Унаслідок гібридизації пшениці м’якої з пшеницею спельта створено низку нових зразків пшениці. За допомогою індивідуально-родинного добору серед нащадків відібрані зразки, що характеризувалися значною різноманітністю за морфо-біологічними ознаками. Серед створених нащадків спостерігали форми, що суттєво різняться за висотою рослин. Розмах мінливості за цією ознакою становив 55–118 см. За масою зерна з колоса позитивно вирізнявся зразок 1561, що за цим показником істотно перевищував сорт Зоря України та суттєво не різнився від сорту Подолянка. За врожайністю позитивно вирізнявся зразок 1561 (6,66 т/га), який істотно перевищував сорт Зоря України та не суттєво поступався сорту Подолянка. За вмістом білка та клейковини кращим був зразок 1628, в зерні якого містилося 44,3 % клейковини та 21,4 % білка. Достовірне збільшення маси 1000 зерен щодо обох стандартів зафіксовано у зразка 1710 (59,2 г). Виділено зразки, в яких зафіксовано колосіння та дозрівання на рівні ранньостиглих сортів пшениці мʼякої. Зразки 1710 та 1809 мають вегетаційний період 280–285 діб, водночас їх урожайність істотно перевищувала сорт Зоря України (5,77–6,02 т/га). За віддаленої гібридизації пшениці мʼякої з пшеницею спельта створено низку нових спельтоподібних форм пшениці, що за показниками господарської цінності придатні для залучення в схеми селекційного покращення культури. Виділено форми, що поєднують високу продуктивність з високою якістю зерна, зокрема зразок 1561, що містить клейковини 36,4 %, білка 17,5 % та має врожайність на рівні 6,66 т/га. За гібридизації пшениці мʼякої та спельти створено сорт Артаплот, що занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні з 2018 р.

Ключові слова: висота рослин, вміст білка, вміст клейковини, врожайність, сорт.