Ви є тут

Eкологічне значення сортів пшениці озимої у фітосанітарній оптимізації агроекосистем

Мікобіота насіння пшениці озимої сортів Подолянка і Поліська 90 представлена переважно грибами родів: Alternaria, Fusarium, Penicillium, Aspergillus, Chaetomium, Trichothecium, що характеризуються різним рівнем патогенності, залежно від фізіолого-біохімічних властивостей сорту-живителя. Значне підвищення температури повітря і відносної вологості в період цвітіння пшениці і молочної спілості зерна сприяло поширенню мікроміцетів роду Alternaria Nees. (50 %). Насіння, уражене альтернаріозом, було фізіологічно недорозвинене, мало низьку енергію проростання і схожість, що становила в середньому 40 %. Рослини з такого насіння відставали у рості і розвитку. Встановлено, що фізіолого-біохімічний механізм рослин сорту пшениці озимої Подолянка стимулює радіальний ріст міцелію та інтенсивність споруляції культур гриба Alternaria. Це свідчить про швидке розмноження мікроміцетів, що спричиняє забруднення агрофітоценозів пропагативними структурами патогену. Водночас, на насінні сорту Поліська 90 інтенсивність спороутворення і швидкість радіального росту міцелію була істотно нижчою. Це дає підстави вважати, що фізіолого-біохімічний механізм рослин сорту Поліська 90 здатний стримувати інтенсивність спороутворення мікроміцету роду Alternaria на екологічно безпечному рівні. Доведено, що насіння сортів пшениці озимої Подолянка та Поліська 90 характеризується низьким вмістом білка та високою вологістю. За вмістом сирої клейковини вони належать до третьої групи якості. Ізоляти грибів роду Alternaria інтенсивніше розвивалися на зерні пшениці озимої сорту Подолянка, яке характеризується нижчим вмістом білка і клейковини. Водночас, на зерні сорту Поліська 90, яке характеризується дещо вищим вмістом білка і клейковини, розвиток грибів був істотно нижчим. Системно-екологічний підхід до оздоровлення агроекосистем в умовах органічного землеробства можливий завядки використанню показників взаємодії фізіолого-біохімічних властивостей сорту із фізіологічними властивостями фітопатогенних грибів, а саме інтенсивність споруляції та швидкість радіального росту міцелію. Це дасть змогу підвищити рівень біобезпеки в агроекосистемах та покращить якість рослинної сировини.

Ключові слова: частота трапляння, радіальний ріст міцелію, інтенсивність споруляції, фітосанітарна оптимізація, агрфітоценози пшениці озимої.

 

Посилання: 
1. Dankevych Ye., Dankevych V., Chaikin O. Ecologically certifed agricultural production management system development. Agricultural and Resource Economics. 2016. Vol. 2. № 4. С. 5–16.
2. Фурдичко О.І. Агроекологія – фундаментальна основа формування збалансованої агросфери. Агроекологічний журнал. 2014. № 3. С. 7–13.
3. Маркелова Т.С. Фитосанитарная ситуация в агроценозе злаковых культур Поволжья. Защита и карантин растений. 2015. № 5. С. 22–23.
4. Дьяков Ю.Т. Инвазии фитопатогенных грибов. М.: URSS, 2018. 260 с.
5. Мостов’як І.І., Дем’янюк О.С., Бородай В.В. Особливості формування фітопатогенного фону мікроміцетів – збудників хвороб в агроценозах зернових злакових культур Правобережного Лісостепу України. Агроекологічний журнал. 2020. № 1. С. 28–38.
6. Соколова Г.Д. Патогенность Fusarium graminearum, F. culmorum и резистентность зерновых культур. Микология и фитопатология. 2005. Т. 39. Вып. 5. С. 1–11.
7. Dighton J. Fungi in ecosystem processes. Marcel Deccer Inc. 2003. P. 22–26.
8. Gilbert J., Haber S. Overview of some recent research developments in fusarium head blight of wheat. Plant Pathol, 2013. Vol. 35. Р. 149–174.
9. Сільськогосподарська фітопатологія / Марков І.Л. та ін. К.: Інтерсервіс, 2017. 574 с.
10. Replacement of the European wheat yellow rust population by new races from the centre of diversity in the near-Himalayan region / Hovmoller M.S. et al. Plant Pathol. 2015. Vol. 65. P. 402–411.
11.Голячук Ю. Розвиток основних грибних хвороб пшениці озимої в умовах Навчально-науково-дослідного центру Львівського національного аграрного університету. Вісник Львівського національного аграрного університету. 2015. № 19. С. 165–168.
12. Швартау В.В., Михальська Л.М., Зозуля О.Л. Поширення фузаріозів в Україні. Агроном. 2017. № 4. С. 40–43. 13.Левитин М.М. Изменение климата и прогноз развития болезней растений. Микология и фитопатология. 2012. № 46. С. 14–19.
14. Мікози зерна пшениці озимої / Ретьман С.В. та ін. Карантин і захист рослин. 2018. № 11–12. С. 1–3.
15. Маркевич И.М., Буштевич В.Н. Результаты изучения исходного материала для селекции яровой мягкой пшеницы в условиях Беларуси. Земледелие и селекция в Беларуси. 2013. Вып. 49. С. 282–291.
16. A 1BL/1RS translocation contributing to kernel length increase in three wheat recombinant inbred line populations / Li S.Q. et al. Czech J. Genet. Plant Breed. 2020. 56. P. 43–51. DOI: https:doi.org/10.17221/79/2019-CJGPB
17. Cytological and molecular characterization of Thinopyrum bessarabicum chromosomes and structural rearrangements introgressed in wheat / Jianyong Chen et al. Molecular Breeding. 2019. 39. P. 10–11. DOI: https: doi. org/10.1139/gen-2016-0095
18. Lacko-Bartocova M., Otepka P. Evaluation of chosen yield components of spelt wheat cultivars. J. Central Eur. Agric. 2001. № 2. P. 279–284.
19. Парфенюк А.І. Методологічні підходи до оцінювання сорту рослин за стійкістю до фітопатогенних грибів та впливом на інтенсивність утворення їх пропагул. Агроекологічний журнал. 2012. № 3. С. 90–93.
20. Парфенюк А.І. Сорти сільськогосподарських культур, як фактор біоконтролю фітопатогенних мікроорганізмів в агрофітоценозах. Агроекологічний журнал. 2009. С. 248–250
21. Парфенюк А.І. Сорт рослин як чинник біологічної безпеки в агроценозах України. Агроекологічний журнал. 2017. № 2. С. 155–163.
22. Екологічне оцінювання культурних рослин за впливом на формування популяцій фітопатогенних грибів: методичні рекомендації / Парфенюк А.І. та ін. Київ, 2015. 40 с.
23. ДСТУ 4138-2002. Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості. [Чинний від 2004.01.01]. Вид. офіц. К.: Держспоживстандарт України, 2003. 173 с.
24. ДСТУ 2240-93. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості: технічні умови. [Чинний від 1997.07.01]. Вид. офіц. К.: Держстандарт України, 1994. 73 с.
25. Билай В.И. Методы экспериментальной микологии. К.: Наукова думка, 1982. 550 с. 26.Пидопличко Н.М., Милько А.А. Атлас мукоровых грибов. К.: Наук. думка, 1971. 115 с.
27. Пидопличко Н.М. Грибы-паразиты культурных растений: определитель в 3-х т. К.: Наук. думка. Т. 1. 1977. 295 с.; Т. 2. 1977. 299 с.; Т. 3. 1978. 230 с.
28. Kirk P.M., Cannon P.F., Davidand P.M. Ainswort hand Bisbys Dictionary of the Fungi. Wallingford: CAB International. 2001. P. 655–656.
29. Мирчинк Т.Г. Почвенная микология. М.: Изд-во МГУ, 1988. 205 с.
30. Петюх Г.П. Визначення стимуляції росту діазотрофних бактерій ексудатами проростків ячменю: метод. рекомендації. К.: ЛОГОС, 2004. 13 с.
31. Лемеза Н.А. Иммунитет растений: практикум для студентов биол. фак. Минск: БГУ, 2008. 96 с.
32. Методы эксперементальной микологии / Дудка И.А. и др. К.: Наукова думка, 1982. 548 с.
33. Казаков Е.Д. Методы оценки качества зерна. М.: Агропромиздат, 1987. 215 с.
34. ДСТУ 3768:2019. Пшениця. Технічні умови [Чинний від 2019.07.13]. Вид. офіц. Київ: ДП "Укр НДНЦ", 2019. 19 с. 35. Волощук О.П., Воробйова Ю.В. Зниження хіміко-технологічних показників якості зерна сортів пшениці озимої під впливом ензимо-мікозного виснаження зерна. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2011, Вип. 53 (ІІ). С. 17–22.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon beznosko_1_2021.pdf529.28 КБ