Ви є тут

Інтенсивність накопичення важких металів листковою масою розторопші плямистої за її удобрення новітніми добривами

Досліджено інтенсивність накопичення важких металів у листковій масі розторопші плямистої за її удобрення новітніми видами добрив та проведено оцінювання екологічної безпеки такої сировини. Закладали два досліди: вплив удобрення розторопші плямистої добривом Рост-концентрат на інтенсивність накопичення важких металів; вплив удобрення розторопші плямистої добривами Фосфор-хелат і Калій-хелат на інтенсивність накопичення важких металів. Використання для удобрення посівів розторопші плямистої хелатного добрива Фосфор-хелат зумовлює зниження забруднення її листкової маси кадмієм та міддю в 1,1 раза проти варіанта без удобрення її посівів, а зростання концентрації свинцю і цинку проти контролю є незначним, у межах похибки досліду. Застосування для удобрення посівів розторопші плямистої хелатного добрива Калій-хелат сприяє зменшенню забруднення її листкової маси кадмієм проти контролю, а зміна її забруднення міддю перебуває в межах похибки. Водночас заміна добрива Рост-концентрат на Фосфор-хелат або Калій-хелат під час удобрення посівів розторопші плямистої зумовить зниження забруднення її листкової маси свинцем, кадмієм та міддю, однак збільшить забруднення цинком, порівнюючи з контролем. Найбільш екологічно безпечна листова сировина розторопші плямистої за вмістом свинцю, кадмію та міді буде спостерігатись під час удобрення її посівів хелатним добривом Фосфор-хелат, а за вмістом цинку – під час удобрення органомінеральним добривом Рост-концентрат. Для зниження забруднення листкової маси лікарської сировини розторопші плямистої важкими металами, зокрема кадмієм – на 9 % та міддю – на 11 %, необхідно використовувати для її удобрення хелатне добриво Фосфорхелат. Для зменшення забруднення листкової маси цинком на 81 % рекомендується використовувати органомінеральне добриво Рост-концентрат.

Ключові слова: розторопша плямиста, лікарська сировина, екологічна безпека, важкі метали, забруднення, добрива.

 

Посилання: 
1. Разанов С.Ф., Ткачук О.П. Інтенсивна хімізація землеробства як передумова забруднення зернової продукції важкими металами. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. Біла Церква, 2017. № 1(134). С. 66–71.
2. Мудрий І.В. Деякі аспекти проблеми вирощування якісної рослинницької продукції при застосуванні мінеральних добрив та методичні підходи щодо токсиколого-гігієнічної їх оцінки. Проблеми харчування. Медична Україна. 2005. № 4. С. 44–47.
3. Гетьманчук А.І. Особливості використання лісових лікарських рослин в умовах радіоактивного забруднення Полісся України: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук. Харків, 2005. 23 с.
4. Анищенко Л.В., Подольская Е.Н. Энциклопедия лекарственных растений. М.: АСТ. 2017. 208 с.
5. Розторопша (плоди): лікувальні властивості, дія на організм. URL: https://liktravy.ua/useful/encyclopediaof-herbs/roztoropshi-plody
6. Кшникаткина А.Н., Гущина В.А., Агапкин Н.Д. Расторопша пятнистая. Пчеловодство, 2003. № 3. С. 26–27.
7. Розторопша плямиста. Пропозиція. 2008. URL: https://propozitsiya.com/ua/roztoropsha-plyamista
8. Розторопша є перспективною до вирощування в Україні лікарською рослиною. Суперагроном. 2018. URL: https://superagronom.com/news/5963-roztoropshaye-perspektivnoyu-do-viros...
9. Носенко Ю. Розторопша плямиста – «подарунок Діви Марії». Агробізнес сьогодні. 2019. URL: http:// agro-business.com.ua/agro/ekspertna-dumka/item/8201- roztoropsha-pliamysta-podarunok-divymarii.html
10. Господаренко Г.М. Агрохімія. Київ: Сік груп Україна. 2018. 560 с.
11. Мікроелементи, їх роль для рослин. 2020. URL: http://artahg.com.ua/statti/mikroelementy-yikh-rol-dlyaroslyn.html
12. Корчагіна І. Мідь. Значення та застосування у землеробстві. Агроексперт. URL: https://agroexpert.ua/ mid-znacenna-ta-zastosuvanna-u-zemlerobstvi/
13. Никитюк Ю.А. Еколого-економічний аналіз сучасного стану ринку лікарської рослинної сировини в Україні. Збалансоване природокористування. 2015. № 1. С. 12–15. 14. Дребот О.І. Світовий досвід розвитку лікарського рослинництва: еколого-економічні аспекти. Збалансоване природокористування. 2018. № 2. С. 142–146.
15. Кондратюк С.Є. Метали і людський організм. Металознавство та обробка металів. 2011. № 3. С. 57–64.
16. Важкі метали – найбільш небезпечні елементи. URL: http://moyaosvita.com.ua/ekologiya/vazhki-metalinajbilsh-nebezpechni-ele...
17. Metal mixture inhalation (Cd-Pb) and its effects on the bronchiolar epithelium / Fortoul T.I. et al. An ultrastructural approach. Toxicol Ind Health. 2004. № 20 (1–5). Р. 69–75.
18. Цинк (Zn) має великий вплив на окислювально-відновні процеси в рослинному організмі. 2020. URL: https://agro.bio/cink-zn
19. Цинк. Системний підхід у живленні рослин. URL: https://www.agroone.info/publication/cink-sistemnijpidhidu-mineralnomu-z...
20. Разанов С.Ф., Настояща А.М. Ефективність вирощування та використання лікарських рослин в сучасних екологічних умовах довкілля. Сільське господарство та лісівництво: збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Вінниця: ВНАУ. 2017. № 6 (Том 2). С. 141–149.
21. Гамаюнова В.В., Дьомін О.В. Удосконалення окремих агротехнічних прийомів вирощування розторопші плямистої в умовах півдня України. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2015. № 1 (47). Т. 1. С. 139–144.
22. Тарасюк В.А., Хоміна В.Я. Вплив агротехнічних заходів на густоту стояння рослин розторопші плямистої. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2014. Вип. 21. С. 105–108.
23. Воронцов В.Т., Опара М.М. Досвід вирощування розторопші плямистої на невеликих ділянках та використання її з метою оздоровлення. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2010. № 2. С. 41–45.
24. Методика польового досліду (зрошуване землеробство): навчальний посібник / Ушкаренко В.О. та ін. Херсон: Грінь Д.С., 2018. 448 с.
 
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon razanov_160-167_2_2020.pdf (35)402.16 КБ