Ви є тут

ВПЛИВ БІОСТИМУЛЯТОРІВ ТА МІКРОБІОЛОГІЧНОГО ПРЕПАРАТУ НА ПРОДУКЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ГОРОХУ ПОСІВНОГО (PISUM SATIVUM L.) В УМОВАХ СУХОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

Застосування біорегуляторів росту рослин та мікробіологічних препаратів стимулює ростові процеси, поліпшує азотне живлення, посилює резистентність культур до несприятливих умов. Метою роботи було з’ясування особливостей адитивного впливу біостимуляторів (Стимпо, Регоплант) та мікробіологічного препарату Азотофіт-Р на ріст, розвиток, формування фотоасиміляційного апарату та урожайність гороху посівного сорту Оплот в умовах сухого Степу України.

Проведено передпосівну та фоліарні обробки біопрепаратами в рекомендованих виробниками дозах. Під час досліду підраховували кількість кореневих бульбочок, визначали індекс листкової поверхні, вміст хлорофілу, розраховували чисту продуктивність фотосинтезу, проводили облік елементів структури біологічної врожайності посівів гороху.

Встановлено, що Стимпо та Регоплант за сумісного використання з Азотофітом статистично підвищили чисельність бульбочок на 14–17 % до фази цвітіння, порівняно з варіантами, де зазначені препарати використовували окремо. Обробка насіння гороху та позакореневі обробки біостимуляторами впродовж вегетації забезпечили збільшення індексу листкової поверхні максимально в 1,7 раза. За сумісного застосування біопрепаратів зафіксовано активніше формування площі листкової поверхні рослин гороху, ніж за роздільного застосування, що сприяло зростанню чистої продуктивності фотосинтезу. Синергетична взаємодія біостимуляторів Стимпо, Регоплант з біоактиватором Азотофіт спостерігалася в процесах синтезу та накопичення хлорофілу. Сумісна взаємодія Стимпо та Регопланту з Азотофітом збільшувала кількість бобів на рослині гороху від 8 до 28 %, а масу 1000 насінин – на 4,4 та 6,3 % відповідно. Отримана біологічна врожайність гороху за роздільного застосування препаратів Азотофіт, Стимпо, Регоплант становила відповідно 3,4; 3,8 та 3,4 т/га. Тимчасом за сумісного застосування Азотофіту зі Стимпо становила 4,4 т/га, Азотофіту з Регоплантом – 4,2 т/га та перевищували врожайність (3,1 т/га) контрольних посівів гороху.

Отримані дані підтверджують результати позитивного впливу біопрепаратів на формування продуктивності зернобобових культур, що вказує на перспек- тивність подальшого дослідження продукційних процесів за дії біопрепаратів.

Ключові слова: біостимулятор, Регоплант, Стимпо, Азотофіт, горох по- сівний, фотоасиміляційний апарат, врожайність.

 

Посилання: 
  1. Камінський В.Ф., Голодна С.А., Гресь А.В. Значення погодно-кліматичних умов у виробництві зернобобових культур в Україні. Корми і кормовиробництво. 2004. Вип. 53. С. 38–48. URL: http://fri.vin.ua/pdf_materials/KiK- 53.pdf#page=38
  2. Січкар В.І. Стан і перспективи розвитку виробництва зернобобових культур у світі та Україні. Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннезнавства та сортовивчення. 2015. Вип. 26 (66). С. 9–20. URL: http:// www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IM AGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ Znpsgi_2015_26_3.pdf
  3. Пономаренко С.П., Мельников А.В., Петренко А.Н. Украинские биорегуляторы в иммунно-защитных реакциях растений. Technological aspects of modern agricultural production and environmental protection: Proceedings XIII International scientific-applied conference (8-11 November 2017, Almaty, Kazakhstan) Алматы, 2017. С. 52–54. URL: http://acagor.kz:8080/xmlui/bitstream/ handle/123456789/194/Аграрлық%20өндіріс%20пен%20 қоршаған%20ортаны%20қазіргі%20заманғы%20техно- логиялық%20аспектілері.pdf?sequence=1&isAllowed=y
  4. Catroux G., Hartmann A., Revellin C. Trends in rhizobial inoculants production and use. Plant and Soil. 2001. Vol. 230, No 1. P. 21–30. URL: https://link.springer.com/ article/10.1023/A%3A1004777115628
  5. Шерстобоєва О.В., Вага Л.І. Вплив системи удобрення на біологічну активність штамів азотобактера з ґрунту агрофітоценозу пшениці озимої. Збалансоване природокористування. 2012. Вип. 1. С. 79–83. URL: http:// natureus.org.ua/archive/2012/Збалансоване_природоко- ристування_№_1_2012.pdf
  6. Рокитянський А.Б. Вплив сумісного застосування гербіцидів різного класу небезпечності та біопрепарату Азотофіт-Р на чисельність фосфатмобілізуючих мікро- організмів у чорноземі опідзоленому. Відновлення біотичного потенціалу агроекосистем: матеріали ІІ Міжнародної конференції (9 жовтня 2015 р., м. Дніпро). Дніпро, 2015. С. 166–169. URL: http://dspace.nuph.edu.ua/bitstream/123456789/11046/1/%D0%A0%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%90%D0%B7%D0%BE%D1%82% D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%82.PDF
  7. Волкогон В.В., Сальник В.П. Значення регуляторів росту рослин у формуванні активних азотфіксувальних симбіозів та асоціацій. Физиология и биохимия культ. растений. 2005. Т. 37, № 3. С. 187–197. URL: http://www.frg. org.ua/en/journal/archive.htm
  8. Тригуба О.В. Накопичення олії у насінні рослин Lupinus albus L. за дії регуляторів росту та мікробних препаратів. Передгірне та гірське землеробство і тварин- ництво. 2014. № 56 (2). С. 87–92. URL: http://phzt-journal.isgkr.com.ua/previous-releases/Zbirnyk_56_2.pdf
  9. Пида С.В., Тригуба О.В. Накопичення вугле- водів в онтогенезі люпину білого за застосування Ризобофіту і рістрегуляторів. Агробіологія. Зб. наук. праць БЦНАУ. 2013. Вип. 11(104). С. 145–149. URL: http://agrobiologiya.btsau.edu.ua/uk/content/nakopy-chennya-vuglevodiv-v-ontogenezi-lyupynu-bilogo-za-zastosuvannya-ryzobofitu-i
  10. Конончук О.Б., Пида С.В., Пономаренко С.П. Ростові процеси та бобово-ризобіальний симбіоз сої культурної за передпосівної обробки насіння рістрегуляторами Регоплант і Стімпо. Агробіологія. Зб.  наук. праць БЦНАУ. 2012. Вип. 9 (96). С. 103–107. URL: https://agrobiologiya.btsau.edu.ua/sites/default/files/visnyky/ agrobiologiya/agro%2096.pdf
  11. Карпенко В.П., Івасюк Ю.І., Притуляк Р.М. Функціональна   активність   листкового   апарату  сої за дії біологічних і хімічних препаратів. Біологічні студії. 2017. Т. 11 (3-4). С. 22–23. URL: http://dx.doi. org/10.30970/sbi.1103
  12. Анішин Л.А. Ефективність регуляторів росту за різних доз та способів їх внесення на посівах озимої пшениці. Посібник українського хлібороба. 2009. С. 105–106. URL: http://www.yuriev.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=57&Itemid=31&lang=ua
  13. Огурцов Ю.Є. Урожайність рослин пшениці озимої та ячменю ярого залежно від застосування регуля- торів росту рослин і мікродобрива на різних фонах живлення. Наукові доповіді НУБіП України. 2015. № 2 (51). URL: http://nd.nubip.edu.ua/2015_2/19.pdf.
  14. Колесніков М.О., Пономаренко С.П. Вплив біостимуляторів Стимпо та Регоплант на продуктивність ячменю ярого. Агробіологія. Зб. наук. Праць БЦНАУ. 2016. №1 (124). С. 82–87. URL: http://agrobiologiya.btsau.edu.ua/sites/default/files/visnyky/agrobiologiya/ kolesnikov_1_2016.pdf
  15. Kolesnikov M., Paschenko U. The reaction of pea’s plants pro-antioxidant system on biostimulants Stimpo and Regoplant treatment. Studia Biologica. 2017. Vol. 11(3-4).  P. 24–25. http://dx.doi.org/10.30970/sbi.1103
  16. Пономаренко С.П., Грицаєнко З.М., Бабаянц О.В. Біорегулятори рослин. Рекомендації по застосуванню. К.: Агробіотех. 2015. 35 с.
  17. Волкогон В.В., Надкернича О.В., Крутило Д.В., Ковалевська Т.М. Біопрепарати на основі бульбочкових бактерій для підвищення урожайності бобових культур. Посібник українського хлібороба. 2008. С. 118–119. URL: http://www.yuriev.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=57&Itemid=31&lang=ua
  18. Нідзельський В.А. Визначення площі асиміляційної поверхні гороху вусатого. Науковий вісн. Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. 2010. № 149. C. 267–271. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21D BN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_ name=PDF/nvnau_agr_2012_176_9.pdf
  19. Єщенко В.О., Копитко П.Г., Костогриз П.В., Оп- ришко В.П. Основи наукових досліджень в агрономії. Вінниця: ТД Едельвейс і К, 2014. 332 с.
  20. Oldroyd, G.E., Murray, J.D., Poole, P.S., Downie, J.A. The rules of engagement in the legume-rhizobial symbiosis. Annual review of genetics. 2011. Vol. 45. P. 119–144. URL: https://www.annualreviews.org/doi/full/10.1146/annurev-genet-110410-132549
  21. Волкогон В.В., Бердніков О.М. Розвиток мікроорганізмів у ризосфері рослин вівса голозерного та врожай- ність культури за дії добрив і біопрепарату мікрогуміну. Вісник аграрної науки. 2017. № 2. С. 5–10. URL: http:// www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IM AGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ vaan_2017_2_3.pdf.
  22. Wani S.A., Chand S., Wani M.A., Ramzan M., Hakeem K.R. Azotobacter chroococcum – a potential biofertilizer in agriculture: an overview. In Soil Science: Agricultural and Environmental Prospectives. 2016. Springer, Cham. P. 333–348. URL: https://doi.org/10.1007/978-3-319- 34451-5_15
  23. Моргун В.В., Яворська В.К., Драговоз І.В. Проблема регуляторів росту у світі і її вирішення в Україні. Физиология и биохим. культ. раст. 2002. Т. 34, № 5. С. 371–375. URL: http://www.frg.org.ua/en/journal/archive.htm
  24. Byan U.A., Nahed M.E.S. Influence of using some natural materials and biological fertilizers on growth and quality of pea yield. Ann. Agric. Sci., Moshtohor. 2014. Vol. 52. P. 111–121. URL: http://aasj.bu.edu.eg/ upload/2014/10.pdf

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon kolesnikov_1_2020.pdf1.19 МБ