Ви є тут

Головна » 2018 » АГРОБІОЛОГІЯ №2 2018

ЕФЕКТИВНІСТЬ ФОРМ І СТРОКІВ ВНЕСЕННЯ ЦИНКУ НА ПОСІВАХ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

doi: 10.33245/2310-9270-2018-142-2-25-33

У статті висвітлено вплив форм, способів внесення цинку на формування врожаю та якості зерна пшениці озимої м᾿якої. Використано польові, лабораторні та статистичні методи.

За внесення N90P60K40, у складі  якого суперфосфат модифіковано коплексонатом цинку на основі ОЕДФ, приріст урожаю склав 20,2 % проти варіанту без  добрив, у тому числі 6,4 % – за рахунок цинку. Доцільно вносити мікроелемент цинк у вигляді його комплексонату  з ОЕДФ, приріст урожаю у порівнянні з сульфатом цинку – 0,16 т/га, а загальна частка впливу цього фактора – 14,0 %. Внесення комплексонату цинку під передпосівну культивацію в дозі 2,0 кг/га не мало переваги перед одноразовим обробітком рослин у фазу кущіння дозою 250 г/га, але перенесення цього заходу на фазу стеблування забезпечило суттєвий приріст урожаю (0,20 т/га при НІР0,95  = 0,18).

Позакореневе підживлення розчином комплексонату цинку (250 г/га) підвищує урожай зерна пшениці озимої з найбільшим ефектом від двократного обробітку у фази кущіння та стеблування; приріст складає від 0,20 до 0,54 т/га. Ефективність використання  Zn в посушливих умовах Півдня України на 75,7–96,0 %  визначається гідротермічними умовами весняної вегетації, але при цьому мікроелемент сприяє розвитку стійкості рослин пшениці озимої  до температурного стресу. Концентрація цинку в зерні дослідних варіантів коливалася в межах від 18,4 до 22,1 мг/кг ( на контролі – 14,5 мг/кг).

Ключові слова: цинк, пшениця озима, фази вегетації, якість,  чорнозем південний.

 

КРИВЕНКО А.І.


БУРИКІНА С.І.


Посилання: 
1. Микроэлементы в сельском хозяйстве; 3-е изд., перераб. и доп. / под ред. докт. с.-х. наук, проф., чл.-кор. УААН С.Ю. Булыгина. Дніпропетровськ: «Січ», 2007. 100 с.
2. Вильдфлауш И.Р. Применение микроудобрений и регуляторов роста в интенсивном земледелии: рекомендации. Горки: БГСХА, 2015. 48 с.
3. Фатеев А.И., Захарова М.А Основы применения микроудобрений. Харьков: Изд-во КП «Типография № 13», 2015. 134 с.
4. Фатеев А.И.,  Полянчиков С.П. Значение микроэлементов в ферментативних процесах в растении. URL: https://reacom.kiev.ua/a192494-znachenie-mikroelementov-fermentativnyh.html.
5. Волков А.В. Эффективность применения различных способов, форм и доз цинковых удобрений под яровую пшеницу на дерново-подзолистых почвах: автореф. дис. … канд. биол. наук: 06.01.04-агрохимия. М., 2015. 24 с.
6. Аристархов А.Н., Бушуев Н.Н., Сафонова К.Г. Приоритеты применения различных видов, способов и доз микроудобрений под озимые и яровые сорта пшеницы в основных природно-сельскохозяйственных зонах России. Агрохимия, 2012, № 9. С. 26–40.
7. Генгало О.М., Павлюк С.Д., Чумак А.А., Кіщак В.М. Позакореневе підживлення водорозчинними добривами з мікроелементами як спосіб оптимізації умов живлення пшениці озимої. Науковий вісник Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. 2010. № 149. С. 65–73.
8. Genc Y., McDonald G. K., Graham R.D. Critical deficiency concentration of zinc in barley genotypes differing in zinc efficiency and its relation to growth responses. J. Plant Nutr. 2002. 25, № 3. P. 545–560.
9. Kenbaev B., Sade B. Response of field- grown baley cultivars grown on zinc-deficient soil to zinc application. Commun. Soil Sci. and Plant Anal. 2002. 33, № 3–4. P. 533–544.
10. Väzquez M.D., Barcelo J., Poschenrieder Ch. Localization of zinc and cadmium: Thlaspi cearulescens (Brassicaceae), a metallophyte that can hyperaccumulate both metals. J. Plant Physiol. 1992. 140, № 3. P. 350–355.
11. Богдан М.М. Фізіологічне обґрунтування використання комплексних добрив у посівах пшениці озимої: дис. … канд. с.-г. наук: 03.00.12- фізіологія рослин. К., 2016. 191 с.
12. Корсунская В.М. Великий натуралист Чарлз Дарвин. Л.: «Гоз. Изд-во детской литературы», 1959. С. 121.
13. Кочубей С.М., Шевченко В.В., Бондаренко О.Ю., Панас И.Д. Динамика изменений функциональной активности фотосинтетического аппарата растений гороха, вызываемых высокотемпературным стрессом. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2013. № 6. С. 152–156.
14. Лебедева Т.С., Сытник К.М. Пигменты растительного мира. Киев: Наук. думка, 1986. 87 с.
15. Рожков А.О. Вміст пігментів фотосинтезу в листках рослин пшениці твердої ярої за дії підживлень посівів сечовиною та мікродобривами. URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Agronomija/article/viewFile/1131/1085.
16. Мальцева Н.М., Гаєвський А.П., Дерев᾽янко К.П. Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів в листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору. Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5. С. 403–411.
17. Казнина Н.М., Батова Ю.В., Лайдинен Г.Ф., Титов А.Ф. Влияние цинка на рост и фотосинтетический апарат растений пшеницы в условиях оптимума и гипотермии. Тр. Карельского научного центра РАН. 2017. № 12. С. 118–124.
18. Шадчина Т.М., Гуляєв Б.І., Кірізій Д.А. Регуляція фотосинтезу і продуктивність рослин: фізіологічні та екологічні аспекти. Фітосоціоцентр, 2006. 384 с.
19. Минайчев В.В., Сиголаева Т.Е., Кузнецов Д.А., Иванищев В.В. Влияние инов цинка и никеля на водообеспеченность проростков гороха и образование пигментов фотосинтеза. Известия ТулГУ. Естественные науки. 2016. Вып. 1. С. 77–89.
20. Sairam R.K., Srivastavag C. Induction of oxidative stress and antioxidant activity by hydrogen peroxide treatment in tolerant and susceptible wheat genotypes. Biol. Plant. 2000. Vol. 43. No 3. P. 381–386.
21.Vijayarengan P. Growth and biochemical variations in radish under zinc application. International Journal of Research in Plant  Science. 2012. V. 2 (3). P. 43–49.
22. Rastgoo R., Alemzadeh A., Tale A.M. Effects of copper, nickel and zinc on  biochemical parameters and metal accumulation in gouan, Aeluropus littoralis. Plant Knowledge Journal. 2014. V. 3 (1). P. 31–38.
23. Kȍsesakal T.,  Ȕnal M. Effects of zinc toxicity on seed germination and plant growth in tomato. Fresenius Environmental Bulletin. 2012. V. 21. No 2. P. 315–324.
24. Ничипорович А.А., Строганова Л.Е., Власова М.П. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах. М.: АН СССР, 1969. С. 37–53.
25. Подпрятов Г.І., Войцехівський В.І., Мацейко Д.М. Основи стандартизації, управління якістю та сертифікація продукції рослинництва: посібник. К.: Арістей, 2004.  552 с.
26. Семина С. А., Мачнева В.В. Урожай и качество зерна яровой мягкой пшеницы в зависимости от сорта. Зерновое хазяйство. 2005. № 3. С. 23–24.
27. Уваров Г.И., Смирнова В.В., Смуров С.И. Роль сорта и предшественника в повышении урожая и качества зерна озимой пшеницы. Зерновое хазяйство. 2006. № 6. С. 15–17.
28. Кір᾽ян В.М. Оцінка вихідного матеріалу пшениці озимої м᾽якої за ознаками якості зерна. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2010. № 2. С. 35–40.
 
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon kryvenko_2_2018.pdf362.23 КБ
Рік: 
2018
АГРОБІОЛОГІЯ №2 2018