1. Dankevych Ye., Dankevych V., Chaikin O. Ecologically certifed agricultural production management system development. Agricultural and Resource Economics. 2016. Vol. 2. № 4. С. 5–16.
2. Фурдичко О.І. Агроекологія – фундаментальна основа формування збалансованої агросфери. Агроекологічний журнал. 2014. № 3. С. 7–13.
3. Маркелова Т.С. Фитосанитарная ситуация в агроценозе злаковых культур Поволжья. Защита и карантин растений. 2015. № 5. С. 22–23.
4. Дьяков Ю.Т. Инвазии фитопатогенных грибов. М.: URSS, 2018. 260 с.
5. Мостов’як І.І., Дем’янюк О.С., Бородай В.В. Особливості формування фітопатогенного фону мікроміцетів – збудників хвороб в агроценозах зернових злакових культур Правобережного Лісостепу України. Агроекологічний журнал. 2020. № 1. С. 28–38.
6. Соколова Г.Д. Патогенность Fusarium graminearum, F. culmorum и резистентность зерновых культур. Микология и фитопатология. 2005. Т. 39. Вып. 5. С. 1–11.
7. Dighton J. Fungi in ecosystem processes. Marcel Deccer Inc. 2003. P. 22–26.
8. Gilbert J., Haber S. Overview of some recent research developments in fusarium head blight of wheat. Plant Pathol, 2013. Vol. 35. Р. 149–174.
9. Сільськогосподарська фітопатологія / Марков І.Л. та ін. К.: Інтерсервіс, 2017. 574 с.
10. Replacement of the European wheat yellow rust population by new races from the centre of diversity in the near-Himalayan region / Hovmoller M.S. et al. Plant Pathol. 2015. Vol. 65. P. 402–411.
11.Голячук Ю. Розвиток основних грибних хвороб пшениці озимої в умовах Навчально-науково-дослідного центру Львівського національного аграрного університету. Вісник Львівського національного аграрного університету. 2015. № 19. С. 165–168.
12. Швартау В.В., Михальська Л.М., Зозуля О.Л. Поширення фузаріозів в Україні. Агроном. 2017. № 4. С. 40–43. 13.Левитин М.М. Изменение климата и прогноз развития болезней растений. Микология и фитопатология. 2012. № 46. С. 14–19.
14. Мікози зерна пшениці озимої / Ретьман С.В. та ін. Карантин і захист рослин. 2018. № 11–12. С. 1–3.
15. Маркевич И.М., Буштевич В.Н. Результаты изучения исходного материала для селекции яровой мягкой пшеницы в условиях Беларуси. Земледелие и селекция в Беларуси. 2013. Вып. 49. С. 282–291.
16. A 1BL/1RS translocation contributing to kernel length increase in three wheat recombinant inbred line populations / Li S.Q. et al. Czech J. Genet. Plant Breed. 2020. 56. P. 43–51. DOI:
https:doi.org/10.17221/79/2019-CJGPB
17. Cytological and molecular characterization of Thinopyrum bessarabicum chromosomes and structural rearrangements introgressed in wheat / Jianyong Chen et al. Molecular Breeding. 2019. 39. P. 10–11. DOI: https: doi. org/10.1139/gen-2016-0095
18. Lacko-Bartocova M., Otepka P. Evaluation of chosen yield components of spelt wheat cultivars. J. Central Eur. Agric. 2001. № 2. P. 279–284.
19. Парфенюк А.І. Методологічні підходи до оцінювання сорту рослин за стійкістю до фітопатогенних грибів та впливом на інтенсивність утворення їх пропагул. Агроекологічний журнал. 2012. № 3. С. 90–93.
20. Парфенюк А.І. Сорти сільськогосподарських культур, як фактор біоконтролю фітопатогенних мікроорганізмів в агрофітоценозах. Агроекологічний журнал. 2009. С. 248–250
21. Парфенюк А.І. Сорт рослин як чинник біологічної безпеки в агроценозах України. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 155–163.
22. Екологічне оцінювання культурних рослин за впливом на формування популяцій фітопатогенних грибів: методичні рекомендації / Парфенюк А.І. та ін. Київ, 2015. 40 с.
23. ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. [Чинний від 2004.01.01]. Вид. офіц. К.: Держспоживстандарт України, 2003. 173 с.
24. ДСТУ 2240-93. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості: технічні умови. [Чинний від 1997.07.01]. Вид. офіц. К.: Держстандарт України, 1994. 73 с.
25. Билай В.И. Методы экспериментальной микологии. К.: Наукова думка, 1982. 550 с. 26.Пидопличко Н.М., Милько А.А. Атлас мукоровых грибов. К.: Наук. думка, 1971. 115 с.
27. Пидопличко Н.М. Грибы-паразиты культурных растений: определитель в 3-х т. К.: Наук. думка. Т. 1. 1977. 295 с.; Т. 2. 1977. 299 с.; Т. 3. 1978. 230 с.
28. Kirk P.M., Cannon P.F., Davidand P.M. Ainswort hand Bisbys Dictionary of the Fungi. Wallingford: CAB International. 2001. P. 655–656.
29. Мирчинк Т.Г. Почвенная микология. М.: Изд-во МГУ, 1988. 205 с.
30. Петюх Г.П. Визначення стимуляції росту діазотрофних бактерій ексудатами проростків ячменю: метод. рекомендації. К.: ЛОГОС, 2004. 13 с.
31. Лемеза Н.А. Иммунитет растений: практикум для студентов биол. фак. Минск: БГУ, 2008. 96 с.
32. Методы эксперементальной микологии / Дудка И.А. и др. К.: Наукова думка, 1982. 548 с.
33. Казаков Е.Д. Методы оценки качества зерна. М.: Агропромиздат, 1987. 215 с.
34. ДСТУ 3768:2019. Пшениця. Технічні умови [Чинний від 2019.07.13]. Вид. офіц. Київ: ДП "Укр НДНЦ", 2019. 19 с. 35. Волощук О.П., Воробйова Ю.В. Зниження хіміко-технологічних показників якості зерна сортів пшениці озимої під впливом ензимо-мікозного виснаження зерна. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2011, Вип. 53 (ІІ). С. 17–22.