Ви є тут

Тривалість міжфазних та вегетаційного періодів сортів сої залежно від гідротермічних умов та застосування ґрунтових і післясходових гербіцидів

Метою досліджень було встановлення тривалості міжфазних та вегетаційного періодів сортів сої залежно від використання ґрунтових і післясходових гербіцидів. Дослідження проводили в 2021–2023 рр. в умовах ТОВ «Саварське» Обухівського району Київської області. Схема досліду: Фактор А. Сорти сої. 1. Ауреліна; 2. ЕС Командор; 3. ЕС Навігатор. Фактор В. Гербіциди. 1. Контроль (обробка водою); 2. Примекстра TZ Голд 500 sc, к. с. (4,5 л/га), до появи сходів культури; 3. Фронтьєр Оптіма (1,2 л/га) + Стомп 330 (5 л/га), до появи сходів культури; 4. Базагран (3 л/га) + Фюзілад Форте 150 ЕС, к. е. (1 л/га) у фазу 4–5 листків культури; 5. Корум (2 л/га)+ Ачіба (2 л/га), у фазу 2–4 листки культури. Загальна площа елементарної ділянки – 144 м2 , облікової – 120 м2 . Повторність досліду – триразова. За даними спостережень виявлено, що у 2021 р. погодні умови були сприятливі для росту, розвитку та формування продуктивності сої. Сума опадів за вегетаційний період становила 324,1 мм, а середня температура повітря – 17,8 °С. У 2023 р. ці показники становили 275,9 мм і 18,0 °С. У 2022 р. внаслідок посушливих умов сума опадів не перевищувала 240,2 мм, а середня температура повітря – 17,2 °С. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) у травні 2021 р. становив 2,7, у 2022 і 2023 рр. – 0,5. Високі температури та зниження кількісті опадів у червні 2022 р. призвели до зменшення гідротермічного коефіцієнта до 0,4. Погодні умови червня 2021 і 2023 рр. дозволили отримати показник ГТК на рівні 0,7 і 0,8. Липень 2021 та 2023 рр. за показником ГТК був надмірно вологим, а у 2022 році спостерігалася слабка посуха. Вересень 2021 р. був досить посушливим (0,4), а у 2022 р. навпаки – занадто зволожений (2,8). Найбільша тривалість вегетації була у ранньостиглого сорту сої Ауреліна – 106–109 діб, а у скоростиглих сортів ЕС Командор і ЕС Навігатор вона становила 97–99 і 99–101 добу. На варіантах із використанням гербіцидів тривалість вегетаційного періоду була на 2–3 доби коротшою, порівняно з контрольними ділянками. Не виявлено різниці у тривалості міжфазних чи вегетаційного періодів між варіантами із застосуванням ґрунтових або післясходових гербіцидів. Вплив гербіцидів був найбільшим на зміну тривалості міжфазного періоду цвітіння–повна стиглість зерна (BBCH 66–87). Тривалість вегетації сої має середній зв’язок з кількістю опадів (r = 0,73), температурою повітря (r = 0,62) та сильний зворотний зв’язок з гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) (r = –0,90).

Ключові слова: соя, сорти, гербіциди, тривалість вегетації, міжфазні періоди, температура повітря, сума опадів.

 

Посилання: 
1. Рибальченко А.М., Сердюк А.Е. Вплив сортових властивостей на формування елементів продуктивності та урожайність сої в умовах Лівобережного Лісостепу України. Аграрні інновації. 2023. № 21. С. 88–92.
2. Masuda T., Goldsmith P.D. World soybean production: area harvested, yield, and long-term projections. International food and agribusiness management review. 2009. Vol. 12. No 4. Р. 1–20.
3. Global Impact of Soybean Production: A Review / M. Hamza et al. Asian Journal of Biochemistry, Genetics and Molecular Biology. 2024. No 16(2). Р. 12–20.
4. Pagano M.C., Miransari M. The importance of soybean production worldwide. Abiotic and biotic stresses in soybean production. Academic Press, 2016. Р. 1–26.
5. Confirmation and control of HPPD-inhibiting herbicide- resistant waterhemp (Amaranthus tuberculatus) in Nebraska / M.C. Oliveira et al. Weed Technol. 2017. No 31. Р. 67–79. DOI: 10.1017/ wet.2016.4.
6. Change of weediness in a five-field crop rotation by minimizing the main tillage of the soil and different levels of fertilizer and its impact on crop productivity / I. Prymak et al. Scientific Papers. Management, Economic Engineering in Agriculture and rural development. 2023. Vol. 23. Issue 4. P. 725–736.
7. Циков В.С., Ткаліч Ю.І. Шкодочинність сегетально-рудеральних бур’янів. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2014. № 6. С. 38–41.
8. Taylor-Lovell S., Wax L.M., Nelson R. Phytotoxic response and yield of Soybean (Glycine max) varieties treated with sulfentrazone and flumiox-azin. Weed Technol. 2001. 15. P. 95–102. DOI: 10.1614/0890-037X(2001)015[0095:PRAYOS]2.0.CO;2
9. Німенко С.С., Грабовський М.Б. Вплив заходів контролювання чисельності бур’янів на фітосанітарний стан посівів сої за органічного вирощування. Зрошуване землеробство. 2022. Вип. 78. С. 69–74.
10. Правдива Л.А., Грабовський М.Б., Лозінський М.В., Качан Л.М. Контролювання забур’яненості посівів сої агротехнічними заходами в умовах Правобережного Лісостепу України. Аграрні інновації. 2023. № 20. С. 62–68.
11. Задорожний В.С. Бур’яни в агроценозах сої та методи боротьби з ними. Корми і кормовиробництво. 2012. № 71. С. 49–54.
12. Gaikwad R.P., Pawar V.S. Effect of herbicides on soybean crop and weeds. Indian Journal of Weed Science. 2003. Vol. 35. No 1–2. Р. 145–147.
13. Soybean development and yield as affected by three postemergence herbicides / B.G. Young et al. Agronomy Journal. 2003. No 95 (5). Р. 1152–1156.
14. Managing weeds using crop competition in soybean Glycine max (L.) Merr. / A. Datta et al. Crop protection. 2017. No 95. Р. 60–68.
15. Shcatula Y. Chemical protection of soybean crops against weeds. Sciences of Europe. 2021. No 67–2. Р. 27–35.
16. Шевніков М.Я. Наукові основи вирощування сої в умовах лівобережного Лісостепу України: монографія. Полтава, 2007. 208 с.
17. He L., Jin N., Yu Q. Impacts of climate change and crop management practices on soybean phenology changes in China. Science of the Total Environment. 2020. Vol. 707. 135638.
18. Fatichin Zheng S.H., Arima S. Varietal difference in early vegetative growth during seedling stage in soybean. Plant Production Science. 2013. Vol. 16. No 1. Р. 77–83.
19. Begum N., Wang L., Zhao T. Effects of temperature regimes on seed germination and early growth of different soybean cultivars. International Journal of Applied and Experimental Biology. 2022. Vol. 1. No 2. Р. 75–85.
20. Білявська Л.Г., Білявський Ю.В., Шаповал О.С., Панченко С.С. Сучасний стан та перспективи насінництва сої в Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 4. С. 45–52.
21. Мазур О.В. Вивчення зв’язку тривалості вегетаційного періоду з урожайністю сортів рослин сої. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Сільськогосподарські науки. 2012. Вип. 10 (50). C. 100–105.
22. Patterson D.T. Effects of environmental stress on weed/crop interactions. Weed science. 1995. Vol. 43. No 3. Р. 483–490.
23. Основи наукових досліджень в агрономії / за ред. В.О. Єщенко. Вінниця: ПП «ТД «Едельвейс і К»», 2014. 332 с.
24. Волкодав В.В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Випуск третій. Київ: Алефа, 2001. 76 с.
25. Камінський В. Агрометеорологічні основи виробництва зернобобових культур в Україні. Вісник аграрної науки. 2006. № 7. С. 20–25.
26. Грабовський М.Б., Грабовська Т.О., Ображій С.В. Вплив гідротермічних умов вегетації на урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості в умовах Центрального Лісостепу України. Агробіологія. 2014. № 1. С. 57–62.
27. Міленко О.Г. Зміна тривалості періоду вегетації та фаз росту і розвитку рослин сої залежно від умов вирощування. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2015. № 1–2. С. 165–171. 

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon grabovskiy_1_2024.pdf909.99 КБ