Ви є тут

Головна » 2021 » АГРОБІОЛОГІЯ №1 2021

Особливості прояву ступеня фенотипового домінування за довжиною стебла в F1 пшениці м’якої озимої

У контрастні за гідротермічними умовами 2018–2020 рр. досліджували прояв ступеня фенотипового домінування довжини головного стебла в F1 за гібридизації різних за висотою сортів пшениці м’якої озимої. За гібридизації сорту Білоцерківська напівкарликова з середньорослими сортами І і ІІ груп найбільш поширеним типом успадкування довжини стебла було негативне наддомінування – 54,5 % та позитивне наддомінування – 27,3 %. За таких умов ступінь фенотипового домінування змінювався від -63,0 до +7,4. За використання у схрещуванні материнською формою середньорослих сортів І групи ступінь фенотипового домінування мав значну диференціацію від -257,0 до +35,0, а детермінація довжини стебла в більшості комбінацій відбувалася за негативним наддомінуванням – 61,4 %. Стабільним проявом від’ємного ступеня фенотипового домінування (h p >-1) характеризувалися комбінації Щедра нива/Добірна, Щедра нива/Відрада, Миронівська рання/ Кольчуга, Антонівка/Відрада. У разі залучення до гібридизації середньорослих сортів ІІ групи материнською формою найбільш поширеним типом успадкування довжини стебла також визначено негативне наддомінування. Встановлено, що ступінь фенотипового домінування довжини стебла в F1 залежав від підбору батьківських форм для гібридизації та умов року. Так, у 2020 р. за більш сприятливих умов для формування довжини стебла в більшості гібридів визначено від’ємний ступінь фенотипового домінування, а успадкування відбувалося за негативним наддомінуванням. Високі показники від’ємного гіпотетичного та істинного гетерозису встановлено у гібридів: Щедра нива/Добірна, Щедра нива/Відрада, Кольчуга/Чорнява, Кольчуга/Антонівка, Єдність/Добірна, Кольчуга/Відрада у 2018 р.; Чорнява/Антонівка, Щедра нива/Добірна, Щедра нива/Відрада, Чорнява/Щедра нива – 2019 р.; Миронівська рання/Антонівка, Золотоколоса/Антонівка, Миронівська рання/Кольчуга, Миронівська рання/Вдала, Золотоколоса/Єдність, Щедра нива/Столична, Щедра нива/Відрада, Антонівка/Єдність, Антонівка/Відрада, Кольчуга/Відрада, Кольчуга/Столична у 2020 р.

Ключові слова: пшениця м’яка озима, комбінації схрещування, гібриди, довжина головного стебла, ступінь фенотипового домінування, гіпотетичний та істинний гетерозис.

 

ЛОЗІНСЬКИЙ М.В. https://orcid.org/0000-0002-6078-3209


УСТИНОВА Г.Л. https://orcid.org/0000-0002-3056-358Х


ПАНЧЕНКО Т.В. https://orcid.org/0000-0003-1114-5670


Посилання: 
1. Гадзало Я.М., Кириченко В.В., Дзюбецький Б.В. Стратегія інноваційного розвитку селекції і насінництва зернових культур в Україні. Київ-Харків-Дніпро, 2016. 32 с.
2. Сільське господарство України: статистичний збірник. Рослинництво. 2019. 230 с.
3. Собко Т.О., Сірант Л.В., Лісова Г.М. Генетична різноманітність сортів пшениці м’якої ярої за локусами запасних білків. Фактори експериментальної еволюції організмів. Київ: Логос, 2018. Т. 23. С. 334–339.
4. Бурденюк-Тарасевич Л.А., Лозінський М.В. Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Т. 16. С. 92–96.
5. Некрасова О.А. Типы наследования высоты растений у гибридов F1 мягкой озимой пшеницы. Аграрный вестник Урала. 2014. 129. № 11. С. 12–15.
6. Дёмина И.Ф., Косенко С.В. Изменчивость и наследование массы зерна с колоса у гибридов яровой мягкой пшеницы в условиях лесостепи Среднего Поволжья. Вестник Алтайского государственного аграрного университета. 2016. 3 (137). С. 5–9.
7. Лозінський М.В. Адаптивна здатність селекційних номерів пшениці м’якої озимої за довжиною стебла. Миронівський вісник: збірник наукових праць. Миронівка. 2018. С. 77–91.
8. Гордей С.И., Урбан Э.П., Сацюк И.В. Сорта и технология возделывания озимой мягкой пшеницы. Земледелие и защита растений. 2018. Прил. к № 4. С. 3–10. DOI: https://doi.org/10.29235/1817-7204-2019-57-4-444-453
9. Гордей С.И., Сацюк И.В., Урбан Э.П. Направления и основные результаты селекции озимой пшеницы (Triticum aestivum L.) в Республике Беларусь. Известия Национальной академии наук Беларуси. Серия аграрных наук. 2019. 57(4). С. 444–453. DOI: https://doi. org/10.29235/1817-7204-2019-57-4-444-453
10. Результаты изучения новых сортообразцов озимой пшеницы (Triticum aestivum L.) при разных уровнях интенсификации возделывания / Сацюк И.В. и др. Земледелие и селекция в Беларуси. 2017. Вып. 53. С. 127–131.
11. Gilliham M., Able J.A., Roy S.J. Translating know ledge about abiotic stress tolerance to breeding programmers. Plant Journal. 2017. Vol. 90, Issue 5. P. 898–917. DOI: https:// doi.org/10.1111/tpj.13456.
12. Бойчук І.В. Обґрунтування підбору сортів пшениці озимої для умов південного степу України. Topical issues of the development of modern science: The 7th International scientifc and practical conference. Sofa, Bulgaria: ACCENT. 2020. P. 151–161.
13. Дуктова Н.А., Кузнецова Н.А. Проявление гетерозисного эффекта и характер наследования признаков продуктивности растения у внутривидовых гибридов пшеницы твердой. Вестник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. 2018. № 4. С. 111–114.
14. Lozinskyi M.V. Inheritance and grain weight transgressive variability per plant in hybrid winter wheat (T. aestivum L.), obtained from the hybridization of various ecotypes. Агробіологія. 2016. № 1. С. 22–28.
15. Туктарова Н.Г., Торбина И.В. Проявление гетерозиса озимой пшеницы в гибридном питомнике первого года. Владимирский земледелец. 2016. № 3 (77). С. 35–37.
16. Гібридизація як джерело генетичної мінливості в селекції пшениці озимої / Володіна Г.Б. та ін. Миронівський вісник. 2019. № 9. С. 11–20. DOI: https://doi. org/10.31073/mvis201909-02.
17. Литвиненко М.А. 100 років розвитку селекційних програм пшениці м’якої озимої. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2016. № 2 (31). С. 75–82. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/stopnsr_2016 2 14.
18. Живлюк Е.К., Бородич Е.А. Наследование продуктивности главного колоса у межсортовых гибридов мягкой озимой пшеницы. Сельское хозяйство – проблемы и перспективы: сб. науч. тр. Гродн. госуд. аграрн. ун-т. Гродно: ГГАУ. 2015. С. 50–58.
19. Некоторые результаты и вопросы методологии овса на устойчивость к эдафическому стрессу / Баталова Г.А. и др. Аграрная наука Евро-Северо-Востока. 2015. № 4 (47). С. 9–15.
20. Дуктова Н.А., Дуктов В.П., Павловский В.В. Твердая пшеница (Triticum durum Desf.) – новая зерновая культура в Беларуси: проблемы и перспективы. Известия НАН Беларуси. 2015. № 3. С. 85–92.
21. Mycotoxins of the grain mass are an important problem of agricultural enterprises / Kondakova I.A. et al. International Journal of Advanced Biotechnology and Research. 2019. № 10(2). P. 223–230.
22. Орлюк А.П. Генетика пшениці з основами селекції. Херсон: Айлант. 2012. 436 с.
23. Генетичний контроль і рекомбінація ознак стійкості до вилягання у гібридів пшениці озимої за різних умов вирощування / Базалій В.В. та ін. Аграрні інновації. 2020. № 4. С. 87–93.
24. Лозінський М.В., Устинова Г.Л. Особливості успадкування довжини стебла і порядкових міжвузлів пшениці озимої у F1 та розщеплення у F2 за гібридизації різних екотипів. Новітні технології: теорія і практика: матеріали міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 95-річчю Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Київ, 2017. С. 208–209.
25. Создание высокоурожайных сортов озимой мягкой пшеницы с высоким качеством зерна, пригодных для возделывания в орошаемых условиях / Эгамов И.У. и др. Влияние науки и технологий на социально-экономическое развитие России. 2021. С. 5–12.
26. Mapping dynamic QTL for plant height in triticale / Würschum T. et al. BMC Genetics, 2014. № 15(1). 59 p. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2156-15-59.
27. Genetic architecture of complex agronomic traits examined in two testcross populations of rye (Secale cereale L.) / Miedaner T. et al. BMC Genomics. 2012. № 13(1). 706 p. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2164-13-706.
28. Захарова Н.Н., Захаров Н.Г., Гаранин М.Н. Высота растений озимой мягкой пшеницы в связи с ее урожайностью и устойчивостью к полеганию в лесостепи Среднего Поволжья. Вестник Ульяновской государственной сельскохозяйственной академии. 2020. № 1 (49). С. 51–59. DOI: https://doi.org/10.18286/1816-4501-2020-1-51-59.
29. Якимчук Р.А. Характер успадкування довжини стебла карликовими мутантами пшениці м'якої озимої, отриманими в зоні Чорнобильської АЕС. Физиология растений и генетика. 2018. 50. № 1. С. 46–58.
30. Catalogue of gene symbols for wheat. 2013–14 / Mcntosh R.A. et al. 52 р.
31. Catalogue of gene symbols for wheat / McIntosh R.A. et al. 2017. 58 р. URL: https://shigen.nig.ac.jp/wheat/ komugi/genes/macgene/supp-lement2017.pdf.
32. Долженко Д.О. Наследование и генетический контроль высоты растений у ячменя. Нива Поволжья. 2020. № 1 (54). С. 54–60. DOI: https://doi.org/10.36461/ NP.2020.54.1.009
33. Ступінь фенотипового домінування та успадковуваність за ознакою висота рослини у гібридів пшениці з різними алелями Rht генів / Моцний І.І. та ін. Цитология и генетика. 2017. 51. № 1. С. 25–33.
34. Филатенко А.А., Шитова И.П. Широкий унифицированный классификатор СЭВ рода Triticum L / под. ред. В.А. Корнейчук. Ленинград, 1989. 44 с.
35. Волкодав В.В. Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні: заг. част. Охорона прав на сорти рослин: офіційний бюлетень. Київ: Алефа, 2003. Вип.1, ч. 3. 106 с.
36. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва, 1985. 352 с.
37. Grifng B. Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. Vol. 35. P. 303–321.
38. Beil G.M., Atkins R.E. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Iowa State Journal. 1965. № 39. 3 p.
39. Matzinger D.F., Mannand T.J., Cockerham C.C. Diallel cross in Nicotiana tabacum. Crop Science. 1962. 2:238 /286.
40. Fonseca S., Patterson F.L. Hybrid vigor in a seven parent diallel cross in common winter wheat (Triticum aestivum L.). Crop Science. 1968. Vol. 8, № 1. P. 85–88.
 
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon lozinskiy_1_2021.pdf494.39 КБ
Рік: 
2021
АГРОБІОЛОГІЯ №1 2021