Ви є тут

Екологічна оцінка ступеня забруднення чорнозему опідзоленого радіоактивними нуклідами за тривалого землекористування

Нині розвиток сільського господарства неможливий без застосування добрив, які сприяють підвищенню родючості ґрунту, збільшенню врожайності, підвищенню якості сільськогосподарської продукції. Завдяки їх застосуванню забезпечується приріст врожаю на 50 %. Тривале систематичне застосування мінеральних добрив сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур, однак це може призвести до значних змін складу, властивостей і формування режимів орних ґрунтів. Негативний вплив удобрювальних матеріалів на навколишнє природне середовище пов’язаний, насамперед, з їх хімічним складом та наявністю баластних речовин. У галузі сільського господарства, поряд з поліпшенням якості продукції та підвищенням урожайності, актуальними є дослідження, спрямовані на охорону та збереження навколишнього природного середовища. Встановлено, що в результаті застосування мінеральних добрив вміст радіоактивних нуклідів у ґрунті змінюється. Дослідження проводили в умовах тривалого стаціонарного польового досліду із застосуванням різних рівнів мінеральних добрив N45P45K45, N90P90K90, N135P135K135. Питому активність радіонуклідів визначали методом спектрометричного аналізу. На основі проведених досліджень було встановлено, що різні дози мінеральних добрив за тривалого (50 років) їх застосування мають вплив на зміну питомої активності радіоактивних ізотопів (226Ra, 232Th, 40K, 137Cs, 90Sr) у ґрунті. Поглинання ґрунтом радіоактивних елементів перешкоджає їх пересуванню його профілем і подальшому потраплянню в ґрунтові води. Так, на глибині 40–60 см їх питома активність була у два рази нижчою порівняно з шаром ґрунту 0–20 см. Це свідчить про те, що радіоізотопи закріплюються у верхніх шарах ґрунту, що збільшує імовірність потрапляння їх у продукцію рослинництва.

Ключові слова: радіоактивні ізотопи, радій, торій, калій, цезій, стронцій, питома активність радіоактивних нуклідів.

 

Посилання: 
1. On-Farm Assessment of Soil Quality in California's Central Valley / Andrews S. et al. Agronomy Journal. 2002. Vol. 94. Issue. 1. P. 12–23.
2. Clark M., Horwath W., Shennan C., Scow K. Changes in Soil Chemical Properties Resulting from Organic and Low-Input Farming Practices. Agronomy Journal. 1998. Vol. 90. Issue. 5. P. 662–671.
3. Фатеев А.И., Захарова М.А. Основы применения микроудобрений. Харьков: Типография № 13, 2005. 134 с.
4. Господаренко Г.М. Агрохімія. Київ: СІК ГРУП УКРАЇНА, 2015. 376 с.
5. Бегей С.В., Шувар І.Ш. Екологічне землеробство. Львів: Новий Світ-2000, 2007. 428 с.
6. Trace Element Contaminants and Radioactivity from Phosphate Fertiliser / Taylor M. et al. Phosphorus in Agriculture: 100 % Zero. 2016. Р. 231–266. DOI: https://doi. org/10.1007/978-94-017-7612-7_12
7. Boukhenfouf W., Boucenna A. The radioactivity measurements in soils and fertilizers using gamma spectrometry technique. Journal of Environmental Radioactivity. 2011. Vol. 102. Issue 4. P. 336–339.
8. Alshahri F., Alqahtani M. Chemical fertilizers as a source of 238U, 40K, 226Ra, 222Rn, and trace metal pollutant of the environment in Saudi Arabia. Environmental Science and Pollution Research. 2015. Vol. 22. Issue 11. P. 8339–8348.
9. Howard B. The concept of radioecological sensitivity. Radiat. Prot. Dosim. 2000. Vol. 92. P. 29–34.
10. Comparative analysis of the relationship between Cs and K in soil and plant parts toward control of Cs accumulation in rice / Kondo M. et al. Soil Science and Plant Nutrition. 2015. № 61. Р. 144–151.
11. Kaste J.M., Friedland A.J., Stürup S. Stable and Radioactive Isotopes To Trace Atmospherically Deposited Pb in Montane Forest Soils. Environmental Studies. 2003. № 37(16). P. 3560–3567.
12. Becegato V.A., Ferreira FJF, Machado WCP. Concentration of radioactive elements (U, Th and K) derived from phosphatic fertilizers in cultivated soils Brazilian Archives of Biology and Technology. 2008. № 51(6). P. 1255–1266.
13. Hussain R.O., Hussain H.H. Investigation the natural radioactivity in local and imported chemical fertilizers. Brazilian Archives of Biology and Technology. 2011. № 54(4). P. 777–782.
14. Tzortzis M., Svoukis E., Tsertos H. A comprehensive study of natural gamma radioactivity levels and associated dose rates from surface soils in Cyprus Radiation Protection Dosimetry. 2004. Vol. 109, Issue 3. P. 217–224. DOI: https:// doi.org/10.1093/rpd/nch300
15. Трембіцька О.І. Вплив систем добрив на агроекологічний стан дерново-підзолистого грунту та накопичення радіоцезію сільськогосподарськими рослинами. Бюлетень Інституту зернового господарства. 2010. Вип. 39. С. 107–110. 16. Šimanský V. Changes in soil organic matter parameters during the period of 18 years under different soil management practices. Agriculture. 2016. 62. P. 149–154. DOI: https://doi.org/10.1515/agri-2016-0015.
17. Tobiašová E., Šimanský V., Dębska B., Banach-Szott M. Soil structure and soil organic matter of selected soil types in different ecosystems. Agriculture. 2013. 59. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.2478/agri-2013-0001
18. Baron S., Carignan J., Ploquin A. Dispesion of heavy metals (metalloids) in soils from 800-year old pollution (Mont-Lozere, France). Environ. Sci. Technol. 2006. 40. P. 5319–5326.
19. Petrenko V., Liubich V., Bondar V. Baking quality of wheat grain as influenced by agriculture systems, weather and storing conditions. Romanian Agricultural Research. 2017. 34. P. 69–76.
20. Pettigrew W.T. Potassium influences on yield and quality production for maize, wheat, soybean and cotton. Physiol. Plant. 2008. 133(4). P. 670–681. DOI: https://doi. org/10.1111/j.1399-3054.2008.01073.x

 

Завантажити статью: 
ДолученняРозмір
PDF icon nikitina_1_2021.pdf427.15 КБ