строків сівби та ширини міжрядь на формування продуктивності рослин ромашки лікарської (Matricaria chamomilla l.). Агробіологія: зб. наук. праць. Біла Церква, 2016. № 2. С. 107–111.
  11. Князюк О.В., Орлюк Л.Л. Вплив строків сівби на продуктивність різностиглих сортів цибулі ріпчастої. Агробіологія. Біла Церква, 2013. Вип. 11. С. 89–91.
  12. Князюк О.В., Орлюк Л.Л. Особливості росту та розвитку, формування продуктивності цибулі-ріпки залежно від способу вирощування. Акт. пит. географ., біолог. і хім. наук: зб. наукових праць ВДПУ. Вінниця, 2013. Вип. 10. С. 137–138.
  13. Князюк О.В., Шевчук О.А. Вплив прийомів вирощування на врожайність сортів часнику: тези доповіді наук практ. конф. Технологічні аспекти вирощування часнику. Умань, 2017. С. 34–35.
  14. Коваленко О.А., Князюк О.В., Шевчук О.А. Формування продуктивності базиліку залежно від прийомів вирощування: материалы XIV международной научно-практической конференции. Настоящие исследования и развитие – 2018. София: БялГрад ОДД, 2018. С. 25–27.
  15. Козелець Г.М. Агротехнологічні заходи підвищення продуктивності коріандру за підзимового та ранньовесняного строків сівби в Північному Степу України: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.01.09. Нац. акад. аграр. наук України, Держ. установа "Ін-т сіл. госп-ва степової зони". Днепропетровск, 2013. 20 с.
  16. Кострець І.В., Князюк О.В. Біометричні показники та продуктивність коріандру посівного залежно від строків сівби. Актуальні питання географічних, біологічних і хімічних наук: зб. наук. праць ВДПУ. Вінниця, 2018. Вип. 15. С. 44–45.
  17. Котюк Л.А. Якісний і кількісний склад ефірної олії змієголовника молдавського (DRACOCEPHALUM MOLDAVICA L.) залежно від фенологічних особливостей та фаз розвитку. Физиология растений и генетика. 2014. Т. 46. № 6. С. 541–548.
  18. Котюк Л.А. Вміст аскорбінової кислоти і каротину у сировині пряно-ароматичних рослин родини Lamiaceae Lindl. Біологічні Студії. 2013. Том 7. № 2. С. 83–90.
  19. Кунах В.Л. Біотехнологія лікарських рослин. Генетичні та фізіолого-біохімічні основи. Київ: Логос, 2005. 730 с.
  20. 20.Лавренова Г.В. Сэлекарственых растений. Москва: ЗАО ОЛМА Медиа групп». 2009. 272 с.
  21. Ламан Н.А., Копылова Н.А. Исследование биохимического состава некоторых зеленых культур семейства зонтичных как потенциальных источников биологически активных соединений. Интродукция, сохранение и использование биологического разнообразия мировой флоры: матер. Междунар. науч. конф. (Минск 19–22 июня 2012 г.). Минск, 2012. № 2. С. 108–111.
  22. 22.Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Вип. 7. Київ: 2000. 144 с.
  23. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Київ: 2000. 100 с.
  24. Олія коріандрова. Технічні умови. Чинний від 2015-05-01. Київ: УкрНДНЦ, 2016. III. 5 с.
  25. Прянощі. Коріандр. Технічні умови. Чинний від 2017-01-01. Київ: УкрНДНЦ, 2016. III. 8 с.
  26. Рудік Г.О. Морфоструктура суцвіть Agastache breviflora (A. Gray) Epling, A. rugosa (Fisch. & C.A. Mey.) Kuntze та A. rupestris (Greene) Standl. (родина Lamiaceae) ex situ. Modern Phytomorphology. 2016. № 10. С. 81–86.
  27. Сербін А.І., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацептична ботаніка. Вінниця: Нова Книга, 2007. 488 с.
  28. Харченко М.С., Королишев А.М., Володарський Р.Й. Лікарські рослин і їх застосування. Київ: Здоров’я, 2011. 255 с.
  29. Charles D.J. Cinnamon. Antioxidant Properties of Spices, Herbs and Other Sources. Springer, New York. 2012. Р. 231–243. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4614-4310-0_19
  30. Cock I.E., Cheesman M.J. Oceania: Antidepressant Medicinal Plants. Herbal Medicine in Depression. 2016. Р. 483–527. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-14021-6_10
  31. Aprotosoaie A.C. Essential oils of Lavandula genus: a systematic review of their chemistry. Phytochemistry Reviews. 2017. Vol. 16. Issue 4. Р. 761–799. DOI: https://doi.org/10.1007/s11101-017-9517-1
  32. Fajinmi O.O., Olarewaju O.O., Van Staden J. Traditional Use of Medicinal and Aromatic Plants in Africa. Medicinal and Aromatic Plants of the World – Africa. 2017. Vol. 3. Р. 61–76. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-024-1120-1_3
  33. In vitro flowering, glandular trichomes ultrastructure, and essential oil accumulation in micropropagated Ocimum basilicum L. / Manan A.A. et al. In Vitro Cellular & Developmental Biology – Plant. 2016. Vol. 52. Issue 3. P. 303–314. DOI: https://doi.org/1007/s11627-016-9755-8
  34. Mangalassary S. Indian Cuisine – The Cultural Connection. Indigenous Culture, Education and Globalization. 2016. P. 119–134. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-662-48159-2_7
  35. Najjaa H., Arfa A.B., Máthé Á., Neffati M. Aromatic and Medicinal Plants of Tunisian Arid and Desert Zone Used in Traditional Medicine, for Drug Discovery andBiotechnological Application. Medicinal and Aromatic Plants of the World – Africa. 2017. Vol. 3. P. 157–230. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-024-1120-1_8
  36. Sharangi A.B., Acharya S.K. Spices in India and Beyond: The Origin, History, Tradition and Culture. Indian Spices. Springer. 2018. Р. 1–11. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-75016-3_1
  37. Xie Z., Finley J.W. Herbs and Spices. Principles of Food Chemistry. 2018. Р. 457–481. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3- 319-63607-8_12
  38. Zachariah T.J., Leela N.K. Spices: Secondary Metabolites and Medicinal Properties. Indian Spices. 2018. P. 277–316. DOI: https://doi.org /10.1007/978-3-319-75016-3_10
  39. Zrira S. Some Important Aromatic and Medicinal Plants of Morocco. Medicinal and Aromatic Plants of the World. Africa. 2017. Vol. 3. P. 91–125. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-024-1120-1_5 

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon knuazuk-agro-1-2019.pdf229.97 КБ