Метою досліджень було на основі огляду літератури і власних дослідів, проведених на чорноземі опідзоленому у п’ятипільній сівозміні соя – ріпак ярий – пшениця яра – льон олійний – ячмінь ярий, виявити причину зниження продуктивності посівів вирощуваних у дослідах культур за заміни в системі основного обробітку полицевої оранки плоскорізним розпушуванням на відповідні глибини. За даними літератури середня з 15 культур їх урожайність від такої заміни знижувалась на 9,0 %, і в досліді в середньому у сівозміні – на таку саму величину. Зменшитись на таку величину урожайність вирощуваних в різних дослідах культур на фоні плоскорізного розпушування замість полицевої оранки через погіршення фізичного стану ґрунту не могло за відсутності такого погіршення, коли в 15 дослідах щільність орного шару різних ґрунтів змінювалась лише на 0,7 % і структурність – на 0,1 %, а в досліді – відповідно на 2,1 і 1,4 % (в бік покращення). На 1,9 % в досліді також знижувалась від використання замість зяблевої оранки плоскорізного обробітку ґрунту і загальна пористість орного шару ґрунту, однак і вона істотно знизити урожайність ярих культур не могла. Зміни водного режиму, пов’язані зі зміною способу основного обробітку ґрунту, також не могли негативно проявитись на рівні продуктивності вирощуваних у різних дослідах культур. Крім того, за даними літератури лише у п’яти публікаціях з 15 запаси доступної вологи в кореневмісному шарі від заміни полицевого обробітку безполицевим розпушуванням знижувались на 0,7–17,0 %, а в решти 10 вони залишались без зміни або помітно збільшувались. Отже, у дослідах запаси доступної для рослин ґрунтової вологи за плоскорізного розпушування були на 1,7 % більшими порівняно з полицевою оранкою. У досліді перевага плоскорізного розпушування над оранкою за запасами доступної вологи в метровому шарі ґрунту на середину і кінець вегетації ярих культур збільшувалась відповідно до 6,1 і 6,4 %, однак середня продуктивність посівів у сівозміні значно (на 9,0 %) нижчою була саме за плоскорізного основного зяблевого обробітку. Це могло бути спричинено майже на третину (на 27–31 %) вищою забур’яненістю посівів культур 5-пільної сівозміни на фоні плоскорізного основного обробітку ґрунту.

Ключові слова: п’ятипільна сівозміна, фізичний стан ґрунту, запаси доступної вологи, забур’яненість посівів, урожайність культур.