Ви є тут

ФОРМУВАННЯ БОТАНІЧНОГО СКЛАДУ КОНЮШИНОВО-ЗЛАКОВИХ ТА ЛЮЦЕРНОВО-ЗЛАКОВИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ СІВБИ

Ботанічний склад травостою – один із найважливіших показників, від якого залежить біологічна повноцінність та якість отриманого сінокісного та пасовищного корму, довговічність сінокосів і пасовищ. Питання зміни ботанічного складу агрофітоценозів особливо важливо в умовах глобальних кліматичних змін, які в останні десятиліття проявляються також і на території України, оскільки є можливість встановити найбільш адаптовані  види бобових і злакових трав до несприятливих погодних умов та виявити ефективні технологічні прийоми управління зазначеними процесами для максимального збереження господарсько цінних видів травостою.
Мета досліджень – встановити вплив різних способів сівби конюшиново-злакових та люцерново-злакових агрофітоценозів на формування їх ботанічного складу.

Проведеними польовими дослідженнями встановлено різний вплив звичайного рядкового, перехресного та роздільно-перехресного способів сівби на формування ботанічного складу травосумішок із конюшини лучної сортів Спарта та Павлина з тимофіївкою лучною та пажитницею багатоквітковою, і агрофітоценозів люцерни посівної сортів Синюха та Серафима із кострицею очеретяною та пирієм середнім.
У середньому за чотири роки життя конюшиново-злакових та люцерново-злакових агрофітоценозів найвищою часткою бобового компонента відзначилися варіанти із роздільно-перехресною сівбою – 51,6 % для сорту Спарта, 53,1 – Павлина, 60,3 – Серафима та 61,6 % – для сорту Синюха.
На четвертий рік життя (третій рік використання) сіяних бобово-злакових агрофітоценозів, збереженість бобового компонента становила 14,6–15,5 % у конюшиново-злакових травосумішок із сортом Спарта та 16,0–16,8 % – із сортом Павлина. У люцерново-злакових травостоях зазначені показники знаходилися на рівні 54,0–55,1 % із сортом Серафима та 55,0–56,2 % – із сортом Синюха. Серед досліджуваних сортів конюшини лучної та люцерни посівної краще зарекомендували себе в умовах Західного Лісостепу Павлина та Синюха.
Перехресна та роздільно-перехресна сівба бобово-злакових травосумішок виявилася кращою, порівняно із звичайною рядковою, з погляду збереження господарсько цінних видів трав.
Ключові слова: агрофітоценоз, ботанічний склад, конюшина лучна, люцерна посівна, способи сівби.
 

Посилання: 
1. Боговін А.В., Слюсар І.Т., Царенко М.К. Трав’янисті біогеоценози, їхнє поліпшення та раціональне використання: монографія. Київ: Аграрна наука, 2005. 360 с.
2. Векленко Ю.А., Ковтун К.П., Безвугляк Л.І. Вплив способів сівби та просторового розміщення компонентів на формування бінарних люцерно-злакових травостоїв в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2015. Вип. 81. С. 171–177.
3. Векленко Ю.А., Ковтун К.П., Безвугляк Л.І. Вплив способів сівби і просторового розміщення компонентів на продуктивність люцерно-злакових агрофітоценозів в умовах Лісостепу Правобережного. Корми і кормовиробництво. 2017. Вип. 83. С. 120–125.
4. Григорів Я. Зачарована весна. Рух у напряму пустелі – перспективи навесні. Зерно. 2019. № 1 (154). С. 71–76.
5. Демидась Г.І., Демцюра Ю.В. Формування щільності сіяних агрофітоценозів залежно від видового складу багаторічних трав та рівня їх удобрення. Вісник Уманського національного університету садівництва. № 1. 2016. С. 45–47.
6. Демидась Г.І., Коваленко В.П., Демцюра Ю.В. Формування видового складу та виходу сухої речовини люцерно-злакових сумішей залежно від способів створення травостою. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 76. С. 116–121.
7. Зінченко О.І. Кормовиробництво: навчальне видання. 2-е вид., доп. і перероб. Київ: Вища освіта, 2005. 448 с.
8. Іскра В.І., Ковбасюк П.У. Формування ботанічного складу люцерно – злакових травостоїв залежно від способу сівби травосумішей. Зб. наук. пр. ННЦ «Інститут землеробства» НААН. 2011. Вип. ¾. С. 125–132.
9. Іскра В.І., Ковбасюк П.У. Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від способів сівби та удобрення. Землеробство. К., 2007. Вип. 1. С. 131–136.
10. Іскра В.І., Ковбасюк П.У. Смугові посіви в біологізації та еоклогізації кормо виробництва. Наукові доповіді НУБіП 2011-7 (29). URL: http://nd.nubip.edu. ua/2011_7/11ivi.pdf
11. Камінський В.Ф., Сайко В.Ф. Землеробство ХХІ століття. Проблеми та шляхи вирішення. Землеробство. 2015. Вип. 2. С. 3–11.
12. Ковбасюк П.У., Мусієнко Н.М. Смугові посіви як важливий технологічний елемент біологізації кормовиробництва. Вісн. Львівського держ. аграр. уні-ту. 2004. № 8. С. 131–138.
13. Ковбасюк П.У., Каленська С.М., Іскра В.І. Продуктивність люцерно-злакових травосумішок залежно від способу сівби, складу травосумішок і удобрення. Землеробство. Київ, 2006. Вип. 78. С. 96–102.
14. Концепція розвитку кормовиробництва в Україні на період до 2025 року / Петриченко В.Ф. та ін. Вінниця, ІКСГП НААН, 2014. 12 с.
15. Ліпінський В.М., Осадчий В.І., Бабіченко В.М. Стихійні метеорологічні явища на території України за останнє двадцятиріччя (1986-2005 рр.). Київ: Ніка–Центр, 2006. 312 с.
16. Методика проведення дослідів з кормовиробництва і годівлі тварин / наук. ред. Бабич А. О. Київ: Аграрна наука, 1998. 77 с.
17. Осадчий В.І., Бабіченко В.М. Динаміка метеорологічних стихійних явищ в Україні. Український географічний журнал, 2012. № 4. С. 8–14.
18. Охремчук І.А. Моделі інтегральної оцінки для моделювання політик пом'якшення зміни клімату. Біоресурси і природокористування. Том 10. № 1-2. 2018. С. 73–78. URL: http://dx.doi.org/10.31548/bio2018.01.009
19. Сайко В.Ф. Землеробство в контексті змін клімату. Збірник наукових праць Національного наукового центру Інститут землеробства УААН. Київ: ЕКМО, 2008. Спецвипуск. С. 3–14.
20. FAO solis bulletin No 3. Application of nitrogen fi xing systems in soil management. Roma, FAO, 1982. 188 p.
21. Climate Change in Eastern Europe. Belarus, Moldova, Ukraine. ENVSEC, Zoienvironment network, 2012. 59 p.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon senik_1_2020.pdf920.22 КБ