У зв’язку із збільшенням населення, несприятливим впливом на онтогенез польових культур глобальних кліматичних змін підвищується актуальність забезпечення зростання та стабільності виробництва сільськогосподарської продукції. Оптимізація систем удобрення та раціоналізація структури сівозмін є ключовими чинниками формування родючості ґрунту, підтримання стабільності ґрунтових процесів, а також створення сприятливих умов водного режиму і мінерального живлення рослин. Буряк цукровий є сівозмінотворною культурою, тому дослідження особливостей його удобрення та оптимізації сівозмін набуває важливого значення для досягнення високих стабільних показників урожайності і якості продукції. Метою досліджень було встановлення впливу добрив і структури сівозмін на врожайність та винос елементів живлення буряком цукровим. У статті наведено урожайність буряків цукрових впродовж 2022–2024 рр. у плодозмінній, зернопросапній і просапній сівозмінах стаціонарного польового досліду Білоцерківської дослідно-селекційної станції, закладеному у 1976 році. У дослідах застосовували мінеральну та органо-мінеральні системи удобрення. Технологія вирощування сільськогосподарських культур – загальноприйнята для зони Правобережного Лісостепу України. Представлено результати досліджень щодо впливу структури сівозмін і систем удобрення на врожайність буряків цукрових та винос елементів живлення із ґрунту. Встановлено, що у зернопросапній сівозміні за застосування альтернативної органо-мінеральної системи удобрення досягли найвищої врожайності буряків цукрових, які найбільше виносять із ґрунту калію, що потребує підвищеної уваги до внесення калійних добрив. На контролі без добрив врожайність буряків цукрових була вищою у плодозмінній сівозміні, порівняно із зернопросапною – на 0,20 т/га, просапною – на 1,7 т/га. Найбільшу врожайність буряків цукрових у зернопросапній сівозміні забезпечило внесення N53Р42К42 + побічна продукція – 48,2 т/га, що перевищило контроль без добрив на 29,6 т/га. Зокрема у сівозмінах ефективною визначено традиційну органомінеральну систему удобрення (N53Р42К42 + 6,7 т г/га), за якої врожайність буряків цукрових становила: плодозмінна сівозміна – 46,2 т/га, зернопросапна – 42,2 т/га, перевищуючи контроль на 28,1; 26, 3 і 25,1 т/га відповідно. На контролі без добрив буряк цукровий виносив із ґрунту в досліджуваних сівозмінах: азоту – 68–74 кг/га, фосфору – 21–23 кг/га, калію – 82–89 кг/га. Застосування добрив збільшило винос азоту – на 56–114 кг/га, фосфору – 21–36 кг/га, калію – 78–138 кг/га.

Ключові слова: буряк цукровий, врожайність, елементи живлення, винос, добрива, сівозміна.