Останнім часом в Україні набувають поширення негативні процеси, пов’язані з загостренням економічної ситуації, стрімким зростанням цін на мінеральні добрива і обмеженням їх використання, скороченням обсягів внесення традиційних органічних добрив, заміною енерговитратних традиційних систем обробітку грунту на безполицеві та інші ресурсозберігаючі. Як наслідок відбувається втрата родючості грунту. До цього слід додати глобальні зміни клімату, які безпосередньо впливають на рослинність, грунтотворні процеси і на умови вирощування сільскогосподарських культур.

Тому виникає необхідність у більш детальному вивченні впливу різних систем обробітку і добрив на родючість грунту для попередження негативних процесів у ньому і розробки заходів з адаптації землеробства відповідно до кліматичних і соціально-економічних реалій.

Метою досліджень було вивчення впливу способів основного обробітку та добрив на показники родючості чорнозему звичайного в ланці польової зерно-паро-просапної сівозміни: пшениця озима по кукурудзі МВС ( молочно-воскова стиглість) – горох на зерно – пшениця озима в умовах Північного Степу України для попередження негативних явищ, пов’язаних із сучасними процесами грунтоутворювання, і, в подальшому, розробки науково обгрунтованих рекомендацій по вирощуванню цих культур в нових соціально-економічних та кліматичних умовах.

Встановлено тенденцію до збільшення вмісту нітратного азоту, рухомого фосфору та обмінного калію у шарі грунту 0–30 см на варіантах із безполицевим розпушуванням при застосуванні добрив у порівнянні з оранкою. Це пояснюється, імовірно, тим, що при такому обробітку складаються більш сприятливі умови для процесів мінералізації і збагачування грунту цими елементами в поверхневій частині орного шару, у якій зосереджуються рослинні рештки і добрива.

Способи обробітку грунту впливали на розподіл рухомого фосфору й обмінного калію по його профілю. За оранкою вони розподілялися більш рівномірно. При безполицевому обробітку суттєва їх частина розташовувалась у верхній його частині. На розподіл поживних речовин в орному шарі грунту і досліджувані показники його родючості певним чином впливала фонова оранка під кукурудзу в сівозміні.

Добрива сприяли зростанню кількості нітратного азоту, рухомого фосфору й обмінного калію в орному шарі грунту.

На поживний режим чорнозему впливали посушливі умови років досліджень, які уповільнювали хімічні та мікробіологічні процеси в ньому.

За отриманими результатами слід зробити висновки, що досліджувані способи обробітку чорнозему звичайного важкосуглинкового в ланці польової зерно-паро-просапної сівозміни: пшениця озима по кукурудзі МВС – горох на зерно – пшениця озима на фоні полицевої оранки під кукурудзу в умовах Північного Степу України по-різному впливають на його поживний режим.

Обробіток, заснований на безполицевому розпушуванні, поліпшує агрохімічні показники орного шару, сприяє зростанню кількості нітратного азоту, рухомого фосфору й обмінного калію в шарі грунту 0–30 см у порівнянні з оранкою. Фонова оранка під кукурудзу в сівозміні зменшує різку диференціацію за елементами живлення по профілю грунту. Застосування мінеральних добрив (рекомендовані в регіоні: під горох – N₄₅P₃₅K₁₅, пшеницю озиму - N₆₀P₆₀K₃₀; розраховані на запланований урожай відповідно – N₅₀P₃₀K₂₀ і N₉₀P₈₀К₇₀) сприяє зростанню вмісту нітратного азоту, рухомого фосфору та обмінного калію в шарі 0–30 см на досліджуваних варіантах і підвищенню продуктивності культур. Зміни агрохімічних показників грунту не зумовлювали появу суттєвої різниці в їх врожаї на варіантах обробітку.

Ключові слова: грунт, обробіток, добрива, нітратний азот, рухомий фосфор, обмінний калій, сівозміна.