Ви є тут

СТРУКТУРА ЗАБУР’ЯНЕНОСТІ ПОСІВІВ БУРЯКІВ КОРМОВИХ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

 

За ведення сільськогосподарського виробництва сегетальна рослинність займає одне з провідних місць за рівнем шкодочинності. По всій території України бур’яни є постійним фактором, що обумовлює зниження врожайності сільськогосподарських культур та їх якості. Слід відмітити, що за недотримання технологічних вимог, поширення бур’янового компоненту невпинно зростає.
Основним заходом регулювання поширення бур’янів в агрофітоценозах є механічний обробіток ґрунту.
За теперішніх умов основними принципами системи обробітку ґрунту є його мінімізація, що сприяє зменшенню механічної дії на ґрунт, та обумовлює зниження розвитку ерозійних процесів і оптимізацію показників родючості.
Основними елементами мінімізації механічного обробітку є застосування безполицевого обробітку, а також зменшення кількості обробітків та зменшення його глибини.
Дослідження проводили у стаціонарному польовому досліді НВЦ Білоцерківського НАУ впродовж 2009–2011 рр. у п’ятипільній плодозмінній сівозміні. Вивчали чотири системи основного обробітку ґрунту. Повторність у досліді триразова, варіанти з обробітком ґрунту розташовані в один ярус, систематично, послідовно.
Сира маса однієї сегетальної рослини за застосування диференційованого і тривалого мілкого обробітку була на рівні з контрольними варіантами, а найвищий показник отримали за систематичного безполицевого обробітку. За результами досліджень у 2009 році отримали показник на рівні за тривалого полицевого – 3,67 г, постійного безполицевого – 4,06, диференційованого – 3,71 і тривалого мілкого обробітку – 3,73 г. У 2011 р. отримали зниження показника на 0,3; 0,24; 0,37 і 0,39 г.
Рівень забур'яненості посівів сільськогосподарських культур у період їх вегетації, залежить від впливу ряду факторів, одним з яких є освітленість поверхні ґрунту. Що варіює відповідно до особливостей морфології вирощуваної культури, її розвитку і способу сівби.
Максимальний відсоток у структурі забур’яненості займає щириця звичайна – 20,7 %, мишій сизий – 15,7, плоскуха звичайна – 14,2 та лобода біла – 11,1 %. Визначено за результатами досліджень з вивчення структури забур’яненості посівів буряків кормових, за систематичного безполицевого обробітку за даними 2009–2011 років.
Ключові слова: буряки кормові, системи обробітку ґрунту, структура забур’яненості, сира маса бур’янів, сукцесія.
 
Посилання: 
  1. Патика В.П., Шерстобоєва О.В. Методичні підходи до мікробіологічного моніторингу стану грунтів агроекосистем. Агроекологічний моніторінг та паспортизація сільськогосподарських земель. Київ, 2002. С. 131–136.
  2. Манько Ю.П. Потенційна засміченість поля. Захист рослин. 2000. № 4. 6 с.
  3. Вахній С.П., Скалига О.С. Зміна деяких властивостей чорнозему типового та урожайності культур за різних систем обробітку ґрунту в плодозмінній сівозміні Центрального Лісостепу України. Агробіологічні основи землеробства. Вісник БДАУ. Біла Церква, 2004. Вип. 30. С. 26–32.
  4. Примак И.Д., Гудзь В.П., Рошко В.Г. Механическая обработка почвы в земледелии. Белая Церковь, 2002. 320 с.
  5. Примак І.Д. Агротехнічні основи і шляхи удосконалення механічного обробітку грунту при різних рівнях удобрення в кормових сівозмінах Лісостепу України: автореф. дис. ... д-ра с.-г. наук. Київ, 1993. 52 с.
  6. Примак І.Д. Мінімізація основного механічного обробітку ґрунту в польових сівозмінах Лісостепу України. Науковий вісник Академії наук вищої школи України. Київ, 2005 (січень–липень). Вип. № 29 (3), серія: аграрні науки. С. 70–80.
  7. Акентьєва Л.І. Агроекономічна оцінка оброблення сільськогосподарських культур: методичний посібник. Луганськ, 1998. С. 28–46.
  8. Аллен Х.П. Прямой посев и минимальная обработка почвы / пер. с англ. Москва: Агропромиздат, 1985. 208 с.
  9. Гордиенко В.П. Результаты исследований обработки южных карбонатных черноземов. Резервы повышения урожайности зерновых и кормовых культур. Симферополь: Таврия, 1973. С. 84–90.
  10. Котоврасов И.П., Кузьменко А.С., Примак И.Д. Засоренность полей и продуктивность кормового севооборота в зависимости от обработки почвы и удобрения. Земледелие. Киев: Урожай, 1987. Вып. 62. С. 8–11.
  11. Воробьев Е.С., Воронкова Ф.В., Титов В.С. Программирование урожайности и качества полевых кормовых культур Нечерноземья. Ленинград: Колос, 1981. 103 с.
  12. Карпенко В.Г., Карпук Л.М., Павліченко А.А. Баланс гумусу під кормовими буряками залежно від способів обробітку ґрунту та доз добрив в умовах дослідного поля БНАУ. Збірник наукових праць «Агробіологія». Біла Церква, 2010. Випуск 2. С. 29–33.
  13. Павліченко А.А. Забур’яненість посівів озимої пшениці за впливу різних систем основного обробітку ґрунту та рівнів удобрення в плодозмінній сівозміні Центрального Лісостепу України. Збірник наукових праць «Агробіологія». Біла Церква, 2012. № 7 (91). 31 с.
  14. Тимошенко С.М., Вербицький В.В. Енергозберігаючий обробіток грунту. Цукрові буряки. 1998. № 2. С. 12–13.
  15. Цигода В.С. Ефективність глибини зяблевої оранки під цукрові буряки на фоні тривалого застосування різних систем удобрення на чорнозему правобережного Лісостепу: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук. Київ, 2001. 21 с.
  16. Павліченко А.А. Зміна забур’яненості сівозміни за різних систем основного обробітку грунту і удобрення. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2018, № 1. C. 29–32.
  17. Павліченко А.А. Урожайність пшениці озимої залежно від систем основного обробітку грунту та удобрення. Наукові доповіді НУБіП України. 2018, № 4(74). URL: http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2018.04.009
  18. Edwards C. Earthworms, soil pertility and plant growth. Wirkshop on tne role of earthwarms in the stabilization of organic residus. Kalarnaroo, Michigan, 1981, Vol. 1. P. 61–77.
  19. Kordas L. Energochłonność i efektywność róŜnych systemów uprawy roli w zmianowaniu. Fol. Univ. Agric. Stetin., Agricultura, 1999. Vol. 74. P. 53–58.
  20. Prystupa Jan. Dobre ziarno znajdzie nabywcк. Biuletyn informacyjno–handlowy. 1998. Jfe 8. P. 13–14.
  21. Sommer C., Zach M. Die konservierende Bodenbearbei tungeine mцgliche Perspektive im Zuckerrubenanlau. Zuckerrubenanbau. Zuckerrube, 1981, 30. 5. P. 183–185.
  22. Wurbs A., Voegler W., Kunze A., Kunkel K. Rideln und Richtwerte fur Strukturschonde Bodenbearbeitung in Trinkwassersechutzgebieten. Feldwirts chaft. 1990. No 6. P. 30–31.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon karpuk_2_2018.pdf (59)377.2 КБ