Відсутність в Україні чіткої стандартизації сортів квасолі овочевої за технологічним призначенням ускладнює науково обґрунтований добір сортів для різних напрямів використання. Особливо актуальним є розмежування спаржевих і флажеольних сортотипів з урахуванням їх продуктивного потенціалу в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах. Дослідження проводили у 2024–2025 рр. на дослідних ділянках кафедри рослинництва Уманського національного університету в умовах Правобережного Лісостепу України. Визначали врожайність лопаток, флажеоль і сухого зерна. Аналіз результатів показав значну диференціацію сортів за продуктивністю. Серед овочевих сортів найбільшу врожайність лопаток забезпечили Бергголд – 29,12 т/га і Супернано джалло – 25,22 т/га, що на 159 і 124 % відповідно перевищували стандарт. Врожайність флажеоль у цих сортів досягала 14,12 т/га (Супернано джалло) та 13,03 т/га (Бергголд). У групі сортотипу флажеоль максимальну продукцію незрілого зерна сформував сорт Elsa – 15,48 т/га. Середня врожайність по вибірці становила 19,56 т/га для лопаток, 11,16 т/га для флажеоль та 3,39 т/га для сухого зерна. Результати аналізу співвідношення маси флажеоль і стулок бобів засвідчили, що у виділених сортів квасолі овочевої (Топкроп, Бергголд, Супернано джалло) частка незрілого зерна і стулок була практично рівнозначною та становила близько 50/50 %, що наближає їх за морфологічною структурою бобів до сортів універсального типу. Натомість у класичних сортів сортотипу флажеоль переважала частка незрілого зерна, яка досягала 73 %, за одночасного зменшення питомої маси стулок до 27 %, що свідчить про їх чітку генетичну орієнтацію на формування продуктивного незрілого насіння. Отже, підвищена врожайність флажеоль у сортів Топкроп, Бергголд і Супернано джалло зумовлена переважно загальним високим рівнем біомаси бобів, зокрема розвитком м’ясистих стулок, а не спеціалізованою спрямованістю на накопичення незрілого зерна.

Ключові слова: Phaseolus vulgaris, сортотип, врожайність лопаток, флажеоль, зерно.