Ви є тут

Успадкування та трансгресивна мінливість кількості зерен у колосі у F1 – F2 пшениці м’якої ярої

 

Дослідження проводили в умовах дослідного поля Білоцерківського НАУ з реципрокними гібридами F1 – F2, отриманими від схрещування між собою сучасних сортів пшениці м’якої ярої різного генеалогічного походження: Елегія миронівська, Сімкода миронівська, Струна миронівська, Колективна 3, Героїня, Легуан, Ажурная. За стандарт слугував сорт Елегія миронівська. Програма досліджень включала вивчення особливостей успадкування у F1 кількості зерен у головному колосі та встановлення ступеня і частоти трансгресій у F2 з метою виявлення цінного селекційного матеріалу за цією ознакою. За ознакою кількість зерен у колосі виділено гібридні комбінації з високими показниками: Струна миронівська/Сімкода миронівська (52,7 шт.) та Струна миронівська/Елегія миронівська (51,8 шт.). Встановлено, що успадкування за кількістю зерен у колосі у досліджуваних гібридів проходило за типом позитивного наддомінування, ступінь домінантності за прямих схрещувань був у межах від +1,9 у гібридної комбінації Струна миронівська/Героїня до +87,0 у Струна миронівська/Легуан, а за реципрокних схрещувань – варіював від +3,4 у Сімкода миронівська/ Струна миронівська до +62,3 у Легуан/Струна миронівська. Найменшим розмахом мінливості кількості зерен у колосі характеризується гібридна комбінація Струна миронівська/Ажурная (15 шт.) за показника дисперсії 27,1. Показники коефіцієнтів варіації характеризують F1 активним формотворчим процесом за ознакою кількість зерен у колосі. У F2 виділені трансгресивні форми у комбінаціях схрещування Героїня/Струна миронівська, Струна миронівська/Елегія миронівська та Колективна 3/Струна миронівська, ступінь трансгресії яких становив 51,4; 45,6 та 39,4 % за частоти 68,1; 38,6 та 14,4 % відповідно. Доведено, що за результатами трансгресивної мінливості можна досягти збільшення різноманітності генофонду пшениці м’якої ярої та отримати цінний селекційний матеріал.

Ключові слова: пшениця м’яка яра, кількість зерен у головному колосі, успадкування, мінливість, трансгресії, адаптивність, продуктивність.

 

Посилання: 
1. Власенко В.А. Оцінка адаптивності сортів пшениці м’якої ярої. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2006. № 4. С. 93–103.
2. Comparative analysis of statistical soft-ware products for the qualifying examination of plant varieties suitable for dissemination / Н.В. Лещук та ін. Plant Varieties Studying and Protection. 2017. 13(4). P. 429– 435. DOI: 10.21498/2518-1017.13.4.2017.117757.
3. Іщенко В.А., Козелець Г.М., Умрихін Н.Л. Особливості реалізації генетичного потенціалу зернових культур в Степу України. Lublin, the Republic of Poland, 2021. С. 201–205. DOI: 10.30525/978- 9934-26-111-4-47
4. Москалець Т.З. Прояв стабільності та пластичності генотипів пшениці м’якої озимої в умовах лісостепового екотопу. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 2015. Т. 13. № 1. С. 51–55.
5. Рівень адаптивності перспективних ліній пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України / В.С. Кочмарський та ін. Миронівський вісник. 2016. Вип. 2. С. 98–116.
6. Бурденюк-Тарасевич Л.А., Дубова О.А., Хахула В.С. Оцінка адаптивної здатності сортів пшениці м’якої озимої в умовах Лісостепу України. Селекція і насінництво. Харків, 2012. Вип. 101. С. 3–11.
7. Лозінська Т.П., Хрик М.В. Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці м’якої ярої в умовах біостаціонару Білоцерківського НАУ. Збірник наукових праць SCIENTIA. 2021. URL: https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/scientia/ article/view/15322
8. Агроекологічне випробування сортів ярих зернових культур у північному Степу України / А.Д. Гирка та ін. Бiологiчний вiсник МДПУ імені Богдана Хмельницького. 2016, 6 (3). С. 54–60. DOI: 10.15421/201671
9. Лозінський М.В., Устинова Г.Л., Ображій С.В. Успадкування і формотворення за кількістю колосків від гібридизації різних за тривалістю вегетативного періоду сортів пшениці. Вісник Сумського національного аграрного університету. Агрономія і біологія. 2020. Вип. 4 (42).
10. Петреченко В.В. Особливості створення та впровадження у виробництво нових сортів пшениці: досвід США. Економіка АПК. 2008. № 3. С. 149–152.
11. Лозінська Т.П. Формування елементів продуктивності нових сортів пшениці м’якої ярої в умовах Лісостепу України. Агробіологія: зб. наук. праць. Біла Церква: БНАУ, 2013. Вип. 10 (100). С. 22–25. 12. Variation and transgressive variability of the stem length in F1 and F2 soft spring wheat under conditions of foreststeppe of Ukraine / S. Vakhnyi et al. EurAsian Journal of BioSciences. Eurasia J Biosci. 2019. 13. Р. 1187–1193. URL: http://rep.btsau.edu.ua/ handle/BNAU/3321
13. Лозінська Т.П. Продуктивний потенціал нових сортів пшениці ярої в умовах Лісостепу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. 2015. № 3 (29). С. 55–59.
14. Деревянко І.О. Трансгресивна мінливість елементів продуктивності в гібридів ячменю ярого. Вісник Харківського національного аграрного університету. 2018. Вип. 1. С. 165–172.
15. Вологдіна Г.Б. Створення вихідного матеріалу і сортів пшениці м’якої озимої з використанням сортозразків болгарської селекції в умовах Лісостепу України: дис. … канд. с.-г. наук: 06.01.05. Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла, 2016. 255 с.
16. Лозінський М.В., Устинова Г.Л., Федорук Ю.В. Вплив генотипу і умов року на трансгресивну мінливість за довжиною стебла у популяцій другого покоління пшениці м’якої озимої. «Агробіологія»: збірник наукових праць. 2022. № 2. С. 56–67.
17. Тромсюк В.Д., Бугайов В.Д. Прояв трансгресії за основними кількісними ознаками продуктивності тритикале озимого в гібридних популяціях F. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2021. № 1. С. 3–7. DOI: 10.31395/2310- 0478-2021-1-3-7
18. Базалій В.В., Бойчук І.В. Трансгресивна мінливість гібридів пшениці м’якої озимої і її використання в селекції. Таврійський науковий вісник. 2012. № 78. С. 3–7. URL: http://hdl.handle.net/12345 6789/1938. 19. Радченко И.Н. Проявление положительной трансгрессивной изменчивости по элементам продуктивности колоса у гибридов F2 озимой мягкой пшеницы. Селекція і насінництво. 2008. № 96. С. 72–79. DOI: 10.30835/2413-7510.2008.77198.
20. Трансгресивна мінливість кількості зерен головного колосу у популяціях F2 за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої / М.В. Лозінський та ін. Збірник наукових праць «Агробіологія», 2021. № 2. С. 95–105. DOI: 10.33245/2310-9270-2021-167-2-95-105
21. Бакуменко О.М., Власенко В.А. Трансгресивна мінливість продуктивності колосу в F2 пшениці м’якої озимої за участі носіїв пшенично-житніх транслокацій. Вісник Сумського національного аграрного університету. Агрономія і біологія. 2016. Вип. 9 (32). С. 140–145.
22. Селекція, насінництво і технології вирощування зернових колосових культур у Лісостепу України / за ред. В.Т. Колючого, В.А. Власенка, Г.Ю. Борсука. Київ: Аграрна наука, 2007. 800 с.
23. Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні: загальна частина. Охорона прав на сорти рослин: офіційний бюл. Київ: Алефа, 2003. Вип. 1, Ч. 3. 106 с.
24. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 352 с.
25. Beil C.M., Atkins P.E. Inheritance of guantitative charactersin grain sog hum. Jowa J. Sci. 1965. Vol. 39. No 3. Р. 345–358.
26. Молоцький М.Я., Васильківський С.П., Князюк В.І., Власенко В.А. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин. Київ: Вища освіта, 2006. 463 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon khakhula_1_2023.pdf534.32 КБ