Ви є тут

Біологічний потенціал сортів і місцевих форм часнику озимого в умовах Правобережного Лісостепу України

Умови розвитку овочівництва у 2022 році під час воєнного стану вимагають особливої уваги до самозабезпечення вітчизняною продукцією. Це стосується і часнику, основну частину якого поставляли з Китаю. Нестачу часникової продукції в Україні можливо компенсувати завдяки впровадженню у виробництво сортів і мутантних місцевих форм як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. Однак часник озимий належить до овочевих культур, які погано пристосовуються до змін умов навколишнього середовища та не розкривають свого біологічного потенціалу. Інтродукція місцевих форм і сортів з одних регіонів в інші потребує додаткового вивчення. Дослідження проводили в умовах дослідного поля Білоцерківського НАУ у Правобережному Лісостепу України. Вивчено 65 сортів і місцевих форм часнику озимого. Робочу колекцію зібрано із зразків, які завезені з Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Кіровоградської, Чернігівської і Черкаської областей. За контроль використовували сорт Прометей, створений в Уманському університеті садівництва. Дослідження проводили відповідно до Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві. Густота рослин становила 357 тис. рослин/га. Погодні умови 2020–2021 рр. були сприятливими для росту і розвитку рослин та формування врожаю озимого часнику. В середньому за 2020–2021 рр. найбільші за діаметром головки формувалися у варіантів Любаша (5,5 см), Айдер (5,2 см), ІОБ00117 (5,2 см). Середня маса їх була найвищою у зразків Дюшес (55 г), Любаша (68 г), Айдер (65 г). Істотно більшу врожайність головок часнику озимого зібрали від вирощування рослин сортів Любаша (20,3 т/га) та Айдер (19,4 т/га). Найбільшу частку товарних головок спостерігали у Любаші, Дюшесу, Айдера та зразків з Інституту овочівництва та баштанництва – ІОБ00117, ІОБ00003, де цей показник становив від 81 до 84 %. Отже, за даними проведених досліджень 2020–2021 рр. найкращими за діаметром, масою головки та врожайністю виявилися зразки Любаша, Айдер. Найвищим виходом товарного врожаю характеризувалися Любаша, Дюшес, Айдер та зразки ІОБ00117, ІОБ00003.
Ключові слова: сорти, місцеві форми, часник озимий, маса головки, урожайність, товарність.

 

Посилання: 
1. Al-Zahim M., Ford-Lloyd B., Newbury H. Detection of somaclonal variation in garlic (Allium sativum L.) using RAPD and cytological analysis. Plant Cell Rep. 1999. 18. P. 473–477. DOI: 10.1007/s002990050606.
2. Changes in Phenolic Compounds in Garlic (Allium sativum L.) Owing to the Cultivar and Location of Growth / Beato V.M. et al. Plant. Foods Hum. Nutr. 2011. 66. P. 218–223.
3. A comprehensive survey of garlic functionality, in Garlic Consumption and Health / Cardelle-Cobas A. et al. eds M. Pacurar and G. Krejci (Hauppauge: Nova Science Publishers, Inc). 2010. P. 1–60.
4. Corzo-Martínez M., Corzo N., Villamiel M. Biological properties of onions and garlic. Trends Food Sci. Technol. 2007. 18. P. 609–625. DOI: 10.1016/j.tifs. 2007.07.011.
5. Assessment of Genetic Diversity and Structure of Large Garlic (Allium sativum) Germplasm Bank, by Diversity Arrays Technology “Genotypingby-Sequencing” Platform (DArTseq) / Egea L.A. et al. Front. Genet. 2017. 8(98). DOI: 10.3389/ fgene.2017.00098.
6. Evaluation of the effects of different material on quantity and quality yield of garlic populations (Allium sativum L.) / Faradonbeh M.M. et al. Int. Agric. Crop. Sci. 2013. 5. P. 2660–2665.
7. Goncagul G., Ayaz E. Antimicrobial Effect of Garlic (Allium sativum) and Traditional Medicine. J. Anim.Veter. Adv. 2010. 9. P. 1–4.
8. Integrated transcriptome catalogue and organspecifc profling of gene expression in fertile garlic (Allium sativum L.) / Kamenetsky R. et al. BMC Genomics. 2015. 16(12). DOI: 10.1186/s12864-015- 1212-2.
9. Volk G.M., Henk A.D., Richards C.M. Genetic diversity among U.S. Garlic clones as detected using AFLP methods. J. Am. Soc. Hortic. Sci. 2004. 129. P. 559–569.
10. Бондаренко Г.Л., Яковенко К.І. Сучасні технології в овочівництві. Харків: ІОБ УААН, 2001. 128 с.
11. Державний реєстр сортів рослин, придатний для поширення в Україні у 2022 році / Н.В. Грюнвальд та ін. 2022. 532 с. URL: https://sops.gov.ua/ reestr-sortiv-roslin.
12. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
13. ДСТУ ISO 6663-2002. Часник. Зберігання в холоді (ІSO 6663:1995, ІDT). [Чинний від 2003-10- 01]. Вид. офіц. Київ: Держспоживстандарт України, 2003. 7 с.
14. Захарчук О.В. Світовий ринок овочів та місце України. Агросвіт. 2018. № 3. С. 3–7.
15. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / за ред. Г.Л. Бондаренка, К.І. Яковенка. Харків: Основа, 2001. 370 с.
16. Сич З.Д., Кубрак С.М. Основні аспекти розвитку овочівництва в Україні. Аграрна освіта та наука: досягнення, роль, фактори росту. Інноваційні технології в агрономії, землеустрої, електроенергетиці, лісовому та садово-парковому господарстві: зб. тез міжнар. наук.-практ. конфер. Біла Церква: Білоцерківський НАУ, 2021. С. 24–26.
17. Сич З.Д., Кубрак С.М. Оцінка сортів і місцевих форм часнику озимого за господарсько цінними ознаками в умовах Правобережного Лісостепу України. Агробіологія. Вип. 1 (157). Біла Церква, 2020. С. 169–174. DOI: 10.33245/2310-9270-2020- 157-1-169-174.
18. Сич З.Д., Кубрак С.М. Часник у короткоротаційній овочевій сівозміні. The world of science and innovation. Abstracts of the 6th International scientifc and practical conference. Cognum Publishing House. London, United Kingdom. 2021. P. 1026–1029. URL: https://sci-conf.com.ua/vi-mezhdunarodnaya-nauchnoprakticheskaya-konfere....
19. Сыч З.Д. Методические рекомендации по статистической оценке селекционного материала овощных и бахчевых культур. Харьков: ИОБ УААН, 1993. 72 с.
20. Действие органо-минеральных удобрений на урожай и качество чеснока / Эйвазов А. Г. и др. Овочівництво і баштанництво: історичні аспекти, сучасний стан, проблеми і перспективи розвитку. Науковий тиждень у Крутах – 2017: зб. тез третьої міжнар. наук.- практ. конф. Одеса: Друкарик, 2017. Т. 2. 398 с.

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon sych_2022-1-114-121.pdf468.97 КБ