Ви є тут
СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПЕРСПЕКТИВУ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНОГО ДОБОРУ В СЕЛЕКЦІЇ РОСЛИН
Диференційована здатність середовища означає особливу характеристику грунтового покриву, що дозволяє розчленувати селекційний матеріал на якісно різні за продуктивністю генотипи.
Застосування природного добору в селекційному процесі є ключовим завданням у сучасній селекції, тому що придбані ознаки стійкості до змінних факторів навколишнього середовища в ході декількох циклів схрещування будуть зникати, якщо такі ознаки кожного разу не будуть підтверджуватися в процесі природного добору.
За більш ніж 90-річний період функціонування БДСС було проведено аналіз впливу природних факторів на селекційний процес таких сільськогосподарських культур як вика яра, озима пшениця, цукрові буряки, що пов'язано зі зміною місця проведення досліджень [1, 2, 3, 4, 5, 6].
Місце досліджень по селекції цих сільськогосподарських культур змінювалося від двох до чотирьох разів. Наприклад, по ярій виці воно змінювалося чотири рази, по цукрових буряках – три, по озимій пшениці – два. Це дало можливість проаналізувати, як таке переміщення впливало на результати селекції.
На прикладі виведення сорту ярої вики Білоцерківська 88 розкривається технологія визначення диференційованої здатності середовища вибраної ділянки, і як перенесення досліджень на інші ділянки позитивно вплинуло на результати досліджень [7].
Ключові слова: диференційована здатність середовища, рослина, грунт, вика яра, буряки цукрові, пшениця озима, природний добір.
https://orcid.org/0000-0002-3939-7215Посилання:
1. Сидорчук В.І., Васильківський С.П., Гладкіх Є.Ю. Роль природнього добору в сучасній селекції. Фактори експериментальної еволюції організмів. Том 15. Київ, 2014. С. 234–237.
2. Сидорчук В.И., Кулик Л.А. О влиянии эдафических факторов на селекционный процес. (Из истории селекции вики яровой на Белоцерковской опытно-селекционной станции). Фактори експериментальної еволюції організмів. Том 13. Київ. Логос, 2013. С. 250–254.
3. Сидорчук В.І., Глеваський В.І. Як подолати затяжну рецесію в селекції. Агробіологія. Збірник наукових праць. Біла Церква, 2016. С. 18–23.
4. Чемерис Л.М., Змієвський В.М., Мацук М.Б. Селекція цукрових буряків Білоцерківської дослідно-селекційної станції. Збірник наукових праць. Випуск 13. Київ, 2012. С. 36–41.
5. Лободін О.К., Рибак В.О., Герасименко В.Г., Барахтянський М.П., Трохимець О.І. Результати роботи з селекції однонасінних цукрових буряків. Збірник наукових праць. Випуск 13. Київ, 2012. С. 41–45.
6. Бурденюк-Тарасевич Л.А. Історичні аспекти та сучасний стан селекції пшениці м’якої озимої на Білоцерківській дослідно-селекційній станції. Збірник наукових праць. Випуск 13. Київ, 2012. С. 47–53.
7. Гагін А.О., Синьогуб С.В., Сидорчук В.І., Петриченко С.М. Історія розвитку та результати селекції вики ярої на Білоцерківській дослідно-селекційній станції. Збірник наукових праць. Випуск 13. Київ, 2012. С. 55–60.
8. Fox P.N., Rosiello A.A. Reference sets of genotypes and selection for yield in unpredictable engironments. Crop Sci 1982. Vol. 22. №6. Р. 1171–1175.
9. Кильчевский А.В., Хотылева Л.В. Генотип и середа в селекции растений. Минск 1989. 191 с.
10. Вавилов Н.И. Селекция как наука. Теоретические основы селекции растений. Москва, 1935. Т. 1. С. 1–16.
11. Кильчевский А.В. Генетико-экологические основы селекции растений. Информ вестник БОГИС. 2005. Т. 9. №4. С. 518–526.
12. Кильчевский А.В., Хотылева Л.В. Диференцирующая способность среды. ГНУ института цитологии и генетики НАН Белорусь. Минск 1985. С. 10–14.
13. Энциклопедический словарь. Москва, 1963. 300 с.
14. Словник української мови в 11 томах. Том 2, 1971. 289 с.
15. Хотылева Л.В., Тарутина Л.А. Взаимодействия генотипа и среды. Методы оценки. Минск 1982. 109 с.
16. Кильчевский А.В. Оценка общей и специфической адаптивной способности генотипов. Экологическая генетика растений и животных. Тез. докл. Кишинев 1984. с. 44–45
17. Zhang Sin-gong, Lin Gua-dong, Don Yu-ging, Lin Geng-ling. Xibei zhiwn xuebao. Acta Bot. Boreali. Occident. Sin, 2002–22, No 3. P. 574–578.
18. Sun Haiguo, Zhang Fusuo. Yingyong shengtai xuebao. Chin. J Appl. Ecol. 2002. 13, №3. P. 295–299.
19. Ельников И.И., Бирюкова О.А., Погорелова Н.С. Почвы-ведущий фактор сбалансированности минерального питания растений. Функции почв в биосферно-геосферных системах: Материалы международного симпозиума. Москва, 27-30 авг. 2001. С. 75–76.
20. Жученко А.А. Адаптивное растениеводство (эколого-генетические основы) – Теория и практика. Основы адаптивного использования природных, биологических и техногенных ресурсов. М.: Изд-во Агро-рус, Том 2, 2009. С. 71–76.
21. Кравченко Р.В. Агробиологическое обоснование получения стабильных урожаев зерна кукурузы в условиях степной зоны Центрального Предкавказья монография. Ставрополь, 2010. 208 с.
22. Сидорчук В.І., Петриченко С.М. Регрес продуктивності як фактор зниження результативності селекційних досліджень у вики ярої. Фактори експериментальної еволюції організмів. Том 10. Київ Логос, 2011. С. 233–236.
23. Сидорчук В.І. Роль природного добору в сучасній селекції. Збірник наукових праць. Біла Церква. 2017. С. 5–49.
24. Глеваський В.І., Радченко В.П. Вплив різних умов вирощування на вихід і якість насіння цукрових буряків. Агробіологія: Зб. наук. праць БНАУ. Біла Церква. 2012. Вип. 9 (96). С. 10–13.
Завантажити статью:
| Долучення | Розмір |
|---|---|
 sidorchuk_2_2018.pdf | 176.24 КБ |