Ви є тут

Головна » 2024 » АГРОБІОЛОГІЯ №1 2024

Вплив біопрепаратів на формування кількісних показників сорту ячменю ярого Бравий за різних фонів живлення

Метою досліджень було вивчення дії мікробіологічних препаратів на формування біометричних показників рослин ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) за мінеральної та органічної систем удобрення (сорт ячменю ярого – Бравий). Дослідження виконували у польовій сівозміні Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції НААН України у 2021–2023 рр. на двох фонах живлення: мінеральному (N30P30) і органічному (біогумус – 1000 кг/га). У результаті кількісного аналізу найвищим коефіцієнт кущіння ячменю ярого наприкінці фази кущіння на мінеральному фоні живлення був за використання препаратів Мікрогумін та Байкал для обробки насіння (1,9), на органічному фоні живлення всі варіанти використання мікробіологічних препаратів для обробки насіння сприяли формуванню кількості пагонів на рівні 1,5–1,6 шт. Найбільшу кількість вузлових коренів на рослині ячменю ярого на мінеральному фоні (2,3) дозволили сформувати варіанти, де виконували обробку біопрепаратами насіння та посівів. На органічному фоні в середньому на 0,1 шт. було менше вузлових коренів ніж на мінеральному фоні. За проведення аналізу рослин у фазу повної стиглості встановлено, що за мінерального фону живлення найвищі коефіцієнти загального кущіння одержано на варіантах за інокуляції насіння Мікрогуміном та обприскування посівів Байкалом (1,9). На варіантах Байкал (обприскування посівів у фазу кущіння) та Байкал (обробка насіння) + Біоритм (обприскування посівів у фазу кущіння) були найбільші коефіцієнти продуктивного кущіння (1,8 та 1,7 відповідно). За використання органічного фону живлення найкращий показник коефіцієнту загального кущіння одержаний за інокуляції насіння препаратом Мікрогумін – 1,6, коефіцієнти продуктивного кущіння коливались в межах 1,2–1,3. Використання мікробіологічних препаратів для обробки насіння, що вивчали, сприяло підвищенню коефіцієнту кущіння та формуванню вузлових коренів у рослин ячменю ярого незалежно від фону живлення. Кількість стебел, як загальних так продуктивних, була більшою на мінеральному фоні живлення на всіх варіантах досліду.

Ключові слова: ячмінь ярий, система удобрення, мікробіологічні препарати, фаза кущіння, фаза повної стиглості, біометричні показники.

 

ВИСКУБ Р.С. https://orcid.org/0000-0001-7679-2188


СКНИПА Н.Л. https://orcid.org/0000-0001-5612-9135


Посилання: 
1. Черемісіна С.Г., Россоха В.В. Ефективність виробництва зернових культур в Україні: аналіз сучасного стану та перспективи підвищення. Економіка АПК. 2021. № 6. С. 54–67. DOI: 10.32317/2221- 1055.202106054
2. Атамась Г. Аналітичне дослідження розвитку зерновиробництва в Одеській області України. Аграрний вісник Причорномор’я. 2020. № 95. С. 132–137. DOI: 10.37000/abbsl.2019.95.21
3. Вінюков О.О., Балян А.В., Бондарева О.Б., Чугрій Г.А. Актуальні технології підвищення продуктивності зернових культур у східній частині Північного Степу України. Вісник аграрної науки. 2021. № 7 (820). С. 5–14. DOI: 10.31073/ agrovisnyk202107-01
4. Petrychenko V.F., Korniychuk O.V., Voronetska I.S. Biological farming in conditions of transformational changes in the agrarian production of Ukraine. Agricultural Science and Practice. 2018. 5(2). Р. 3–12. DOI: 10.15407/agrisp5.02.003
5. Тимофєєв М.М., Бондарева О.Б., Вінюков О.О. Біологізація рослинництва – основа формування сталих агробіоценозів. Зернові культури. 2017. Т. 1. № 1. С. 79–85. URL: https://journal-graincrops.com/arhiv/view/5dbbdc1825e6a.pdf
6. Aguilera E., Guzmán G., Alonso A. Greenhouse gas emissions from conventional and organic cropping systems in Spain. I. Herbaceous crops. Agron. Sustain. Dev. 2015. 35. P. 713–724.
7. Rutkovienė V., Česonienė L., Steponavičius D. Nitrogen losses from organic and mineral fertilizers in model soil system. Cereal Res. Commun. 2007. 35. P. 313–316.
8. Chaturvedi L., Bagri P.K., Singh T. Effect of natural farming on growth, yield and economics of barley (Hordeum vulgare L.). The Pharma Innovation Journal. 2023. 12(10). Р. 1372–1374. URL: http://www.thepharmajournal.com
9. Сметанко О.В., Бурикіна С.І., Кривенко А.І. Вплив елементів біологізації вирощування пшениці озимої на різних фонах мінерального живлення в умовах Південного Степу України. Вісник аграрної науки. 2018. № 8 (785). С. 33–37. DOI: 10.31073/ agrovisnyk201808-05
10. Василенко М.Г. Органо-мінеральні добрива і регулятори росту рослин в органічному землеробстві. Вісник аграрної науки. 2017. № 2. С. 11–18. DOI: 10.31073/agrovisnyk201702-02
11. Виробництво та використання органічних добрив / І.А. Шувар та ін. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2015. 596 с.
12. Сендецький В.М. Виробництво органічних добрив нового покоління «Біогумус» з органічних відходів агропромислового комплексу методом вермикультивування і його вплив на урожайність сільськогосподарських культур. Збірник наукових праць Білоцерківського національного аграрного університету «Агробіологія». 2010. № 4 (80). С. 72–78.
13. Sunag M.N., Singh P.R., Singh R., Singh K. Effect of integrated nutrient management on the performance of barley (Hordeum vulgare L.). The Pharma Innovation Journal. 2021. 10(9). Р. 1492–1496.
14. Harendra S., Bahir A. Effect of integrated use of vermicompost, Azotobacter and inorganic fertilizers on yield and nutrients uptake by wheat. Annals of Plant and Soil Research. 2013. 12(2). Р. 89–91. 15. Raghvendra S., Durgesh K.M., Ravikesh K.P., Rahul R. An Investigation into the Impacts of Preparatory Tillage and Nutrient Management on Barley Yield and Economic Viability in the Context of Water Stress Conditions. Int. J. Environ. Clim. Change. 2024. Vol. 14. No. 2. Р. 601–607. URL: https://www. sdiarticle5.com/review-history/110920
16. Біднина І.О., Влащук О.С., Козирєв В.В., Томницький А.В. Ефективність спільного застосування добрив і мікробних препаратів при вирощуванні сільськогосподарських культур на півдні України. Зрошуване землеробство. 2013. № 60. С. 54−56. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zz_2013_60_22.
17. Волкогон В.В., Надкернична О.В., Ковалевська Т.М. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика: монографія. Київ: Аграрна наука, 2006. 312 с. 18. Agrotechnical methods of increasing drought resistance of spring barley / O. Vinyukov et al. Revista de la Universidad del Zulia. 2022. No 13 (37). P. 244– 261. DOI: 10.46925//rdluz.37.16
19. Vaschenko V., Shevchenko O., Vinyukov A., Bondareva O. Correlation of effects of the general combination ability and the sign of the duration of the spring-hilling period in spring barley varieties. Agrolife scientific journal. 2021. No 10 (2). P. 203–208. DOI: 10.17930/AGL2021225
20. Остапчук М.О., Поліщук І.С., Мазур О.В., Максімов А.М. Використання біопрепаратів – перспективний напрямок вдосконалення агротехнологій. Сільське господарство та лісівництво. 2015. № 2. С. 5–17. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ agf_2015_2_3
21. Гирка А.Д., Вінюков О.О., Андрейченко О.Г., Кулик І.О. Вплив біопепаратів та регуляторів росту на продуктивність рослин ячменю ярого голозерного та плівчастого в умовах північного Степу. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2012. № 3. С. 65–68. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bisg_2012_3_19
22. Урожайність і якість насіння сільськогосподарських культур за дії регуляторів росту рослин / М.Г. Василенко та ін. Агроекологічний журнал. 2018. № 1. C. 96–101. DOI: 10.33730/2077- 4893.1.2018.161350
23. Власюк О.С. Вплив удобрення на ефективність обробки мікробними препаратами насіння та посівів ячменю ярого. Зернові культури. Т. 4. № 1. 2020. С. 80–86. DOI: 10.31867/2523-4544/0109
24. Fertilizer and cultivar affect the barley rhizobiome, while domestication age only affects growth at low nutrient levels / N.L. Kindtler et al. DOI: 10.1101/2023.11.24.568554
25. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
26. Методичні вказівки щодо проведення польових дослідів з вивчення технологій вирощування зернових культур. ІЗ УААН. Київ, 2003. 22 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon viskub_1_2024.pdf480.72 КБ
Рік: 
2024
АГРОБІОЛОГІЯ №1 2024