Ви є тут

Дендрофлора ботанічного саду БНАУ та перспективи її збагачення у зв'язку із розвитком території як об’єкта природно-заповідного фонду

Показано, що дендрофлора ботанічного саду БНАУ є основою для забезпечення практичної підготовки студентів спеціальностей 206 – Садово-паркове господарство та 205 – Лісове господарство, а також для проведення наукових досліджень з питань дендрології, інтродукції декоративних рослин та розроблення практичних рекомендацій зі створення садово-паркових об’єктів в умовах Лісостепу України. Проаналізовано історію створення ботанічних садів України при навчальних закладах, їх значення для розвитку ботанічної науки та пізнавальне значення для підготовки фахівців природничих спеціальностей, а також їх сучасну естетичну, просвітницьку і природоохоронну роль. Висвітлено історію становлення біостаціонару (ботанічного саду) БНАУ та формування його колекцій. Проаналізовано таксономічний склад, життєві форми, походження та декоративні якості деревних рослин, що зростають у ботанічному саду БНАУ.

Встановлено, що на сьогодні у дендроколекції ботанічного саду БНАУ зростає 1471 од. дерев, кущів і ліан, які віднесені до 211 таксонів, що належать до двох відділів – Pinophyta та Magnoliophyta, 8 підкласів, 27 порядків, 35 родин, 68 родів. Голонасінні представлені одним класом, 3 порядками, 3 родинами, 10 родами, 23 видами і 16 культиварами. З відділу Pinophyta найбільшу кількість видів (13) та культиварів (19) об’єднує родина Cupresaceae F. Neger, на другому місці родина Pіnаceae – 13 видів і 6 культиварів. Із відділу Magnoliophyta найбільшою кількістю таксонів представлена родина Rosaceae – 15 родів, 31 вид, 2 декоративні форми і 16 культиварів. Друге місце за представництвом родів займає родина Fabaceae Lindl., що в насадженнях ботанічного саду представлена видами з 5 родів.

Розкрито перспективи збагачення колекцій деревних рослин із врахуванням реорганізації біостаціонару у ботанічному саду БНАУ та розвитком його території як об’єкта природно-заповідного фонду, що передбачає подальше розширення колекцій деревних рослин відділів Pinophyta та Magnoliophyta, зокрема представників родин, які відсутні в колекції на сьогодні, а також – високодекоративних видів і культиварів, перспективних у сучасному озелененні. Запропоновано основний принцип організації наявної і нової території ботанічного саду – це формування колекцій за систематичним принципом, що дозволить використати наявні насадження як основу та доповнити їх новими таксонами.

Ключові слова: ботанічний сад, вид, дерево, життєва форма, життєздатність, колекція, кущ, культивар, таксон. 

 

Посилання: 
1. Ботанічні сади України. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/
2. Ботанические сады и дендрологические парки высших учебных заведений / Л.Н. Андреев и др. Hortus Botanicus. 2006. № 3. С. 5–27.
3. Smith P. The challenge for botanic garden science. Plants, People, Planet. 2019. 1. P. 38–43. DOI: 10.1002/ppp3.10
4. Westwood M., Cavender N., Meyer A., Smith P. Botanic garden solutions to the plant extinction crisis. Plants, People, Planet. 2021. 3. P. 22–32. DOI: 10.1002/ppp3.10134
5. Cannon C.H., Kua C.S. Botanic gardens should lead the way to create a ‘Garden Earth’ in the Anthropocene. Plant Diversity. 2017. 39. P. 331–337. DOI: 10.1016/j.pld.2017.11.003
6. Williams S., Jones J., Gibbons J., Clubbe C. Botanic gardens can positively influence visitors' environmental attitudes. Biodiversity and Conservation. 2015. 24(7). P. 1609–1620. DOI: 10.1007/s10531-015-0879-7
7. Thorogood C.J. The university of Oxford botanic garden: sharing the scientific wonder and importance of plants with the world. Curtis's Botanical Magazine. 2021. Vol. 38. Issue 4. P. 438–450. DOI: 10.1111/curt.12419
8. Черняк В.М., Левандовська С.М. Біостаціонар Білоцерківського національного університету: словник-довідник. Тернопіль: Тайп, 2018. 76 с.
9. Масальський В.П., Олешко О.Г., Левандовська С.М. Організація бази практичної підготовки фахівців садово-паркового господарства у Білоцерківському національному аграрному університеті. Збірник наукових праць «Агробіологія». 2018. Вип. 1 (138). С. 225–232.
10. Марченко А.Б. Ботанічний сад Білоцерківського національного аграрного університету – історія створення та сьогодення. Актуальні проблеми, шляхи та перспективи розвитку ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства, урбоекології та фітомеліорації: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Біла Церква: БНАУ, 2021. С. 6–7.
11. Інструкція з інвентаризації зелених насаджень в населених пунктах України: затверджена наказом Державного комітету з будівництва, архітектури та житлової політики України. № 226 від 24.12.2001. Київ, 2001. 17 с.
12. Кохно М.А., Кузнєцов С.І., Захаренко О.С. Дендрофлора України: Дикорослі й культивовані дерева, кущі. Голонасінні: довідник. Київ: Фітосоціоцентр, 2001. Ч. І. 267 с.
13. Дендрофлора України: Дикорослі й культивовані дерева, кущі. Покритонасінні: довідник / М.А. Кохно та ін. Київ: Фітосоціоцентр, 2002. Ч. І. 447 с.
14. Дендрофлора України: Дикорослі й культивовані дерева, кущі. Покритонасінні: довідник / М.А. Кохно та ін. Київ: Фітосоціоцентр, 2005. Ч. ІІ. 716 с.
15. Лановенко О.Г., Остапішина О.О. Життєва форма. Словник-довідник з екології: навч.-метод. посіб. Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2013. 86 с.
16. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре: справочник. Київ: Наукова думка, 1977. 271 с.
17. Казімірова Л.П. Шляхи розвитку ландшафтно-архітектурного планування території ботанічного саду Хмельницького національного університету. «Збереження різноманіття рослинного світу у ботанічних садах та дендропарках: традиції, сучасність, перспективи. До 230-річчя дендрологічного парку «Олександрія» НАН України»: матер. міжнар. наук. конф. Біла Церква, 2018. С. 182–188.
18. Дудін Р.Б., Роговський С.В., Крупа Н.М. Консервація, реставрація, реконструкція садово-паркових об’єктів. Львів: Новий Світ, 2021. 255 с.
19. Олешко О.Г., Масальський В.П. Досвід створення колекції родини Rosaceae Juss. на біостаціонарі БНАУ. «Лісівнича освіта і наука: стан, проблеми та перспективи розвитку»: матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Малин, 2019. С. 137–139.
20. Іщук Л.П. Асортимент, особливості культури та перспективи використання арктомонтанних видів роду Salix L. Науковий вісник НЛТУ України. 2014. №. 4. С. 28–35.
21. Іщук Л.П. Колекція представників родини Salicaceae Mirbel на біостаціонарі Білоцерківського НАУ. Роль ботанічних садів і дендропарків у збереженні та збагаченні біологічного різноманіття урбанізованих територій: матеріали Міжнародної наукової конференції. Київ, 2013. С. 217–218.
22. Блюсюк Н.Л., Коляда Л.Б. Видове і формове різноманіття роду Spiraea L. у колекції дендропарку ботанічного саду Національного лісотехнічного університету України. Науковий вісник НЛТУ України. 2009. Вип. 19.6. С. 22–28.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon marchenko_rogovskiy_2_2022.pdf740.52 КБ