Ви є тут

Концентрація важких металів у фітомасі енергетичних культур за вирощування в умовах Житомирського Полісся

Високий рівень техногенного навантаження на агроландшафти останнім часом призводить до підвищеного рівня забруднення їх важкими металами, які належать до найшкідливіших для навколишнього середовища хімічних забруднювальних речовин. Важкі метали передаються по трофічних ланцюгах з вираженим кумулятивним ефектом, у звʼязку з чим токсичність їх може проявлятися раптово на окремих ланках трофічних ланцюгів. Небезпека від важких металів визначається тим, що на відміну від органічних забруднювачів вони не руйнуються, а переходять з однієї форми в іншу [1].
За результатами дослідження було встановлено, що накопичення важких металів енергетичними рослинами залежить від виду культури. Доведено, що концентрація важких металів у рослинах енергетичних культур за вирощування на території радіоактивного забруднення знаходилася у межах гранично допустимих концентрацій.
За вирощування усіх енергетичних культур у варіанті без добрив, було відмічено найнижчу концентрацію токсикантів.
Предметом дослідження були енергетичні культури (Silhium perfoliatum L., Sorghum almum Parodi, Bunias orientalis L., Sida hermaphrodita Rusby, Miscanthus giganteus G.), важкі метали в рослинах, дерново-підзолистий супіщаний ґрунт, мінеральні добрива.
Метою досліджень було визначення у фітомасі енергетичних культур концентрації токсичних речовин, які вирощували на забруднених радіонуклідами територіях внаслідок аварії на ЧАЕС.
Під час виконання роботи використовували як загальнонаукові, так і спеціальні методи досліджень: польовий – для проведення стаціонарних та короткострокових польових дослідів, аналітичний – для визначення вмісту важких металів у рослинах (сильфія пронизанолистого, сорго багаторічного, свербиги східної, сіди багаторічної, міскантуса гігантського).
Дослідження проводили впродовж 2017–2020 рр. на дерново-підзолистих ґрунтах на території с. Христинівка Житомирської області, яка належить до зони безумовного обов’язкового відселення (2-а зона радіоактивного забруднення).
Перспективи подальших досліджень будуть спрямовані на встановлення закономірностей розподілу важких металів у шарах ґрунту за вирощування енергетичних культур.
Ключові слова: сіда багаторічна, сильфій пронизанолистий, сорго багаторічне, свербига східна, міскантус гігантський, свинець, кадмій, мідь, цинк.
 

 

Посилання: 
1. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Нац. доповідь України / В.І. Балога та ін. Київ: Атіка, 2006. 224 с.
2. Возіанова О.Ф., Бебешка В.Г., Базики Д.А. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції: монографія. Київ: ДІА, 2007. 800 с.
3. Агроекологія: навч. посібник / О.Ф. Смаглій та ін. Київ: Вища освіта, 2006. 671 с.
4. Агрохімія: підручник / М.М. Городній та ін. Київ: Алефа, 2003. 778 с.
5. Основи землеробства: підручник / О.Ф. Смаглій та ін. Житомир: Держ. агроекол. ун-т, 2008. 514 с.
6. Бенцаровський Д.М., Дацько Л.В. Зміна родючості ґрунтів України під впливом сільськогосподарського використання. Охорона родючості ґрунтів. 2004. Вип. 1. 123 с.
7. Созінов О.О. Чорнобильська трагедія і агроекологія. Агроекол. журн. 2001. № 1. С. 50–58.
8. Рижук С.М., Слюсар І.Т., Вергунов В.А. Агроекологічні особливості високоефективного використання осушуваних торфових ґрунтів Полісся і Лісостепу. Київ: Аграрна наука, 2002. 136 с.
9. Сухарев С.М., Чудак С.Ю., Сухарева О.Ю. Основи екології та охорони довкілля: навч. посібник. Київ: Центр навч. літератури, 2006. 394 с.
10. Продуктивность сельскохозяйственных культур и накопление в урожае 137Cs и тяжелых металлов на почвах нечерноземной зоны / А.Н. Ратников и др. Вестник РУДН. 2003. № 9. С. 188–191.
11. Романчук Л.Д. Радіоекологічна оцінка формування дозового навантаження у мешканців сільських територій Полісся України: монографія. Житомир: ЖНАЕУ, 2015. 300 с.
12. Трембіцький В.А. Агроекологічний стан ґрунтів правобережного Полісся України, вдосконалення управління їх родючістю і продуктивністю агроценозів: автореф. дис... канд. с.-г. наук. Житомир, 2004. 22 с.
13. Бенцаровський Д.М., Дацько Л.В. Зміна родючості ґрунтів України під впливом сільськогосподарського використання. Охорона родючості ґрунтів. 2004. Вип. 1. 123 с.
14. ДСТУ ISO 10381-5:2009. Якість ґрунту. Відбирання проб [Чинний від 2009-07-29]. Київ: Держспоживстандарт України, 2004. 25 c.
15. ДСТУ 7670: 2014. Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація для визначення вмісту токсичних речовин. [Чинний від 2015-07-01]. Київ, 2014. 18 с.
16. ДСТУ 8123: 2015. Визначення важких металів у кормах. [Чинний від 2001-06-27]. Київ, 2004. 22 с.
17. ГОСТ 30178-96. Сырье и продукты пищевые. Атомно-абсорбционный метод определения токсичных элементов. Москва, 2001. 20 с.
18. Можарівська І.А. Вирощування енергетичних культур на забруднених радонуклідами територіях. Природне агровиробництво: проблеми становлення, перспективи розвитку: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (22–23 жовтня 2015 р.). Дніпропетровськ, 2015. С. 109–111.
19. Ковальова С.П., Можарівська І.А. Концентрація важких металів у ґрунті при вирощуванні енергетичних культур на території радіоактивного забруднення. Наукові горизонти, 2020. № 03 (88).
С. 121–126.
20. Олійник Є., Єловикова Т. Вирощування енергетичних плантацій. Інститут технічної теплофізики НАН України «Біомаса». 2010. С. 29–43.
 
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon romanchuk_2_2022.pdf617.61 КБ