Ви є тут

Аналіз стану природно-заповідного фонду Білоцерківщини

Території та об’єкти, що знаходяться під охороною, забезпечують збереження біологічного й ландшафтного різноманіття, типових і унікальних природних комплексів та культурної спадщини нашої держави. Для ефективного розвитку регіональної екологічної мережі важливим є здійснення аналізу територіальних та внутрішньоструктурних показників природно-заповідного фонду, виявлення основних проблем його функціонування. У статті наведено результати аналізу сучасного стану природно-заповідного фонду Білоцерківського району Київської області та міста Біла Церква. До складу фонду входять природні об’єкти трьох категорій: 5 заповідних урочищ, 16 заказників, 14 пам’яток природи, а також дві категорії штучних об’єктів: дендрологічний парк, 5 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва. Загальна площа заповідних територій Білоцерківщини становить 3061,15 га (0,47 % від загальної адміністративної площі району). До об'єктів загальнодержавного значення належать ботанічна пам'ятка природи «Круглик» та державний дендрологічний парк «Олександрія» НАНУ – один з найстаріших парків України, який має величезну наукову, історичну та рекреаційну цінність. Значна частина площі заповідних територій припадає на території і об'єкти місцевого значення. За площею і структурою переважають заказники й заповідні урочища, що забезпечують збереження ключових біотопів та окремих видів рослин і тварин. Заповідні урочища Білоцерківщини характеризуються високою флористичною різноманітністю та сприяють збереженню гідрологічного балансу. Заказники місцевого значення (гідрологічні, лісові, орнітологічні, ботанічні) виконують функції збереження окремих складових екосистем. Пам’ятки природи охороняють унікальні насадження, старовікові дерева, природні джерела з болотистими луками. Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва («П’ятигірський», «Томилівський», «Дубовий гай», «Ставищанський», «Чагари») виконують екологічні, естетичні, рекреаційні та культурні функції. На основі проведених досліджень визначено ключові напрями розвитку природно-заповідного фонду регіону: створення нових об'єктів різних категорій; формування екологічної мережі регіону; проведення комплексної інвентаризації об'єктів ПЗФ із залученням науковців; цілеспрямоване виявлення перспективних для заповідання територій тощо.

Ключові слова: природно-заповідний фонд (ПЗФ), території та об'єкти ПЗФ, біорізноманіття, категорії природно-заповідного фонду, природоохоронні території, м. Біла Церква, Білоцерківський район.

Посилання: 
1. Білоцерківська міська рада. Паспорт природно-заповідних територій м. Біла Церква. URL: https://bc-rada.gov.ua
2. Бовт Я.С., Стрямець Г.В. Історія заповідної справи та природничих досліджень на Розточчі. Науковий вісник НЛТУ України. 2010. Вип. 20.16. С. 7–12.
3. Бойко Н.С. Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України: відновлення, становлення, розвиток. Збереження різноманіття рослинного світу у ботсадах та дендропарках: традиції, сучасність, перспективи: матеріали міжнародної наукової конференції до 230-річчя дендропарку «Олександрія» НАН України. Біла Церква: ТОВ «Білоцерківдрук», 2018. С. 3–13.
4. Пам’ятки природи державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України: Палієва гора / Н. Бойко та ін. Дністерські читання: матеріали міжнар. конф. Дністровського регіонального ландшафтного парку. Одеса: Олді+, 2024. С. 189–194.
5. Бойко Н.С., Дойко Н.М., Гандовська Л.В. Рекреаційний потенціал державного дендрологічного парку «Олександрія» НАН України у період військового стану в Україні. Еколого-освітня та рекреаційна діяльність у межах природних територій у період воєнного стану: можливості, ризики та безпеки: мат. всеукр. онлайн семінару. Чернігів, 2022. С. 53–57.
6. Борейко В.Є., Мельник В.І., Грищенко В.М., Листопад О.Г. Гордість заповідної Київщини. Охорона дикої природи. Вип.4. Київ: КЕКЦ, 1997. 127 с.
7. Василюк О. Функціональна класифікації територій природно-заповідного фонду України: історія формування та міжнародний аспект. GEO&BIO. 2019. Т. 18. С. 3–20. DOI: 10.15407/gb1803
8. Виявлення територій, придатних для оголошення об’єктами природно-заповідного фонду. Інструктивні та методичні матеріали / О. Василюк та ін.; за заг. ред. О. Кравченко. Львів: Видавництво «Компанія “Манускрипт”», 2018. 136 с.
9. Гавриленко І.П., Руденко В.П. Природно-заповідний фонд Київщини: еколого-географічний аналіз. Київ: Либідь, 2022. 212 с.
10. Гаврилюк О.М. Екологічна оцінка сучасного стану природоохоронних територій Київської області. Вісник екології та природокористування. 2023. № 2(38). С. 45–52.
11. Гетьман В.І. Ландшафтна репрезентативність природно-заповідного фонду України. Екологічні науки: науково-практичний журнал. Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2021. № 7(34). С. 71–80.
12. Гетьман В.І. Еколого-економічна (рекреаційна) діяльність установ природно-заповідного фонду. Екологічний вісник. 2006. № 6. С. 3–6.
13. Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Збереження та відтворення ландшафтного різноманіття в контексті сталого розвитку. Заповідна справа в Україні. 1998. Т.4. Вип. 1. С. 3–7.
14. Дендропарк «Олександрія»: історія, флора, охорона / уклад. І.Г. Кузнецова. Біла Церква: Друкарня БНАУ, 2020. 95 с.
15. Державна служба заповідної справи. Природно-заповідний фонд України: cтан та перспективи розвитку. Київ: Міндовкілля, 2023. 120 с.
16. Дідик В.В. Роль природоохоронних об'єктів у розвитку міських територій. Науковий вісник НЛТУ. 2003. Вип. 13.5. С. 89–92.
17. Дудин Р.Б. Проблеми охорони пам’яток садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення. Науковий вісник УкрДЛТУ. Львів, 2004. Вип. 14.8. С. 342–345. 18. Про природно-заповідний фонд України: Закон України від 16 червня 1992 р. № 2456-XII. Відомості Верховної Ради України. 1992. № 34. 502 с.
19. Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року: Закон України. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2019. № 16. 70 с. 20. Іваненко Є.І. Аналіз розміщення природно-заповідного фонду України: підхід, стан, проблеми. Український географічний журнал. 2013. № 3. С. 64–69.
21. Іваненко Є. І. Методичні підходи до визначення меж перспективних заповідних об’єктів (на прикладі ділянок степової зони). Український географічний журнал. 2014. № 4.
22. Садово-паркові ландшафти як об’єкти рекреації і туризму. Природа Західного Полісся і прилеглих територій: зб. наук. праць Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки / Ф.В. Зузук та ін. Луцьк, 2012. № 9. С. 124–128. 23. Лісова типологія та екологічна характеристика Білоцерківського району / за ред. О.А. Баранової. Біла Церква: БНАУ, 2021. 130 с.
24. Масальський В.П., Олешко О.Г. Значення дендропарку «Олександрія» в структурі м. Біла Церква. Матеріали міжнародної наукової конференції «Збереження різноманіття рослинного світу у ботсадах та дендропарках: традиції, сучасність, перспективи». Біла Церква, 2018. С. 272–278.
25. Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України: офіційний сайт. URL: https://npp-aleksandriya.in.ua.
26. Офіційний сайт Природно-заповідного фонду Міністерства захисту довкілля і природних ресурсів України. URL: https://wownature.in.ua
27. Природно-заповідний фонд Київської області / О. Василюк та ін. Київ: НЕЦУ, 2012. 338 с.
28. Природно-заповідний фонд Київської області. Каталог територій та об’єктів ПЗФ / за ред. В.Г. Гребінь, Н.О. Борисенко. Київ: УкрНДІЕП, 2021. 248 с.
29. Рішення Київської обласної ради про створення територій природно-заповідного фонду (1995–2023 рр.). Архів управління екології та природних ресурсів Київської ОДА.
30. Стратегія розвитку Білоцерківського району до 2030 року. Біла Церква: РДА, 2022. 67 с.
31. Удовенко І.О., Мамчур В В., Сержантова Ю.Ю. Об’єкти природно-заповідного фонду: аналіз наслідків українсько-російської війни. Український журнал природничих наук. 2023. № 5. С. 126–140. DOI: 10.32782/naturaljournal.5.2023.14
Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon krupa_2_2025.pdf605.08 КБ