Ви є тут

Прояв фенотипового домінування в F1 та ступеня трансгресії у F2 за елементами продуктивності головного колоса пшениці м’якої озимої

 

Наведено результати вивчення фенотипового домінування в F1 та ступеня трансгресії у F2 за елементами продуктивності: кількість та маса зерен і довжина головного колоса пшениці м’якої озимої. Підбір батьківських компонентів для схрещування формували за схемою діалельних схрещувань 7х7: за продуктивністю (Подолянка, МІП Княжна, МІП Ювілейна, МІП Довіра), харчовим напрямом (Чорноброва, Білява, Софіївка). У F 1 за довжиною головного колоса гетерозис або наддомінування визначено у 25 комбінаціях схрещування (61,0 %). Найвищий прояв гетерозису виявлено за реципрокних схрещувань: МІП Княжна ↔ Білява, МІП Ювілейна ↔ Софіївка, МІП Княжна ↔ МІП Ювілейна та ін. За кількістю зерен у головному колосі виявлено гетерозис у 26 комбінаціях схрещування (63,5 %): МІП Княжна ↔ Чорноброва, Чорноброва ↔ МІП Ювілейна, МІП Довіра ↔ МІП Ювілейна та ін. За масою зерен з головного колоса виявлено наддомінування у 29 комбінаціях схрещування (72,5 %): МІП Княжна ↔ Чорноброва, МІП Ювілейна ↔ Білява, Софіївка ↔ Чорноброва та ін. Зазначені групи мають найвищу цінність для селекційної практики. У F 2 більшість популяцій значно перевищували батьківські компоненти, що вказує на значний формотворчий процес та можливість проведення доборів. За довжиною головного колоса виявлено позитивну трансгресію у 96,7 % гібридних популяцій. За кількістю зерен з головного колоса ступінь позитивної трансгресії визначено у 32 гібридних популяціях (80,9 %). За масою зерен із головного колоса – в 40 досліджуваних популяцій (97,5 %). Високим ступенем трансгресії характеризувалися гібридні популяції, де за материнську форму використовували сорти: МІП Княжна, МІП Ювілейна, МІП Довіра, Софіївка, Чорноброва та ін.

Ключові слова: пшениця озима, гібриди F1, елементи продуктивності, фенотипове домінування, популяції F2, трансгресія.

 

Посилання: 
1. Tavares L., Carvalho C., Bassoi M. Adaptability and stability as selection criterion for wheat cultivars in Paraná State. Ciências Agrárias. Londrina. 2015. Vol. 36. № 5. P. 2933–2942. DOI: 10.5433/1679-0359.2015v3 6n5p2933.
2. Machold J., Honeremeier B. Impact of climate change on cultivar choice: adaptation strategies of farmers and advisors in German gereal production. Agronomy, 2016. Vol. 6 (40).
3. Впровадження у виробництво нових, стійких до стресових факторів, високопродуктивних сортів озимої пшениці, створених на основі використання хромосомної інженерії та маркер-допоміжної селекції / В.В. Моргун та ін. Наука та інновація. 2014. 10. № 5. С. 40–48. DOI: 10.15407/scin10.05.040.
4. Чернобай Ю.О., Рябчун В.К., Ярош А.В., Моргунов О.І. Елементи продуктивності та врожайність зразків пшениці м’якої озимої в залежності від походження. Генетичні ресурси рослин. 2019. № 24. С. 47–57. DOI: 10.36814/pgr.2019.24.03.
5. Бурденюк-Тарасевич Л.А., Лозінський М.В. Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов. Фактори експериментальної еволюції організмів: зб. наук. пр. Київ: Укр. т-во генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова, 2015. Т. 16. С. 92–96.
6. Гадзало Я.М., Кириченко В.В., Дзюбецький Б.В. Стратегія інноваційного розвитку селекції і насінництва зернових культур в Україні. Київ-Харків-Дніпро, 2016. 32 с.
7. Influence of climatic factors on Triticum aestivum L. grains formation in F1 crossing varieties with 1AL.1RS and 1BL.1RS translocations / V.V. Kyrylenko et al. Ukrainian Journal of Ecology, 2021. 11 (2). P. 99–105. DOI: 10.15421/2021_85.
8. Патент на корисну модель № 139973 Україна. Спосіб подвійного запилення в селекції пшениці м’якої озимої Triticum aestivum L. / Вологдіна Г.Б. та ін. МПК (2020.02), А01Н1/04, № а 2019050991; заяв. 14.05.2019; опубл. 10.02.2020, Бюл. № 3/2020.
9. Селекційно-генетичні особливості прояву кількості зерен у головному колосі у гібридів з пшенично-житніми транслокаціями 1BL.1RS і 1AL.1RS в умовах Лісостепу України / Н.С. Дубовик та ін. Збірник наукових праць «Агробіологія», 2022. № 1 (171). С. 85–94. DOI: 10.33245/2310-9270-2022-171- 1-85-94.
10. Correlation and genetic component studies for peduncle length affecting grain yield in wheat / M.U. Farooq et al. Int J Adv Appl Sci, 2018. № 5. P. 67–75.
11. Ecological signifcance of winter wheat varieties in phytosanitary optimization of agroecosystems / І. Beznosko et al. Збірник наукових праць «Агробіологія», 2021. № 1. P. 180–187. DOI: 10.33245/2310- 9270-2021-163-1-180-187
12. Парфенюк А.І. Сорт рослин як чинник біологічної безпеки в агроценозах України. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 155–163.
13. Моргун В.В. Внесок генетики і селекції рослин у забезпечення продовольчої безпеки України. Вісник НАН України. 2016. № 5. С. 20–23.
14. Ходаніцький В., Ходаніцька О. Формування продуктивності колоса в зернових. Пропозиція. 2017. № 4. С. 78–80. URL: https://propozitsiya.com/ ua/formuvannya-produktivnosti-kolosa-v-zernovih.
15. Криворученко Р.В., Гопцій В.О. Характер успадкування комплексу морфофізіологічних ознак продуктивності в гібридів F1 пшениці м’якої озимої. Вісник Харківського національного аграрного університету. «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання». 2019. Вип. 2. С. 176–197. DOI: 10.35550/ISSN2413-7642.2019.02.18.
16. Орлюк А.П. Трансгресивна мінливість господарсько-цінних ознак і властивостей у озимої пшениці. Зб. наук. пр. СГІ – НЦНС. Одеса, 2004. Вип. 6 (46). С. 20–31.
17. Базалій В.В., Бойчук І.В. Трансгресивна мінливість гібридів пшениці м’якої озимої і її використання в селекції. Таврійськ. наук. вісн. 2012. Вип. 78. С. 5-8.
18. Лозінський М.В., Устинова Г.Л. Успадкування в F 1 і трансгресивна мінливість в F2 довжини головного колосу за схрещування різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Збірник наукових праць «Агробіологія», 2020. № 2. С. 70–78. DOI: 10.33245/2310-9270-2020-161-2-70-78.
19. Лозінський М.В. Оцінка селекційних номерів пшениці м’якої озимої на адаптивність за кількістю зерен із головного колосу. Збірник наукових праць «Агробіологія», 2018. № 2. С. 60–70. DOI: 10.33245/2310-9270-2018-142-2-60-70.
20. Evaluation of selected soft winter wheat lines for main ear grain weight / M. Lozinskiy et al. Agronomy Research 19 (2). 2021. P. 540–551. DOI: 10.15159/AR.21.071.
21. Бакуменко О.М., Осьмачко О.М., Власенко В.А. Комбінаційна здатність сортів пшениці озимої Крижинка та Смуглянка: монографія. Суми: Мрія, 2019. 194 с.
22. Grifng В. Analysis of quantitative gene action by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. Vol. 35. P. 303–321.
23. Beil G.M., Atkins R.E. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Iowa St. J. Science. 1965. Vol. 39, N 3. Р. 345–358.
24. ДСТУ 3768-2010 Пшениця. Технічні умови. Київ: Держспоживстандарт України, 2010. 14 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon gumenuk_1-2023.pdf576.79 КБ