Ви є тут

Сучасний стан полезахисних лісових насаджень за участю софори японської (Sophora japonica L.) у південних регіонах України

Наведено результати досліджень стану, динаміки росту та агролісомеліоративної ефективності полезахисних лісових насаджень різного породного складу у південних регіонах України. Зазначено позитивний вплив полезахисних лісових насаджень на стан сільськогосподарських угідь, що проявляється у припиненні розвитку водної та вітрової ерозії, накопиченні вологи у ґрунті, створенні сприятливого мікроклімату у посівах, збільшенні загального біорізноманіття, що приводить до підвищення урожайності польових культу на 15 %. Визначено їх оптимальний породний склад, параметри та оптимальну структуру у відповідних типах умов місцезростання. Проаналізовано сучасний стан і лісівничо-таксаційні показники полезахисних лісових смуг. Проведено обстеження насаджень за участю Sophora japonica, які зростають на території Одеської і Миколаївської областей. У таких посадках проведено заміри висот і діаметрів дерев, встановлено їх стан, схеми розміщення садивних місць за створення 2–4–6-рядних лісових смуг та визначено сучасну їх густоту у віці від 30 до 96 років. Полезахисні смуги з Sophora japonica, порівняно з Quercus robur, які створені на звичайних чорноземах, добре пристосувалися до посушливого клімату, мають значно вищу продуктивність у всіх видах посадок і характеризуються комплексом високих адаптивних і господарсько цінних ознак, завдяки чому можуть бути широко застосовані під час садіння полезахисних лісових смуг. Встановлено, що на сучасний стан захисних лісових насаджень істотний негативний вплив справляє антропогенний чинник: дерева ушкоджуються самовільними рубками, щороку значна їх частина пошкоджується вогнем під час пожнивного спалювання стерні, розташовані недалеко від населеного пункту насадження є місцем складування побутового й іншого сміття, проводиться неконтрольований випас худоби. Для підвищення ефективності захисних лісових насаджень рекомендуємо: привести насадження у належний санітарний стан завдяки проведенню вибіркових санітарних рубок; провести реконструкцію у полезахисних насадженнях, а також організувати спостереження за осередками шкідників та контролювати самовільні рубки.

Ключові слова: полезахисна лісова смуга, реконструкція, головна порода, санітарний стан насадження, степова зона, продуктивність.

 

Посилання: 
1. Юхновський В.Ю., Малюга В.М., Штофель М.О., Дударець С.М. Шляхи вирішення проблеми полезахисного лісорозведення в Україні. Наукові праці Лісівничої академії наук України. Львів, 2009. Вип. 7. С. 62–65.
2. Лісовий кодекс України від 21 січня 1994 р. № 3852-XII із змінами та доповненнями. URL: http:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12
3. Інструктивні вимоги з лісомеліоративного впорядкування захисних лісових насаджень. Київ: ВО «Укрдержліспроект», 2004. 77 с.
4. Пилипенко О.І., Юхновський В.Ю. Оптимальні зональні конструкції полезахисних лісових смуг. Науковий вісник НАУ. Київ, 2000. Вип. 25. С. 266–271.
5. Фурдичко О.І., Стадник А.П. Наукові основи функціонування системи захисних лісів і захисних лісових насаджень в агроландшафтах України. Агроекологічний журнал. Київ, 2010. № 4. С. 5–12.
6. Бессонова В.П., Зайцева І.А. Вміст важких металів у листі дерев і чагарників в умовах техногенного забруднення різного походження. Питання біоіндикації та екології. 2008. № 2. С. 62–77.
7. Павлішина О.М. Кумулятивна функція захисних лісових насаджень уздовж транспортних магістралей. Біоресурси і природокористування. Київ, 2014. № 1. С. 99–105.
8. Гладун Г.Б., Гладун Ю.Г. Захист автомобільних доріг лісовими насадженнями лінійного типу та їхні прогнозні обсяги. Лісівництво і агролісомеліорація. 2013. № 123. С. 103–113.
9. Годованюк А.Й. Полезахисні лісосмуги вже більш як двадцять років самі потребують захисту. Правові аспекти проблеми. Актуальні проблеми політики. 2013. Вип. 49. С. 228–237.
10. Приседський Ю.Г., Лихолат Ю.В. Адаптація рослин до антропогенних чинників. Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2017. 98 с.
11. Caldwell Roger L. Effects of Air Pollution on Vegetation. Progressive Agriculture in Arizona. 2016. Р. 10–11.
12. Геник Я.В., Дудин Р.Б., Дида А.П., Марутяк С.Б. Трансформаційні процеси в лісопаркових і паркових насадженнях урбанізованих екосистем Заходу України. Науковий вісник НЛТУ України. Львів, 2017. Вип. 27 (10). С. 9–15.
13. Ткачук О.П., Панкова С.О. Екологічна стійкість дерев полезахисних лісосмуг до атмосферних забруднень. Збалансоване природокористування. № 1. 2021. C. 82–91.
14. Ayubova E.M. Ecological conditions of bird habitats in the south of Ukraine. Facta Universitatis Series: Working and Living Environmental Protection. 2018. № 3. Р. 209–215.
15. Коптєв В.І., Лішенко А.А. Полезахисне лісорозведення. Київ: Урожай, 1989. 168 с.
16. Лобченко Г.О. Просторова оптимізація системи полезахисних лісових смуг. Науковий вісник НУБіП України. Лісівництво та декоративне садівництво. Київ, 2014. Вип. 198(2). С. 182–190.
17. Приседський Ю.Г. Характеристика стійкості деревних та чагарникових рослин до забруднення повітря сполуками сірки, фтору та нітрогену. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Біологія. Харків, 2014. С. 162–167.
18. Калінін М.І. Лісові культури і захисне лісорозведення. Львів: Світ, 1994. 296 с.
19. Ткач Л.І., Гладун Г.Б. Оптимізація створення та вирощування захисних лісових смуг у степовій зоні України. Науковий вісник НЛТУ України. Львів, 2003. Вип. 13(3). С. 245–253.
20. Піддубна Д. Полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження – невід’ємні складові органічного виробництва. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 1. С. 85–91.
21. Лукіш В.В. Екологічні функції полезахисних лісових насаджень. Екологічні науки. 2013. № 1. С. 56–64.
22. Малюга В.М. Місце і роль захисних лісових насаджень у розбудові національної екологічної мережі. Матеріали наукової конференції науково-педагогічних працівників і аспірантів Національного університету біоресурсів і природокористування України. Київ: НУБіП України. 2010. С. 99–100.
23. Висоцька Н.Ю., Зубов О.Р., Зубова Л.Г., Фомін В.І. Стан захисних лісових смуг різного призначення в Олешківському районі Херсонської області. Лісівництво та агролісомеліорація. 2019. Вип. 135. С. 85–97.
24. Гладун Г.Б. Значення захисних лісових насаджень для забезпечення сталого розвитку агроландшафтів. Науковий вісник. 2005. № 15/7. С. 113–118.
25. Петрович О.З. Полезахисні лісосмуги в контексті впровадження концепції екосистемних послуг. Экосистемы, их оптимизация и охрана. 2014. Вип. 11. С. 42–29.
26. Миколайко В.П., Кирилюк В.П., Козинська П.І. Полезахисні лісові смуги як землі сільськогосподарського призначення. Збалансоване природокористування. 2020. № 2. С. 84–93.
27. Якуба М.С., Горбань В.А. Історичні аспекти створення та особливості функціонування полезахисних насаджень степової зони України. Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. 2021. Вип. 50. С. 52–62.
28. Інструктивні вимоги з лісомеліоративного впорядкування захисних лісових насаджень / О.І. Пилипенко та ін. Київ: Держкомлісгосп, 2000. 74 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon kurka_agro_2_2023.pdf461.49 КБ