Ви є тут

Головна » 2019 » АГРОБІОЛОГІЯ №1 2019

ПРОБЛЕМИ МІКРОКЛОНАЛЬНОГО РОЗМНОЖЕННЯ ФУНДУКА

Постановка проблеми. Фундук – цінна горіхоплідна культура, яка  в економічному плані є досить прибутковою. Стримуючим чинником для масштабного вирощування фундука в Україні є малі коефіцієнти розмноження звичайними методами. Альтернативою для вирішення цієї проблеми може бути метод мікроклонального розмноження, який наразі активно впроваджують із комерційною метою. Складнощі МКР фундука є на кожному з етапів цієї технології: 1) введення в асептичні умови; 2) мультиплікація in vitro; 3) індукція ризогенезу; 4) постасептична адаптація.
Мета. У статті проаналізовано проблемні аспекти мікроклонального розмноженні фундука та запропоновано шляхи їх вирішення на основі результатів власних досліджень. Зокрема, вивчено вплив фенолоутворення, поживного середовища, типу, концентрації та методу аплікації фітогормонів на коренеутворення та проліферацію мікропагонів.
Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводили в стандартних лабораторних умовах. Об'єкт досліджень – рослини фундука сортів Трапезунд, Сірена, ліщина ведмежа. Встановлено, що процеси ризогенезу та проліферацїі індукуються трофічними та гормональними детермінантами.
Результати дослідження та обговорення. Для оптимізації процесу мікроклонального розмноження фундука рекомендується використовувати поживне середовище DKW. Виявлено, що  активоване вугілля та часте пересаджування експлантів на початкових етапах нейтралізує фенолоутворення. Для подолання проблем фенолоутворення встановлено ефективність  ряду таких заходів як  культивування маточних рослин за розсіяного світла в умовах депозитарію; введення рослин шляхом виділення меристем, пробуджених бруньок;  додавання в живильне середовище біоциду PPM (Plant Preservative Mixture); додавання в живильне середовище ПВП (полівінілпіролідон). На етапі мультиплікації в живильне середовище додають 1,5 мг/л бензиламінопурину. Нами випробувано вплив різних концентрацій активованого вугілля на ризогенез на фоні 3 мг/л ауксину індолілмасляної кислоти. Активоване вугілля затінює живильне середовище, адсорбує токсини, тому ефективно впливає на корен еутворення. Серед порівнюваних концентрацй оптимальною була 2,5 г/л середовища.
Висновки. Показано можливість використання вологої камери для постасептичної адаптації регенерантів. Обробка рослин та субстрату фунгіцидом Превікур Енерджі 840 sl в.р.к. покращує їх приживання та стимулює ріст.
Ключові слова: мікроклональне розмноження, деконтамінація, фенольне самоотруєння, фітогормони, індукція коренеутворення, постасептична адаптація.
 
doi: 10.33245/2310-9270-2019-146-1-74-84

 

АНДРІЄВСЬКИЙ В.В.


ВРУБЛЕВСЬКИЙ А.Т.


ФІЛІПОВА Л.М. https://orcid.org/0000-0002-7447-5418


МАЦКЕВИЧ В.В.


МАЦКЕВИЧ О.В.


Посилання: 
  1. Балабак О. А., Балабак А. В. Удосконалення технології розмноження сортів фундука в умовах Правобережного Лісостепу України. Вестник Уманского национального университета садоводства. 2015. № 2. С. 44–47.
  2. Рижук Т. О. Вивчення регенераційного потенціалу представників роду Corylus L. в умовах in vivo. Селекційно-генетична наука і освіта. 2017. 211 с.
  3. Косенко І. С. Найважливіші досягнення у науковій роботі Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України у 2010 році. Автохтонні та інтродуковані рослини. 2010.
  4. Колчанова О. В., Обозний О. І. Особливості введення в культуру in vitro представників роду Corylus. Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія: Біологія. 2015. № 3. С. 91–97.
  5. Подгаєцький А. А., Мацкевич В. В., Врублевський А. Т. Використання біоциду РРМ як додаткового деконтамінанта в процесі мікроклонального розмноження рослинних об’єктів. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Агрономія і біологія. 2016. № 9. С. 156–160.
  6. Мазур Н. Зеленые клоны: на Пересыпи «штампуют» здоровые микросаженцы для плантаций киви и фундука под Одессой. URL: http://dumskaya.net/news/klonirovanie-po-odesski-v-laboratorii-na-peresy...
  7. В Ковчеге выращивают саженцы фундука in-vitro. URL: http://orehovod.com/articles/658-v-kovchege-vyraschivayut-sazhency-fundu...
  8. Lucky PLANTS, ООО. URL: https://lucky-plants.all.biz/
  9. Тарасенко Г. А. Використання імуноферментного аналізу (ІФА) в діагностиці вірусів представників роду Corylus L. Автохтонні та інтродуковані рослини. 2013. № 9. С. 137–141.
  10. Тарасенко Г. А. Віруси та вірусні хвороби рослин роду Corylus L. в екологічних умовах НДП Софіївка НАНУ. Автохтонні та інтродуковані рослини. 2014. № 10. С. 168–174.
  11. Мэтьюз Р. Вирусы растений. М.: Мир. 1973. 686 с.
  12. Мацкевич В. В. Удосконалені методи оздоровлення картоплі від вірусів та використання отриманого матеріалу в первинному насінництві: автореферат на здобуття ступеня канд. с.- г. н. за спеціальністю 06.01.14 – насінництво. Київ, 2004. 153 с.
  13. Burgess J. E., Thompson M. M. Shoot development and bud mite infestation in hazelnut (Corylus avellana). Annals of applied biology. 1985. Т. 107. № 3. С. 397–408.
  14. Aramburu J., Rovira M. The effects of apple mosaic ilarvirus (ApMV) on hazelnut (Corylus avellana L.). The Journal of Horticultural Science and Biotechnology. 1998. Т. 73. № 1. С. 97–101.
  15. Aramburu J., Rovira M. Incidence and natural spread of apple mosaic ilarvirus in hazel in north‐east Spain. Plant Pathology. 2000. Т. 49. № 4. С. 423–427.
  16. Postman J. D., Mehlenbacher S. A. Apple mosaic virus in hazelnut germplasm. III International Congress on Hazelnut 351. 1992. С. 601-610.
  17. Stoops J. et al. Decontamination of powdery and granular foods using Continuous Wave UV radiation in a dynamic process. Journal of Food Engineering. 2013. Т. 119. №. 2. С. 254–259.
  18. Dasan B. G., Boyaci I. H., Mutlu M. Nonthermal plasma treatment of Aspergillus spp. spores on hazelnuts in an atmospheric pressure fluidized bed plasma system: Impact of process parameters and surveillance of the residual viability of spores. Journal of Food Engineering. 2017. Т. 196. С. 139–149.
  19. Reed B. M. et al. Internal bacterial contamination of micropropagated hazelnut: identification and antibiotic treatment. Pathogen and microbial contamination management in micropropagation. Springer, Dordrecht, 1997. С. 169–174.
  20. Yu X., Reed B. M. A micropropagation system for hazelnuts (Corylus species). HortScience. 1995. Т. 30. № 1.С. 120–123.
  21. Reed B. M. et al. Internal bacterial contamination of micropropogated hazelnut: identification and antibiotic treatment. Plant cell, Tissue and organ culture. 1998. Т. 52. № 1–2. С. 67–70.
  22. Plant Preservative Mixture. URL:  https://www.plantcelltechnology.com/plant-preservative-mixture-ppm/
  23. Мацкевич О.В., Лісовий М.М. Особливості розмноження гібриду павловнії (Paulownia) in vitro. VІ Міжнародна науково-практична конференція. «Біотехнологія: звершення та надії», присвячена до 120-річчя НУБіП України. 14-16 листопада 2017. м. Київ. С. 218–219.
  24. Філіпова Л.М., Мацкевич В.В. Удосконалення елементів технології мікроклонального розмноження Cornus Mas L. VІ Міжнародна науково-практична конференція. «Біотехнологія: звершення та надії», присвячена до 120-річчя НУБіП України. 14-16 листопада 2017. м. Київ. С. 90–91.
  25. Rihan H. Z. et al. The effect of using PPM (plant preservative mixture) on the development of cauliflower microshoots and the quality of artificial seed produced. Scientia horticulturae. 2012. Т. 141. С. 47–52.
  26. Schmitzer V. et al. Roasting affects phenolic composition and antioxidative activity of hazelnuts (Corylus avellana L.). Journal of food science. 2011. Т. 76. № 1.
  27. Oliveira I. et al. Hazel (Corylus avellana L.) leaves as source of antimicrobial and antioxidative compounds. Food chemistry. 2007. Т. 105. № 3. С. 1018–1025.
  28. Андрієвський В.В., Врублевський А.Т. Особливості введення грецького горіха in vitro. Тези VI міжнародної науково-практичної конференції "Біотехнологія: Звершення та надії". Національний університет біоресурсів і природокористування України, 2017. 1. С. 31–32.
  29. Тітаренко Т.Є., Медведєва Т. В., Сатіна Г. М., Сатіна Л. Ф. Розмноження буковинських сортів горіха грецького (Juglas regia L.). Садівництво. 2009. Вип. 62. С. 58–64.
  30. Кефели В.И. Природные ингибиторы роста. Физиология растений. 1997. Т. 44. № 3. С. 471–480.
  31. Мороз П. А., Комиссаренко Н. Ф. Аллелопатическая активность некоторых фенольных соединений. Роль токсинов растительного и микробиального происхождения в аллелопатии. Киев: Наук. думка. 1983. С. 118–122.
  32. Скрипченко Н. В. Динаміка вмісту фенольних речовин в пагонах актинідії та регенераційна здатність при розмноженні. Вісник харківського національного аграрного університету. Серія «Біологія». 2009. Вип. 1 (16). С. 63–67.
  33. Калинин Ф.Л., Кушнир Г. П., Сарнацька В. В. Технология микроклонального размножения растений. Киев: Наук. думка, 1992. 232 с.
  34. Кушнир Г. П., Сарнацька В. В. Мікроклональне розмноження рослин. К.: Наукова думка, 2005. 271 с.
  35. Улинець В.З. Вплив вірусної інфекції на спектральні характеристики фотосинтетичного апарату рослин родини Solanaceae: автореф. дис. канд. біол. наук: 03.00.06 «Ботаника». К., 2002. 22 с.
  36. Shi Dongxue. Effects of culture media and plant growth regulators on micropropagation of willow (Salix matsudana ‘Golden Spiral’) and hazelnut (Corylus colurna ‘Te Terra Red)" (2014).Theses, Dissertations, and Student Research in Agronomy and Horticulture. 79. URL: http://digitalcommons.unl.edu/agronhortdiss/79.
  37. Nas M.N. P.E. Read. 2004. A hypothesis for the development of a defined tissue сulture medium of higher plants and micropropagation of hazelnuts. Scientia Horticulturae. 101. P. 189–200.
  38. Мусієнко М.М., Панюта О.О. Біотехнологія рослин: навчальний посібник. К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2005. 114 с.
  39. Веденичова Н.П., Косаківська І.В. Цитокініни як регулятори онтогенезу рослин за різних умов зростання. Київ: Наш формат, 2017. 200 с.
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon andrievskiy-agro-1-2019.pdf584 КБ
Рік: 
2019
АГРОБІОЛОГІЯ №1 2019