Ви є тут
ВИРОЩУВАННЯ РІЗНИХ КУЛЬТУР В СІВОЗМІНІ АГРОФІРМИ «КОЛОС» СКВИРСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМУВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ МІКРООРГАНІЗМІВ, ГРИБІВ, ЗМІНИ БІОЛОГІЧНОЇ АКТИВНОСТІ ҐРУНТУ, ПОТЕНЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ АЗОТФІКСАЦІЇ
Аналізами, відібраних нами зразків ґрунту після ячменю посівного озимого, пшениці м’якої озимої, гороху посівного, гречки звичайної, було встановлено, що кислотність ґрунту коливається в межах 5,4–5,5–5,7–6,0.
Дуже високий (286–334 мг/кг ґрунту) вміст Р2О5 та підвищений (138–166 мг/кг ґрунту) і високий (193 мг/кг ґрунту) К2О, за дуже низького (90-93 мг/кг ґрунту) і низького (102–105 мг/кг ґрунту) вмісту легкогідролізованого азоту сприяють підвищенню кислотності до 5,4–5,7, а підвищиний (140 мг/кг ґрунту) Р2О5, середній (83 мг/кг ґрунту) К2О, низький (105 мг/г грунту) легкогідролізованого азоту знизило кислотність до рН 6,0. Чисельність мікроорганізмів азотофіксаторів (4,33±2,03 мг/г ґрунту) і грибів (83±7,0 тис./г ґрунту) була найбільшою за рН 6,0 і найменшою – амоніфікаторів (14,3±1,2 млн/г ґрунту). Серед грибів переважали роди Мuсоr, Aspergillus, Fusarium, Penicilium з чистотою їх виділення відповідно 74,2; 87,1; 77,4; 71,0 відсотка. Чисельність азотофіксаторів, амоніфікаторів, бактерій, що використовують мінеральний азот, грибів була високою за вирощування пшениці м’якої озимої після попередника горох посівний і гречка звичайна, порівняно з озимим ріпаком, а під ріпаком озимим за сівби його після ячменю звичайного озимого і пшениці м’якої озимої. Водночас більше азотофікаторів, моніфікаторів, бактерій, що використовують мінеральний азот, грибів було під пшеницею озимою за сівби її після гороху, а під ріпаком озимим – після пшениці озимої.
Ключові слова: сівозміна, пшениця озима, ячмінь озимий, горох посівний, мікроорганізми, гриби, азотофіксатори, бактерії.
https://orcid.org/0000-0003-1114-5670- Асеев И.В. Методы почвенной микробиологии и биохимии / И.В. Асеев, И.П. Бабаева, Б.А. Брызов, под ред. Звягинцева Д.Г. – М.: издат. МГУ, 1991. – 304 с.
- Бозаровский С.Д. К вопросу о мобилизации фосфорной кислоты под влиянием деятельности микробов / С.Д. Бозаровский. – М.: Мысль, 1916. – 234 с.
- Волкогон В.В. Влияние минерального азота на активность ассоциативной азотофиксации / В.В. Волкогон // Почвовединие. –1997. – С. 1486–1490.
- Еменцев В.Т. Несимбиотическая азотофиксация и закономерность ее функционирования в почве / В.Т. Еменцев, Л.К. Нице, Н.П. Покровский // Миниральный и биологический азот в земледелии СССР. – М.: Наука, 1985. – С. 213–217.
- Мюллер Э. Микология (пер. с нем.) / Э. Мюллер, В. Леффлер. – М.: Мир,1995. – 343 с.
- Нестеров Г.Н. К вопросу о механизации растворения трехкальцевого фосфата / Г.Н. Нестеров // Бюл. АНИИСХМ –1956. – №2. – С.7–9.
- Патика В.П. Методичні підходи до мікробіологічного моніторингу, агроекосистем / В.П. Патика, О.В. Шерстобоева // Агроекологічний моніторинг та паспортизація сільськогосподарських земель. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 131–136.
- Комплекс застосування біопрепаратів на основі азотофіксуючих фосфоромобілізуючих мікроорганізмів, фізіологоактивних речовин і біологічних засобів захисту рослин / В.П. Патика, Ю.О. Тарасіко, Т.М. Мельничук та ін. – К.: Аграрна наука, 2000. – 40 с.
- Северин С.А. Мобилизация почвенной фосфорной кислоты под влиянием жизнедеятельности бактерий / С.А. Северин // Вест. Бактериологоагрономической станции. – 1910. – №17. – С.100–123.
- Ткачук В.М. Підвищення адаптивності сортів озимої пшениці залежно від сорту й обробки насіння мікробіологічними препаратами на різних фонах удобрення / В.М. Ткачук, В.С. Хахула // Міжнар. наук.-практ. конф. 26-28 лютого 2008 р. – Біла Церква. – С. 76–77.
- Ткачук В.М. Потенційна нітрогенезна активність ґрунту, обростання його грудочок азотобактеріями, урожайність пшениці озимої залежно від строків сівби, сорту та обробки насіння мікробіологічними препаратами Діазофіт в умовах центральної частини правобережного Лісостепу України / В.М. Ткачук, В.С. Хахула //Агробіологія. – Біла Церква, 2010. – Вип. 3 (74). – С. 87–92.
- Умаров М.М. Ассоциативная азотофиксация / М.М. Умаров. – М.: МГУ, 1986. – 136 с.
- Умаров М.М. Ацителеновый метод изучения азотофиксации в почвенно-микробиологических исследованиях / М.М. Умаров. – Почвоведение. – 1976. –№11. – С.119–123.
- Фомин Г.С. Почва. Контроль качества и экологической безопасности по международным стандартам: справочник.-проитектор / Г.С. Фомин. – 2001. – 204 с.
- Хахула В.С. Ефективність Діазофіту залежно від сорту та строків сівби озимої пшениці / В.С. Хахула,
В.М. Ткачук //Аграрна наука – виробництву: V держ. науч.-практ. конф. 23-25 листопада 2006 р. – Біла Церква. – С.12–13. - Хахула В.С. Вплив строків сівби озимої пшениці на зміну взаємовідносин рослин і мікроорганізмів / В.С. Хахула, В.М. Ткачук, В.М. Захарчук // Аграрна наука – виробництву: матер. VI держ. науч.-практ. конф. 14-15 листопада 2007 р. – Біла Церква. – Ч.1. – С. 9–10.
- Шерстобоєва О.В. Оптимізація структури мікробних угруповань кореневої системи озимої пшениці: автореф. / О.В. Шерстобоєва. – К. – 2004. – 33 с.
- Buckley D.N. Diversity and dynamics of microbial Communites in soils from agro-ecosysems / D.N. Buckley //Environmental microbiolojy. – 2002. – № 5 – Р. 441–452.
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 centilo_1_2014.pdf | 354.84 КБ |