Ви є тут

Формування урожайності зеленої маси люцерни за різних доз та строків внесення мінеральних добрив в умовах Правобережного Лісостепу України

Дози добрив та строки їх внесення мали вплив на ріст, розвиток, виживаність люцерни та на енергетичну ефективність її вирощування. Найкраща виживаність люцерни спостерігалася на варіантах, де вносили P120К120 двічі за рік вегетації. Зокрема виживаність становила у межах 72,0–74,1 % за першого укосу, 66,2–68,4 % за другого і 46,5–47,2 % за третього укосу. Найнижча виживаність рослин люцерни спостерігалася на варіанті без добрив, відповідно по укосах становила 69,5; 63,5 і 41,9 %. Найбільша площа листкової поверхні люцерни спостерігалася на варіанті з внесенням P120К120 восени та весною і становила 129 тис. м2 /га, що перевищувало контроль в 2,3 рази. На варіантах з внесенням за вегетацію люцерни P120К120 і Р60К60 врожайність зеленої маси підвищувалася, порівняно з контролем, в 1,9 рази. Найвищу врожайність зеленої маси люцерни отримано за подвійного внесення P120К120 – 54,2 т/га, що суттєво перевищувало контроль. Дробне внесення добрив (Р60К60 восени та Р60К60 навесні) не має суттєвої переваги над удобренням P120К120 весною, або восени (врожайність становила відповідно 39,9; 40,4 і 39,2 т/га). Урожайність зеленої маси люцерни по укосах розподілялася нерівномірно. У середньому по досліду, перший укіс давав 35,9 % зеленої маси, другий – 39,3 %, а третій укіс – лише 24,8 %. Використання мінеральних добрив у дозі Р60К60 приводило до збільшення витрат сукупної енергії вирощування люцерни на 1,89 ГДж/га, або на 6,71 %, порівняно до контролю. За внесення P120К120 витрати збільшувалися на 4,39 ГДж/га, або на 15,59 %, порівняно з контролем. Внесення мінеральних добрив під люцерну сприяло підвищенню енергетичного коефіцієнту. Внесення Р60К60 приводило до підвищення енергетичного коефіцієнту на 11,7 %, порівняно з контролем, P120К120 – на 31,9 %, Р60К60 восени P120К120 весною – на 39,3 %, а P120К120 восени і P120К120 весною – на 56,2 %. Розрахунками встановлено, що мінеральні добрива сприяли зменшенню енергоємності 1 т кормових одиниць. Зокрема, якщо на варіанті без добрив енергоємність 1 т кормових одиниць становила 1,06 ГДж, то внесення Р60К60 приводило до зниження цього показника на 10 %, P120К120 – на 24,0 %, Р60К60 восени P120К120 весною – на 28,1 %, а P120К120 восени і P120К120 весною – на 36,1 %.

Ключові слова: люцерна, дози добрив, строки внесення, урожайність зеленої маси, укоси люцерни, економічна ефективність, густота рослин, строки вегетації, виживання рослин.

 

Посилання: 
1. Антипова Л.К. Урожайність сіна сортів люцерни залежно від погодних умов та рістрегулюючого препарату Емістим С. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2020. № 1. С. 43–49.
2. Башкірова Н.В., Новак Т.В. Експериментальні зміни в системі розмноження люцерни посівної від алогамії до автогамії. Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. 2005. Т. 3. № 1–2. С. 21–25.
3. Гетман Н.Я., Векленко Ю.А., Ткачук Р.О. Формування екологічно стійких агрофітоценозів люцерни посівної залежно від умов вирощування. АгроСтор. 2018. URL: https://agrostore.biz.ua/ formuvannya-ekologichno-stijkix-agrofitocenozivlyucerni-posivno%d1%97-zalezhno-vid-umovviroshhuvannya/
4. Багаторічні бобові трави як основа природної інтенсифікації кормовиробництва / Г.І. Демидась та ін.; за ред. проф. Г.І. Демидася, Г.П. Квітка. Київ: ТОВ «Ніланд-ЛТД», 2013. 322 с. 5. Дитер Шпаар. Люцерна – королева кормових культур. Agroexpert. 2011. № 4. С. 52–56.
6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 350 с.
7. Єрмакова Л., Іванівська Р. Люцерна – ваш вдалий вибір. Пропозиція – головний журнал з питань агробізнесу. 2008. URL: https://propozitsiya. com/ua/lyucerna-vash-vdaliy-vibir
8. Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Люцерна. Рослинництво: підручник. Київ: Аграрна освіта, 2001. 591 с.
9. Бабич А.О. Методика проведення дослідів з кормовиробництва. Вінниця, 1998. 96 с.
10. Събев В., Пачев И. Экономическая оценка внесения минерального удобрения и обработки почвы для люцерны на корм. Вісник Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва. Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство. Харків, 2008. № 2. С. 193–200.
11. Фосфор. Система живлення люцерни. Masseeds. 2013. URL: https://masseeds.ua/nashipublikatsiyi/systema-zhyvlennya-lyutserny
12. Шевель І.В. Вплив добрив на продуктивність і деякі показники якості люцерни при вирощуванні її на зрошуваному чорноземі південному. Таврійський науковий вісник. Херсон: ННВК «Херсонський агроуніверситет», 2003. № 25. С. 65–69.
13. The long-term impact of phosphorus and potassium fertilization on alfalfa yield and yield components / W.K. Berg et al. Crop Sci. 2007. No 47. P. 2198–2209. DOI: 10.2135/cropsci2006.09.0576
14. Influence of phosphorus and potassium fertilization on alfalfa yield and yield components / W.K. Berg et al. Crop Sci. 2005. No 45. P. 297–304. DOI: 10.2135/cropsci2005.0297
15. Flynn R. Interpreting Soil Tests: Unlock the Secrets of Your Soil; New Mexico State University Cooperative Extension: Las Cruces, NM, USA. 2015. 676 p.
16. Grewal H.S., Williams R. Influence of potassium fertilization on leaf to stem ratio, nodulation, herbage yield, leaf drop, and common leaf spot disease of alfalfa. J. Plant Nutr. 2002. No 25. P. 781–795. DOI: 10.1081/PLN-120002959
17. Functions of macronutrients. Marschner’s Mineral Nutrition of Higher Plants / M. Hawkesford et al. Academic Press: Waltham, MA. USA. 2012. P. 135–189. DOI: 10.1016/B978-0-12-384905-2.00006-6
18. Potassium fertilization affects alfalfa forage yield, nutritive value, root traits, and persistence / J.M. Jungers et al. Agron. J. 2019. No 111. P. 2843– 2852. DOI: 10.2134/agronj2019.01.0011
19. Alfalfa yield components and soil potassium depletion as affected by potassium fertilization / J. Lloveras et al. Agron. J. 2012. No 104. P. 729–734. DOI: 10.2134/agronj2011.0293
20. Macolino S., Lauriault L.M., Rimi F., Ziliotto U. Phosphorus and Potassium Fertilizer Effects on Alfalfa and Soil in a Non-Limited Soil. Agron. J. 2013. No 105. P. 1613–1618. DOI: 10.2134/agronj2013.0054.
21. Potassium and Sulfur Fertilizer Sources Influence Alfalfa Yield and Nutritive Value and Residual Soil Characteristics in an Arid, Moderately Low-Potassium Soil / K. Murali Darapuneni et al. DOI: 10.3390/agronomy14010117
22. Pant H.K., Mislevy P., Rechcigl J.E. Effect of phosphorous and potassium on forage nutritive value and quantity. Agron. J. 2004. No 96. P. 1299–1305. DOI: 10.2134/agronj2004.1299
23. Petrychenko V.F., Hetman N.Ya., Veklenko Yu.A. Substantiation of alfalfa productivity at long-term use of grass stands in conditions of climate change. Herald of Agrarian Science. 2020. No 3 (804). P. 20–26. DOI: 10.31073/agrovisnyk202003-03
24. Schneider A., Villemin P. Importance of texture and CEC in K fertilization advice. In Proceedings of the 23rd Colloquium of the International Potash Institute. Prague, Czechoslovakia, 1992. P. 395–398.
25. Teixeira E.I., Moot D.J., Mickelbart M.V. Seasonal patterns of root C and N reserves of lucerne crops (Medicago sativa L.) grown in a temperate climate were affected by defoliation regime. Eur. Agron. J. 2007. No 26. P. 10–20. DOI: 10.1016/j.eja.2006.08.010.
26. Wang M., Zheng Q., Shen Q., Guo S. The critical role of potassium in plant stress response. Int. J. Mol. Sci. 2013. No 14. P. 7370–7390. DOI: 10.3390/ ijms14047370

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon kozak_1_2024.pdf791.25 КБ