Ви є тут

ВПЛИВ ОРГАНІЧНИХ ДОБРИВ, ВИГОТОВЛЕНИХ ЗА НОВІТНІМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ, НА ПРОДУКТИВНІСТЬ ФОТОСИНТЕЗУ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ

Представлено теоретичний підхід до вивчення впливу органічних добрив, виготовлених за новітніми технологіями, на фотосинтетичну діяльність рослин пшениці ярої сорту Чадо в умовах Західного Лісостепу.

Встановлено, що внесення органічних добрив, виготовлених за новітніми технологіями, сприяло збільшенню площі листкової поверхні пшениці ярої, порівняно з варіантами без їх внесення. У середньому за 2013-2016 рр. найпотужніший листковий апарат формували рослини у варіанті внесення добрива Біопроферм (10 т/га) із збалансованим умістом тривалентного хрому та обприскування рослин у фазу кущіння-початок виходу у трубку рідким органічним добривом Біохром (5 л/га). У цьому варіанті площа листкової поверхні рослин у фазу кущіння була на 10,8 тис. м2/га більшою порівняно до контролю, у фазу початок виходу в трубку – на 8,1 тис. м2/га, у фазу колосіння – на 10,4 тис. м2/га. Тут відбувалось, відповідно, і найінтенсивніше нагромадження рослинами сухої маси.

Аналіз величини фотосинтетичного потенціалу рослин пшениці ярої показав, що максимальний показник ФП отримано у варіанті з внесенням під основний обробіток ґрунту 10 т/га органічного добрива Біопроферм, виготовленого методом пришвидшеної біологічної ферментації з умістом тривалентного хрому (540 мг/кг) та обприскування рослин під час вегетації рідким органічним добривом Біохром у дозі 5 л/га, виготовленого методом кавітації, – 3,2 млн м2/га діб, що на 1,3 млн м2/га діб більше порівняно до контролю і на 1,0 млн м2/га діб більше порівняно до варіанта з внесенням N120P80K80.

Нашими дослідженнями встановлено, що внесення органічних добрив суттєво впливало на формування чистої продуктивності фотосинтезу рослин пшениці твердої ярої. Так, у середньому за чотири роки дослідження, у фазу кущіння-вихід у трубку даний показник варіював від 2,6 г/м2 за добу (на варіанті без застосування добрив) до 4,9 г/м2 за добу (на варіанті внесення Біопроферму – 10 т/га + Біохром – 5 л/га).

Ключові слова: пшениця яра, новітні технології, Біоактив, Біопроферм, тривалентний хром, продуктивність фотосинтезу.

 

Посилання: 
  1. Куперман Ф.М., Андриенко С.С. Физиология кукурузы. М.: изд-во Московского университета, 1959. 186 с.
  2. Ничипорович А.А., Строганова Л.Е., Власова М.П. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах. Ленинград: Изд-во АНСССР, 1986. 68 с.
  3. Ничипорович А.А. Фотосинтез и вопросы интенсификации сельського хозяйства. Москва, 1965. 47 с.
  4. Базалій В.В. Формування продуктивності зерна ярої м'ягкої і твердої пшениці, за різних строків сівби в умовах півдня України: в зб. Міжнародної конференції (10-11.06.2016 р.) «Онтогонез – стан проблеми та перспектива вивчення рослин в культурних та природних ценозах». Херсон, 2016. С. 73-75.
  5. Усов О.С., Манько К.М. Особливості формування врожайності пшениці твердої ярої залежно від попередника та основного обробітку ґрунту. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, 2015. Вип. 23. С. 70–75.
  6. Виробництво та використання органічних добрив / за ред. І.А. Шувара. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2015. 596 с.
  7. Хенинг А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы в кормление сельськохозяйственных животных. Москва: Колос, 1976. 360 с.
  8. Іскра Р.Я., Влізло В.В., Федорук Р.С. Хром у живленні тварин: монографія. Київ: Аграр. наука, 2014. 312 с.
  9. Anderson R.A. Nutritional factors influencing the glucose/insulin system: Chromium. Journal of American College Nutrition, 1997. V. 16. P. 404-410.
  10. Іскра Р.Я., Влізло В.В. Особливості функціонування системи антиоксидантного захисту в еритроїдних клітинах і тканинах свиней за дії хром хлориду. Український біохімічний журнал, 2013. Т. 85. № 3. С. 96-102.
  11. An evaluation of the protective role of α-tocopherol on free radical induced hepatotoxicity and nephrotoxicity due to chromium in rats / Balakrishnan R. et al. Indian J Pharmacol, 2013.Vol. 45. N 5. P. 490-495.
  12. Anti-diabetic activity of chromium picolinate and biotin in rats with type 2 diabetes induced by high-fat diet and streptozotocin / Sahin K. et al. Br. J. Nutr, 2013.Vol. 110. N 2. P. 197-205.
  13. Chromium oxide nanoparticle-induced genotoxicity and p53-dependent apoptosis in human lung alveolar cells / Senapati V.A. et al. J. Appl. Toxicol, 2015. Vol. 35. N 10. P. 1179–1188.
  14. García-Niño W.R., Zazueta C., Tapia E., Pedraza-Chaverri J. Curcumin attenuates Cr(VI)-induced ascites and changes in the activity of aconitase and F(1)F(0) ATPase and the ATP content in rat liver mitochondria. J. Biochem. Mol. Toxicol, 2014. Vol. 28. N 11. P. 522-527.
  15. Nigam A., Priya S., Bajpai P., Kumar Cytogenomics S. of hexavalent chromium (Cr 6+) exposed cells: a comprehensive review. Indian J. Med. Res, 2014. Vol. 139, N 3. P. 349–370.
  16. Genotoxicity of tri and hexavalent chromium compounds in vivo and their modes of action on DNA damage in vitro / Fang Z. et al. PLoS One, 2014. Vol. 9. N 8. P. 103-114.
  17. Groundwater contaminated with hexavalent chromium [Cr (VI)]: a health survey and clinical examination of community inhabitants (Kanpur, India) / Sharma P. et al. PLoS One, 2012. Vol. 7. N 10. P. 47-57.
  18. Karthik K. Sharavanan S., Arivalagan V. Effects of hexavalent chromium exposures and control measures through phytoremediation. IJRSTP, 2014. Vol. 1. N 2. P. 111–115.
  19. Karthikeyan S. Studying the effect of heavy metals on tissue protein of an edible fish Cirrhinus mrigala under the influence of pH and water hardness. P. Mani Biofizika, 2014. Vol. 59. N 2. P. 392–398.
  20. Kumari K., Khare A., Dange S. The applicability of oxidative stress biomarkers in assessing chromium induced toxicity in the fish Labeo rohita. Biomed. Res. Int, 2014. Vol. 2014. P. 1-11.
  21. Muscle atrophy and metal-on-metal hip implants / Berber R. et al. Acta Orthop, 2015. Vol. 86. N 3. P. 351–357.
  22. Niki E. Evidence for beneficial effects of vitamin E. Korean J. Intern. Med, 2015. Vol. 30, N 5. P. 571–579.
  23. Martínez-Trujillo M., Carreón-Abud Y. Effect of mineral nutrients on the uptake of Cr(VI) by maize plants. N Biotechnol. 2015, No 32(3), P. 396-402.
  24. Model for evaluation of the phytoavailability of chromium (Cr) to rice (Oryza sativa L.) in representative Chinese soils / Xiao W. et al. J Agric Food Chem. 2013. No 61(12). 2925 p.
  25. Removal of Chromium from Soils Cultivated with Maize (Zea Mays) After the Addition of Natural Minerals as Soil Amendments / Μolla A. et al. Bull Environ Contam Toxicol. 2017. No 98(3). P. 347-352.
  26. Cr(VI) reduction and Cr(III) immobilization by resting cells of Pseudomonas aeruginosa CCTCC AB93066: spectroscopic, microscopic, and mass balance analysis / Kang C. et al. Environ Sci Pollut Res Int. 2017, No 24(6), P. 5949-5963.
  27. Кабата-Пендиас А., Пенди Х. Микроэлементы в почвах и растениях. М.: Мир, 1989. 439 с.
  28. Бунчак О. М., Мельник І. П., Колісник Н. М., Гнидюк В. С. Патент на корисну модель № 85187 „Спосіб отримання органічних добрив нового покоління із збалансованим вмістом тривалентного хрому”. Бюл. №21, 2013.
  29. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Колос, 1980. 207 с.
  30. Дослідна справа в агрономії: навч. посіб. / Рожков О.А. та ін. Харків: Майдан, 2016. Книга 1. 300 с.
  31. Дослідна справа в агрономії: статистична обробка результатів агрономічних досліджень: навч. посіб. / Рожков О.А. та ін. Харків, 2016. Книга 2. 298 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon bunchak-agro-1-2018-171-178.pdf233.8 КБ