Ви є тут
СТРУКТУРА ЗАБУР’ЯНЕНОСТІ ПОСІВІВ БУРЯКІВ КОРМОВИХ ЗА РІЗНИХ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ
За ведення сільськогосподарського виробництва сегетальна рослинність займає одне з провідних місць за рівнем шкодочинності. По всій території України бур’яни є постійним фактором, що обумовлює зниження врожайності сільськогосподарських культур та їх якості. Слід відмітити, що за недотримання технологічних вимог, поширення бур’янового компоненту невпинно зростає.
Основним заходом регулювання поширення бур’янів в агрофітоценозах є механічний обробіток ґрунту.
За теперішніх умов основними принципами системи обробітку ґрунту є його мінімізація, що сприяє зменшенню механічної дії на ґрунт, та обумовлює зниження розвитку ерозійних процесів і оптимізацію показників родючості.
Основними елементами мінімізації механічного обробітку є застосування безполицевого обробітку, а також зменшення кількості обробітків та зменшення його глибини.
Дослідження проводили у стаціонарному польовому досліді НВЦ Білоцерківського НАУ впродовж 2009–2011 рр. у п’ятипільній плодозмінній сівозміні. Вивчали чотири системи основного обробітку ґрунту. Повторність у досліді триразова, варіанти з обробітком ґрунту розташовані в один ярус, систематично, послідовно.
Сира маса однієї сегетальної рослини за застосування диференційованого і тривалого мілкого обробітку була на рівні з контрольними варіантами, а найвищий показник отримали за систематичного безполицевого обробітку. За результами досліджень у 2009 році отримали показник на рівні за тривалого полицевого – 3,67 г, постійного безполицевого – 4,06, диференційованого – 3,71 і тривалого мілкого обробітку – 3,73 г. У 2011 р. отримали зниження показника на 0,3; 0,24; 0,37 і 0,39 г.
Рівень забур'яненості посівів сільськогосподарських культур у період їх вегетації, залежить від впливу ряду факторів, одним з яких є освітленість поверхні ґрунту. Що варіює відповідно до особливостей морфології вирощуваної культури, її розвитку і способу сівби.
Максимальний відсоток у структурі забур’яненості займає щириця звичайна – 20,7 %, мишій сизий – 15,7, плоскуха звичайна – 14,2 та лобода біла – 11,1 %. Визначено за результатами досліджень з вивчення структури забур’яненості посівів буряків кормових, за систематичного безполицевого обробітку за даними 2009–2011 років.
Ключові слова: буряки кормові, системи обробітку ґрунту, структура забур’яненості, сира маса бур’янів, сукцесія.
Посилання:
- Патика В.П., Шерстобоєва О.В. Методичні підходи до мікробіологічного моніторингу стану грунтів агроекосистем. Агроекологічний моніторінг та паспортизація сільськогосподарських земель. Київ, 2002. С. 131–136.
- Манько Ю.П. Потенційна засміченість поля. Захист рослин. 2000. № 4. 6 с.
- Вахній С.П., Скалига О.С. Зміна деяких властивостей чорнозему типового та урожайності культур за різних систем обробітку ґрунту в плодозмінній сівозміні Центрального Лісостепу України. Агробіологічні основи землеробства. Вісник БДАУ. Біла Церква, 2004. Вип. 30. С. 26–32.
- Примак И.Д., Гудзь В.П., Рошко В.Г. Механическая обработка почвы в земледелии. Белая Церковь, 2002. 320 с.
- Примак І.Д. Агротехнічні основи і шляхи удосконалення механічного обробітку грунту при різних рівнях удобрення в кормових сівозмінах Лісостепу України: автореф. дис. ... д-ра с.-г. наук. Київ, 1993. 52 с.
- Примак І.Д. Мінімізація основного механічного обробітку ґрунту в польових сівозмінах Лісостепу України. Науковий вісник Академії наук вищої школи України. Київ, 2005 (січень–липень). Вип. № 29 (3), серія: аграрні науки. С. 70–80.
- Акентьєва Л.І. Агроекономічна оцінка оброблення сільськогосподарських культур: методичний посібник. Луганськ, 1998. С. 28–46.
- Аллен Х.П. Прямой посев и минимальная обработка почвы / пер. с англ. Москва: Агропромиздат, 1985. 208 с.
- Гордиенко В.П. Результаты исследований обработки южных карбонатных черноземов. Резервы повышения урожайности зерновых и кормовых культур. Симферополь: Таврия, 1973. С. 84–90.
- Котоврасов И.П., Кузьменко А.С., Примак И.Д. Засоренность полей и продуктивность кормового севооборота в зависимости от обработки почвы и удобрения. Земледелие. Киев: Урожай, 1987. Вып. 62. С. 8–11.
- Воробьев Е.С., Воронкова Ф.В., Титов В.С. Программирование урожайности и качества полевых кормовых культур Нечерноземья. Ленинград: Колос, 1981. 103 с.
- Карпенко В.Г., Карпук Л.М., Павліченко А.А. Баланс гумусу під кормовими буряками залежно від способів обробітку ґрунту та доз добрив в умовах дослідного поля БНАУ. Збірник наукових праць «Агробіологія». Біла Церква, 2010. Випуск 2. С. 29–33.
- Павліченко А.А. Забур’яненість посівів озимої пшениці за впливу різних систем основного обробітку ґрунту та рівнів удобрення в плодозмінній сівозміні Центрального Лісостепу України. Збірник наукових праць «Агробіологія». Біла Церква, 2012. № 7 (91). 31 с.
- Тимошенко С.М., Вербицький В.В. Енергозберігаючий обробіток грунту. Цукрові буряки. 1998. № 2. С. 12–13.
- Цигода В.С. Ефективність глибини зяблевої оранки під цукрові буряки на фоні тривалого застосування різних систем удобрення на чорнозему правобережного Лісостепу: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук. Київ, 2001. 21 с.
- Павліченко А.А. Зміна забур’яненості сівозміни за різних систем основного обробітку грунту і удобрення. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2018, № 1. C. 29–32.
- Павліченко А.А. Урожайність пшениці озимої залежно від систем основного обробітку грунту та удобрення. Наукові доповіді НУБіП України. 2018, № 4(74). URL: http://dx.doi.org/10.31548/dopovidi2018.04.009
- Edwards C. Earthworms, soil pertility and plant growth. Wirkshop on tne role of earthwarms in the stabilization of organic residus. Kalarnaroo, Michigan, 1981, Vol. 1. P. 61–77.
- Kordas L. Energochłonność i efektywność róŜnych systemów uprawy roli w zmianowaniu. Fol. Univ. Agric. Stetin., Agricultura, 1999. Vol. 74. P. 53–58.
- Prystupa Jan. Dobre ziarno znajdzie nabywcк. Biuletyn informacyjno–handlowy. 1998. Jfe 8. P. 13–14.
- Sommer C., Zach M. Die konservierende Bodenbearbei tungeine mцgliche Perspektive im Zuckerrubenanlau. Zuckerrubenanbau. Zuckerrube, 1981, 30. 5. P. 183–185.
- Wurbs A., Voegler W., Kunze A., Kunkel K. Rideln und Richtwerte fur Strukturschonde Bodenbearbeitung in Trinkwassersechutzgebieten. Feldwirts chaft. 1990. No 6. P. 30–31.
Завантажити статью:
Долучення | Розмір |
---|---|
karpuk_2_2018.pdf | 377.2 КБ |