Ви є тут

Економічна оцінка технології вирощування сортів пшениці спельти

У статті представлено результати досліджень, спрямованих на економічну оцінку технології вирощування різних сортів пшениці спельти на дослідній ділянці НВЦ Білоцерківського НАУ у період з 2019 до 2022 років. Дослідження проводили із застосуванням загальноприйнятих агрономічних методик та комп’ютерних технологій для обробки й узагальнення результатів експерименту. Для статистичного аналізу використано програму «Statistica-6», що дозволило отримати точні дані щодо витрат на вирощування спельти залежно від застосування мікродобрив та регуляторів росту рослин. Особливу увагу приділено розрахункам витрат на технологію вирощування спельти, яка порівняно з пшеницею озимою потребує менших інвестицій, зокрема через стійкість рослин до хвороб та менш інтенсивне застосування інсектицидів і добрив. Вартість вирощування спельти обчислювали на основі технологічних карт із врахуванням використання насіння, добрив, засобів захисту рослин, палива, оплати праці та орендної плати за землю. У роботі наведено економічну ефективність вирощування трьох сортів спельти: Зоря України, Європа та Аттергауер Дінкель. Досліджено витрати на різні елементи технології та визначено, що найбільша частка витрат припадає на мінеральні добрива (32 %) та насіння (27 %). Вартість насіння різних сортів також істотно вплинула на загальну собівартість вирощування. Крім того, проаналізовано ефективність застосування позакореневого підживлення гуматами та стимуляторами росту Agriflex Amino. Економічна оцінка показала, що витрати на технологію вирощування спельти становили в межах 19–24 тис. грн/га залежно від сорту та варіантів підживлення. Встановлено, що найбільш економічно вигідним є вирощування сорту Аттергауер Дінкель, де витрати були мінімальними, а рентабельність сягала 247 %. Проте найбільші показники рентабельності були зафіксовані для сорту Європа – 272 % за максимального застосування гуматів і стимуляторів росту. Результати досліджень підтверджують економічну доцільність вирощування спельти як альтернативної культури, яка потребує менших витрат на засоби захисту та добрива, порівняно з традиційною пшеницею озимою.

Ключові слова: пшениця спельта, сорт, основні витрати, структура витрат, собівартість, рівень рентабельності.

 

Посилання: 
1. Fatrcova-Śramkova K., Lacko-Bartośova M., Mariassyova M. Bioproducts made from spelt wheat (Triticum spelta) and their antioxidant properties Aquat. Ecosyst. Health. 2010. 14. P. 185–187.
2. Заїка Н.В., Карпук Л.М. Урожайність та якість зерна спельти (Tríticum spélta L.) в умовах Лісостепу України. Агробіологія. 2023. № 1. С. 114–122. DOI: 10.33245/2310-9270-2023-179-1-114-122
3. Elfun R., Aasven M. The possibilities for spelt cultivation in Norway. In: «Spelt and Quina» Working Group Meeting. Wageningen, Netherlands, 1997. Р. 7–13.
4. Escarnot E., Jacquemin J.M., Agneessens R., Paquot M. Comparative study of the content and profiles of macronutrients in spelt and wheat, a review Biotechnologie. Agronomie Societe Et Environnement. 2012. 16(2). P. 243–256.
5. Morphological and productive traits of spelt wheat – Triticum spelta L Agric / S. Jankovic et al. 2015. 61. P. 173–182.
6. Ружицька О.М., Борисова О.В. Ріст, продуктивність та якість зерна озимої спельти за умов півдня степової зони України. Вісник ОНУ. Біологія. 2015. Т. 20. Вип. 1(36). С. 47–58.
7. Дослідження змін температурного режиму за багаторічний період у південно-степовій зоні України та вивчення його впливу на продуктивність пшениці озимої / Ю.П. Кіріяк та ін. Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. 2017. Вип. 97. С. 53–59.
8. Коваленко А.М., Кіріяк Ю.П. Фотосинтетична діяльність насінницьких посівів пшениці озимої від умов вирощування. Зрошуване землеробство: міжвід. темат. наук. зб. 2018. Вип. 70. С. 72–77.
9. Dvorak J., Luo M.C., Akhunov E.D. Vavilov’s theory of centres of diversity in the light of current understanding of wheat diversity, domestication and evolution. Czech J Genet Plant Breed. 2011. 47. P. 20–27.
10. Flaksberger C. Ursprungszentrum und geographische Verbreitung des Splzes (Triticum spelta L.). Angew Bot. 1930. 12. P. 86–99.
11. Muramatsu M. Dosage effect of the spelta gene q of hexaploid wheat. Genetics. 1963. 48. P. 469–482.
12. Парій Ф.М., Сухомуд В.В., Любич О.Г. Оцінка господарськи цінних властивостей нового сорта пшениці спельти озимої Зоря України. Насінництво. 2013. № 5. С. 5–6.
13. Господаренко Г., Ткаченко І. Якість пшениці спельти залежно від особливостей удобрення азотними добривами. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2014. № 18. С. 68–74.
14.Твердохліб О.В., Голік О.В., Нінієва А.К., Богуславський Р.Л. Спельта і полба в органічному землеробстві. Посібник українського хлібороба. 2013. С. 154–155.
15. Kluchevich M.M., Piontkovsky P.V. Main fungial diseases of spelt in Polissya. Збірник наукових праць ННЦ «Інститут землеробства». 2015. Вип. 3. С. 64–68.
16. Ключевич М.М. Захист спельти озимої від хвороб на ранніх етапах органогенезу. Карантин і захист рослин. 2016. № 5. С. 5–8.
17. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / В.П. Омелюта та ін. Київ: Урожай, 1986. 288 с.
18. Кошицька Н.А. Вплив біопрепаратів на ступінь ураження хворобами озимих зернових культур. Наукові здобутки молоді – вирішенню проблем АПК: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Житомир: Укрекобіокон, 2017. С. 90–92.
19. Довгань О.М. Органічне виробництво: сутність, об’єктивна необхідність, ефективність. Сталий розвиток економіки. 2013. № 1. С. 200–206.
20. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті Statistica 10: методичні вказівки / О.І. Присяжнюк та ін. Київ: Нілан-ЛТД, 2016. 54 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon karpuk_2_2024.pdf640.57 КБ