Ви є тут

Головна » 2022 » АГРОБІОЛОГІЯ №2 2022

Вплив генотипу і умов року на трансгресивну мінливість за довжиною стебла у популяцій другого покоління пшениці м’якої озимої

У 2019–2020 рр. в умовах дослідного поля Білоцерківського НАУ досліджували гібридні популяції F2, створені схрещуванням сортів пшениці м’якої озимої, які різняться тривалістю вегетаційного періоду. Метою роботи було встановлення ступеня і частоти трансгресій за довжиною головного стебла залежно від метеорологічних умов року і підібраних до гібридизації батьківських форм та відібрати селекційно цінні рекомбінанти для подальших досліджень.

У 2019 р. в 40 із 42 популяцій F2 встановлено лише позитивний ступінь трансгресії за довжиною головного стебла від 2,5 % (Миронівська рання/Кольчуга) до 53,8 % (Золотоколоса/Щедра нива). За використання материнською цитоплазмою ранньостиглих сортів у чотирьох популяцій всі рослини перевищили крайні максимальні значення батьків, а за гібридизації середньоранніх, середньостиглих, середньопізніх сортів досліджено 13 таких комбінацій.

В умовах 2020 р. за гібридизації материнською формою ранньостиглих сортів лише у шести з 20 популяцій виділені позитивні трансгресивні рекомбінанти, в дев’яти – від’ємні. У 13 з 21 популяції створених схрещуванням середньоранніх, середньостиглих, середньопізніх сортів відібрані від’ємні трансгресивні рекомбінанти. Водночас позитивних трансгресій не виявлено.

Підбір різних за скоростиглістю батьківських пар до гібридизації розширює формотворення в популяцій F2 пшениці м’якої озимої і сприяє добору як позитивних, так і від’ємних трансгресивних рекомбінантів за довжиною головного стебла. Встановлено значний вплив метеорологічних умов і вихідних форм гібридизації на формування довжини стебла і прояв крайніх максимальних та мінімальних значень в популяцій другого покоління пшениці м’якої озимої.

Використання в гібридизації ранньостиглої цитоплазми має більший вплив на позитивну трансгресивну мінливість довжини головного стебла у популяцій F2 порівняно з середньоранніми, середньостиглими і середньопізніми материнськими формами.

Ключові слова: ступінь і частота трансгресій, пшениця м’яка озима, групи стиглості, батьківські форми, довжина головного стебла, популяції F2.

 

ЛОЗІНСЬКИЙ М.В. https://orcid.org/0000-0002-6078-3209


УСТИНОВА Г.Л. https://orcid.org/0000-0002-3056-358Х


ФЕДОРУК Ю.В. https://orcid.org/0000-0003-3921-7955


Посилання: 
1. Бурденюк-Тарасевич Л.А., Лозінський М.В., Дубова О.А. Особливості формування довжини стебла у селекційних номерів пшениці озимої залежно від їх генотипів та умов вирощування. Агробіологія. 2015. № 1. С. 11–15.
2. Egamov I.U., Siddikov R.I., Rakhimov T.A., Yusupov N.K. Creation of high-yielding winter wheat varieties with high yield and grain quality suitable for irrigated Conditions. International Journal of Modern Agriculture. 2021. № 10 (2). Р. 2491–2506.
3. Evaluation of selected soft winter wheat lines for main ear grain weight / M. Lozinskiy et al. Agronomy Research. 2021. Vol. 19. № 2. Р. 540–551. DOI: 10.15159/ar.21.071
4. Адаптивний потенціал вихідного матеріалу для селекції пшениці м’якої ярої / С.О. Хоменко та ін. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2017. Вип. 21. С. 221–224. DOI: 10.7124/FEEO.v21.839
5. Селекція ячменю ярого на підвищення продуктивного та адаптивного потенціалу / В.М. Гудзенко та ін. Селекція і насінництво. 2017. Вип. 111. С. 51–60.
6. Лозінський М.В., Бурденюк-Тарасевич Л.А., Дубова О.А. Типи успадкування кількості зерен з рослини у гібридів F1 і формотворчий процес в гібридних популяціях F2 пшениці м’якої озимої, отриманих від гібридизації різних екотипів. Агробіологія. 2016. № 2 (128). С. 45–51. URL: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/1579
7. Лихочвор В.В., Проць Р.Р. Озима пшениця. Львів: НВФ “Українські технології”, 2006. 216 с.
8. Орлюк А.П. Генетика пшениці з основами селекції: монографія. Херсон: Айлант, 2012. 436 с.
9. Борисенко В.А., Грицевич Г.М., Лісничук Г.М., Савчук О.І. Селекція озимої пшениці в умовах Західного лісостепу України. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: у 4 т. / за ред. В.В. Моргун (голов. ред.) та ін. Київ: Логос, 2001. Т. 2. С. 474–480.
10. Variation and transgressive variability of the stem length in F1 and F2 soft spring whea under conditions of foreststeppe of Ukraine / S. Vakhnyi et al. EurAsian Journal of Biosciences. 2019. No. 13 (2). P. 1187–1193.
11. Лозінський М.В. Адаптивна здатність селекційних номерів пшениці м’якої озимої за довжиною стебла. Миронівський вісник. 2018. № 7. С. 77–91.
12. Лелли Я. Селекция пшеницы: теория и практика / пер. с англ. М.: Колос, 1980. 384 с.
13. Manifestation of heterosis and degree of phenotypic dominance by the number of grains from the main ear in the hybridisation of different early-maturing varieties of soft winter wheat / M. Lozinskyi et al. Scientific Horizons. 2021. Vol. 24, no. 11. P. 28–37. DOI: 10.48077/scihor.24(11).2021.28–37.
14. Shcherbakova Y.U. Inheritance of economically valuable characteristics in intervarious hybrids of wheat in soft winter under forest steppe. Norwegian Journal of Development of the International Science. 2021. № 55 (2). P. 16–20.
15. Лозінський М.В. Успадкування довжини стебла і міжвузлів пшениці м’якої озимої в F1 та розщеплення у F2 за гібридизації різних екотипів. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2016. Вип. 9 (32). С. 186–191.
16. Генетичний контроль і рекомбінація ознак стійкості до вилягання у гібридів пшениці озимої за різних умов вирощування / В.В. Базалій та ін. Аграрні інновації. 2020. № 4. С. 87–93. DOI: 10.32848/agrar.innov.2020.4.13
17. Деревянко І.О. Трансгресивна мінливість елементів продуктивності в гібридів ячменю ярого. Вісник Харківського національного аграрного університету. 2018. Вип. 1. С. 165–172.
18. Вологдіна Г.Б. Створення вихідного матеріалу і сортів пшениці м’якої озимої з використанням сортозразків болгарської селекції в умовах Лісостепу України: дис. … канд. с.-г. наук : 06.01.05 / Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, 2016. 255 с.
19. Тромсюк В.Д., Бугайов В.Д. Прояв трансгресії за основними кількісними ознаками продуктивності тритикале озимого в гібридних популяціях F. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2021. №1. С. 3–7. DOI: 10.31395/2310-0478-2021-1-3-7
20. Базалій В.В., Бойчук І.В. Трансгресивна мінливість гібридів пшениці м’якої озимої і її використання в селекції. Таврійський науковий вісник. 2012. № 78. С. 3–7. URL: http://hdl.handle.net/12345
6789/1938.
21. Радченко И.Н. Проявление положительной трансгрессивной изменчивости по элементам продуктивности колоса у гибридов F2 озимой мягкой пшеницы. Селекція і насінництво. 2008. № 96. С. 72–79. DOI: 10.30835/2413-7510.2008.77198.
22. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 352 с.
23. Воскресенская Г.С., Шпота В.И. Трангрессия признаков Brassica и методика количественного учёта этого явления. Доклады ВАСХНИЛ. 1967. № 7. С. 18–20.
24. Шульгин А.М. Агрометеорология и агроклиматология. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1978. 200 с.
25. Хоменко С.О., Федоренко М.В. Трансгресивна мінливість ознак продуктивності гібридів другого покоління пшениці твердої ярої. Селекція і насінництво. 2015. № 107. С. 97–104. DOI: 10.30835/2413-7510.2015.54041.
26. Дубовик Н.С., Гуменюк О.В., Кириленко В.В., Вологдіна Г.Б. Успадкування елементів продуктивності та їх трансгресивна мінливість у гібридів пшениці м’якої озимої, створених схрещуванням сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій. Миронівський вісник. 2018. Вип. 7. С. 26–38. DOI: 10.31073/mvis201807-03.
27. Генетичний контроль і рекомбінація ознак стійкості до вилягання у гібридів пшениці озимої за різних умов вирощування / В.В. Базалій та ін. Аграрні інновації. 2020. С. 87–93. DOI: 10.32848/agrar.innov.2020.4.13.
28. Гудзенко В.М., Поліщук Т.П., Бабій О.О. Комбінаційна здатність та параметри генетичної варіації за масою 1000 зерен ячменю багаторядного озимого в Лісостепу України. Миронівський вісник. 2017. Вип. 4. С. 15–26. DOI: 10.31073/mvis201704-02.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon lozinskiy_2_2022.pdf777.98 КБ
Рік: 
2022
АГРОБІОЛОГІЯ №2 2022