Ви є тут

Вплив передпосівного оброблення насіння різнокомпонентними протруйниками на стан пігментного комплексу пшениці озимої в умовах Південного Степу України

В умовах змін клімату наявні технології вирощування озимих зернових культур потребують постійного удосконалення. Розвиток листкової поверхні та якомога довше її збереження є головним вектором будь-якої технології вирощування пшениці озимої, особливо гостро це питання постає за нестабільних погодних умов. Мета досліджень полягала у встановленні впливу різнокомпонентних та різнонаправлених протруйників на стан пігментного комплексу в листках рослин різних сортів пшениці озимої та його продуктивності впродовж вегетації. Під час дослідження пігментного комплексу у листках рослин пшениці озимої у вегетативний період розвитку було встановлено, що в середньому за варіантами цей показник для сорту Антонівка був на рівні 7,17 мг/г, а для сорту Шестопалівка – 8,04 мг/г сухої речовини. Генеративний період позначився для обох сортів підвищенням вмісту хлорофілів і для рослин сорту Антонівка становив 8,19 мг/г та для сорту Шестопалівка – 8,22 мг/г сухої речовини, що на 14,2 та 2,2 % більше порівняно з вегетативним періодом. Продуктивність хлорофілів у вегетативний період росту і розвитку рослин в середньому за варіантами для сорту Антонівка становила 5,14 мг сухої речовини/мг хлорофілів за добу, що на 28,4 % більше, ніж у сорту Шестопалівка (3,69 мг сухої речовини/мг хлорофілів за добу). З настанням генеративного періоду сорт Шестопалівка позначився більш стабільним пігментним комплексом, що підтверджується зростанням продуктивності хлорофілів у 2 рази проти попереднього періоду. Отже, зростання кількості хлорофілів залежно від передпосівного оброблення обраними препаратами активніше відбувається у сорту Антонівка, однак за кількісним показником переважає сорт Шестопалівка. В умовах посушливого клімату помірне формування пігментів та збереження їх продуктивності стабілізує процеси дозрівання зерна, що і було відмічено для обох сортів за оброблення Ламардор та Ламардор з Гаучо.

Ключові слова: хлорофіл, пшениця озима, протруйник, продуктивність пігментів.

 

Посилання: 
1. Use of a leaf chlorophyll content index to improve the prediction of above-ground biomass and productivity / Liu C. et al. PeerJ. 2019. Vol. 6. Р. e6240. DOI: https://doi. org/10.7717/peerj.6240
2. Вожегова Р.А., Сергєєв Л.А. Фотосинтетична діяльність насіннєвих посівів пшениці озимої залежно від удобрення та захисту рослин в умовах Півдня України. Наукові доповіді НУБіП України. Київ, 2018. № 2 (72). URL: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/ article/view/10644/9361.
3. Ничипорович А.А. Фотосинтез и урожай. Москва: Знание, 1966. 48 с.
4. Чусовітіна Н.М., Неплій Л.В. Вплив жовтої іржі на вміст хлорофілів, каротиноїдів та загальних цукрів в озимій пшениці на півдні України. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. Харків, 2015. № 19. С. 116–124.
5. Стасик О.О., Кірізій Д.А. Регуляторні зв’язки і лімітувальні чинники в системі фотосинтез – продукційний процес та перспективи їх оптимізації. Физиология и биохимия культурных растений. Київ, 2011. Т. 43. № 3. С. 226–238.
6. Каленська С., Шутий О. Формування пігментів фотосинтезу у листках рослин пшениці твердої ярої залежно від мінерального живлення. Техніко-технологічні аспекти розвитку та випробування нової техніки і технологій для сільського господарства України. Київ, 2016. № 20. С. 355–363.
7. Winter wheat grain yield response to fungicide application is influenced by cultivar and rainfall / Byamukama E. et al. The plant pathology journal. 2019. Vol. 35. № 1. P. 63–70. DOI: https://dx.doi.org/10.5423%2FPPJ. OA.04.2018.0056
8. Маренич М.М. Вплив передпосівної обробки насіння на вміст фотосинтетичних пігментів у листках пшениці озимої. Вісник Сумського національного аграрного університету. Агрономія і біологія. Суми, 2017. № 9. С. 51–56.
9. Мусієнко М., Таран Н., Стороженко В. Фенотипування за біохімічними маркерами фізіологічної відповіді рослин для скринінгу сортів озимої пшениці. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Київ, 2018. Вип. 23. №. 2. С. 42–47. DOI: http:// dx.doi.org/10.17721/2616_6410.2017.23.42-47.
10. Білоусова З.В. Оцінка адаптивного потенціалу сортів пшениці озимої (Triticum aestivum L.) в умовах південного степу України. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2018. № 3. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/ dopovidi2018.03.013.
11. Ефективність використання фотосинтетично активної радіації посівами озимої пшениці / Прядкіна Г.О. та ін. Вісник Харківського національного аграрного університету. Біологія. Харків, 2019. Вип. 1 (46). С. 23–34.
12. Урожайність пшениці озимої залежно від передпосівної обробки насіння / Кліпакова Ю.О. та ін. Вісник аграрної науки. Київ, 2019. № 4. С. 16–23.
13. Improvement of Photosynthesis and Photosynthetic Productivity of Winter Wheat by Cold Plasma Treatment under Haze Condition / Saberi M. et al. Journal of Agricultural Science & Technology. 2019. Vol. 21. № 7. Р. 1889–1904.
14. Khalil I.A., Mercer E.L. Effect of diclobutrazol on the growth and sterol and photosynthetic pigment content of winter wheat. Pesticide science. 1990. Vol. 28. № 3. P. 271–281.
15. Грицюк Н.В., Дереча О.А., Бакланова А.В. Ефективність комплексного застосування препаратів різного походження проти фузаріозної кореневої гнилі пшениці озимої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. Полтава, 2019. № 3. С. 57–64.
16. Дубовик Д.Ю. Ефективність застосування біодобрив за протруювання насіння пшениці м’якої озимої. Вісник аграрної науки. Київ, 2017. № 5. С. 60–62.
17. Geetha A. Phytotoxicity Due to Fungicides and Herbicides and Its Impact in Crop Physiological Factors. Advances in Agriculture Sciences / Chief Editor Dr. RK Naresh. 2019. Р. 29–66.
18. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ: Юнівест Медіа, 2016. 1024 с.
19. Мусиенко М.М., Паршикова Т.В., Славный Л.С. Спектрофотометрические методы в практике физиологии, биохимии и экологии растений. Москва: Фитосоциоцентр, 2001. 200 с.
20. Маслова Т.Г., Попова И.А., Попова О.Ф. Критическая оценка спектрофотометрического метода количественного определения каротиноидов. Физиология растений. 1986. № 3. С. 615–619.
21. Куренкова С.В., Маслова С.П., Табаленкова Г.Н. Влияние регуляторов роста и ценотического фактора на пигментный комплекс многолетних злаков. Физиология и биохимия культурных растений. Киев, 2007. Т. 39. № 5. С. 391–399.
22. Sharma R.C. Duration of the vegetative and reproductive period in relation to yield performance of spring wheat. European Journal of Agronomy. 1992. Vol. 1. Issue 3. P. 133–137. DOI: https://doi.org/10.1016/ S1161-0301(14)80062-2.
23. Simova-Stoilova, Lj., Stoyanova, Z., DemirevskaKepova, K. Ontogenic changes in leaf pigments, total soluble protein and Rubisco in two barley varieties in relation to yield. Bulg. J. Plant Physiology. 2001. Vol. 27(1–2). P. 15–24.
24. Influence of the Growth Regulator Application Method on Antioxidant Plant System Activity of Winter Wheat (Triticum Aestivum L.) / Bilousova Z. et al. Modern Development Paths of Agricultural Production. Springer, Cham, 2019. Р. 615–622.
25. Katayama Y., Shida S. Studies on the Change of Chlorophyll a and b Contents Due to Projected Materials and Some Environmental Conditions. Cytologia. 1970. Vol. 35. Р. 171–180.
26. Filimon R.V., Rotaru L., Filimon R.M. Quantitative investigation of leaf photosynthetic pigments during annual biological cycle of Vitis vinifera L. Table Grape Cultivars. S. Afr. J. Enol. Vitic. 2016. Vol. 37. No 1. P. 1–14.
27. Сиваш О.О., Михайленко Н.Ф., Золотарьова О.К. Варіація співвідношення вмісту хлорофілів a і b при адаптації рослин до зовнішніх чинників. Вісник Харківського національного аграрного університету. Біологія. Харків, 2018. № 3 (45). С. 49–73. 28. Кліпакова Ю.О., Білоусова З.В. Вплив передпосівної обробки насіння та погодних умов року на урожайність та якість зерна пшениці озимої. Зрошуване землеробство. Херсон, 2018. Вип. 69. С. 41–45.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon klipakova_1_2021.pdf483.1 КБ